Жінка-УКРАЇНКА

Суспільна, патріотична лірика найзатребуваніша тоді, коли те саме суспільство колективно думає над одною проблемою або ж має спільного ворога. Не таємниця, що в мирний час читачеві ближчою є філософська чи інтимна лірика, проте, звісно, не можемо проводити якихось універсалій.

Уже минула зима запам’яталася не тільки тим, що багато хто по-новому осмислив для себе слова Шевченка і аж тепер відкрив для себе його слова – а, може, не читали «Кобзаря», а просто почали молитися – бо неспокійно. Бо дотепер мир – то була норма, а тепер – сподівання. І звідкись взявся, хоча, можливо, і  визрів, поділ на «свій»/«чужий» і тепер уже кожному є що втрачати, і  кожен свідомо чи ні зайняв якусь позицію: хтось – на барикади, хтось – у лави «інтернет-вояк», хтось не сприйняв і не прийняв цього суспільного конфлікту і так само справедливо чекає, коли нарешті переможе здоровий глузд, а комусь гострим по свіжому весь цей час були телевізійні новини, адже там – син, брат, чоловік, а з екрану лиш кров і крики, а то болить, і страшно. Переділилися.

Названо переможців I-го міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора", організованого літературно-мистецьким журналом «Склянка Часу*Zeitglas» до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка.

Це літературне змагання поетів полягатало у висвітленні проблем  духовного минулого, нинішнього та майбутнього розвитку  України. Редакція журналу «Склянка Часу*Zeitglas» ознайомило широке коло читачів з найкращими зразками нинішньої поезії, котра не знає кордонів та утисків цензорів.

До конкурсного розгляду бралися твори українською та російською мовами. У зазначений термін до редакції журналу надійшло 1789 творів сучасних авторів з України та зарубіжжя.

Вірш Світлани Костюк, читає автор.