Культура і життя

Новий переклад від Димитра Христова

До редакції газети «Культура і життя» надійшов переклад вірша Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» болгарською мовою. Його виконав болгарський поет, драматург, перекладач, бард Димитр Христов.

Димитр Христов (болг. Димитър Христов) народився 17 травня 1957 в місті Благоєвград, Болгарія. Закінчив філологічний факультет Софійського університету ім. Св. Климента Охридського. Працював референтом з поезії в Спілці болгарських письменників, головним редактором газети «Болгарський письменник», був головою Творчого фонду, завідуючим відділу літератури в газеті «Пульс», автором і ведучим телевізійної програми «Час для поезії», директором підприємства «Софкнига», головним експертом Міністерства культури Болгарії, директором Болгарського культурно-інформаційного центру в Скоп'є (Республіка Македонія).

«Дивлюсь я на небо» перекладено татарською!

Марсель и Сергей в Варне Завдяки Міжнародній літературно-мистецькій Академії України створено переклад вірша Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» татарською мовою. Його здійснили спільно президент Академії Сергій Дзюба і перекладач із Башкортостана Марсель Салімов.

Марсель Салімов – башкирський гуморист, прозаїк, поет, журналіст, громадський діяч. Тридцять років працював головний редактором башкирського сатиричного журналу «Хенек» («Вила»), друкуючи в ньому гуморески знаних українських письменників. Автор трьох десятків книг. Його твори перекладені понад сорока мовами й надруковані в багатьох країнах світу. Заслужений працівник культури РФ і Башкортостану.

«Дивлюсь я на небо» англійською

12744308_853622444760621_2857938574023246379_nНещодавно до громадської ініціативи "Дивлюсь я на небо" до 200-річчя поета-романтика зі Слобожанщини Михайла Петренка долучилася Міжнародна літературно-мистецька академія України (президент - Сергій Дзюба). За сприяння академії було здійснено переклад вірша "Дивлюсь я на небо" англійською мовою.

Його автор - американська й українська поетеса, перекладач Люба Гавур.
Народилася 1957 року в Клівленді (Огайо, США), куди у 1949-му емігрували її батьки, повоєнні втікачі. Вищу освіту – магістра в галузі слов’янських мов – отримала в Кент Стейт Університеті та в Торонтському університеті. Пізніше в Кентському університеті здобула спеціальність магістра з бібліотекарства. 

Кримськотатарський переклад поезії Михайла Петренка

maye_safetАвтором перекладу вірша Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» кримськотатарською мовою, що з’явився завдяки громадській ініціативі до 200-річчя поета-романтика, є сучасна поетеса Maye Safet (справжнє ім’я – Майє Абдулганієва).
Maye народилася в Криму у 1972 році. Мешкає в Сімферополі. Пише вірші трьома мовами: рідною – кримськотатарською, українською та російською.

2013 року побачила світ перша збірка її віршів кримськотатарською – «Ешиль Кяинат» («Зелений Космос»). Вірші публікувала в кримських газетах і журналах, в Інтернеті. Також співпрацює з кримськотатарськими виконавцями. Має ряд наукових публікацій і газетних статей.

У перекладі вірменською

Одна із найвідоміших українських поезій ХІХ століття - "Дивлюсь я на небо", написана 175 років тому Михайлом Петренком, продовжує свою тріумфальну ходу світом.

Сприяє цьому громадська ініціатива, оголошена 31 грудня минулого року українською газетою "Культура і життя". Цього тижня її підтримали вірменські літератори - Гурген Баренц і Левон Блбулян (https://uk.wikipedia.org/wiki/Блбулян_Левон). 

Відому поезію Михайла Петренка перекладено тепер ще й албанською

Редакція газети "Культура і життя" в межах громадської ініціативи до 200-річчя від дня народження українського поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка ініціювала видання книги перекладів вірша "Дивлюсь я на небо" мовами народів світу.

Інформаційний партнер проекту - портал "Жінка-Українка".

З приємністю публікуємо черговий переклад вірша. Цього разу - албанською мовою, який виконав відомий поет і перекладач Агрон Туфа: https://uk.wikipedia.org/wiki/Агрон_Туфа

У своєму листі до головного редактора "Культури і життя" Євгена Букета Агрон Туфа, зокрема, написав:

"Шановний Євген Букет (у перекладі албанською Ваше прізвище "Букет" означає "Туфа", хоча слово букет також є синонімом у албанській мові до слова туфа, як славізм), надсилаю Вам мій переклад українського вірша "Дивлюсь я на небо". Я зберіг риму і ритм і всі інші просодичні особливості...

Культура і життя, №№ 4, 5, 2016

Всеукраїнський тижневик «Культура і життя»:

Серед публікацій 4-го числа газети «Культура і життя» за 2016 рік інтерв'ю Тетяни Череп-Пероганич із Сергієм Пантюком «Мій „Віршень“» і матеріали про творче подружжя Анатолія та Світлани Костюк «Кохання окрилює і надихає».

До 5-го числа цієї газети увійшли, зокрема, публікація «Коли радість одна на двох» про молоде подружжя Дмитра і Тетяни Власових, які рік тому створили гурт «АССА», а також інформація про те, що до громадської ініціативи з відзначення 200-ліття слобожанського поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» долучився мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА».

Переклад вірша Михайла Петренка польською мовою, виконав гість порталу, польський поет, журналіст, перекладач, редактор, публіцист, автор поетичних книжок і численних публікацій в антологіях та альманахах Казімєж Бурнат.

Громадська ініціатива «Дивлюсь я на небо»

ДО 200-РІЧЧЯ МИХАЙЛА ПЕТРЕНКА

Зазвичай на запитання «Хто є автором пісні “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…”?» дають дві відповіді: Тарас Шевченко або народ.

Мені іноді доводилося демонструвати людям статтю про цей твір у Вікіпедії, - аби довести, що автором слів одного з найвідоміших українських романсів є слобожанський поет-романтик першої половини ХІХ століття Михайло Петренко.

Михайло Петренко народився в 1817 році, ймовірно, в місті Слов’янську Слобідсько-української губернії в сім’ї губернського секретаря. Після закінчення юридичного факультету Харківського університету працював, як і батько, чиновником.

«Культура і життя» про «Жінку–УКРАЇНКУ»

Culture-n-LifeІнтерв'ю Євгена Букета із Юрієм та Тетяною Пероганичами про портал «Жінка–УКРАЇНКА» опубліковане в 41  числі (за 10-16 жовтня 2014) газети «Культура і життя».   

Думками про портал також діляться його учасниці Ярина Мавка, Оксана Маковець, Ірина Зінковська і Світлана Мирвода

Об'єднати вміст