Жінка-УКРАЇНКА

Коли осінній день нахиляється на захід, а зимовий ще не сходить, між ними стоїть якась дивна мовчазна пауза – невизначеності. Саме у такий час Тетяна Череп-Пероганич зібрала шановане товариство у PIANO CAFÉ, що по вул. Ярославській у Києві на літературний вечір, набрунькований осіннім листопадом. Чому набрунькований? Тому що романтичний, розквітлий.. Та ба, навіть назвала «Поговоримо про любов»..

І говорили…У вишуканій кав’ярні, де свічниками людських душ були твори поетеси і журналістки, члена Національної спілки письменників України Тетяни Череп-Пероганич, ми роздумували про людські стосунки в усіх найкращих проявах: через пісню та через поезію.

Окрім цього, чарівний голос письменниці Оксани Радушинської – ведучої вечора - був надто проникливим і багато значущим у відтворенні поезій Тетяни. І кожний рядочок із поезій віяв подихом любові, відчуттям гарних людських стосунків.

Вечір відкрила ведуча словами, які символізують творчий дух і душу поетки, співавторки інтернет-порталу «Жінка-УКРАЇНКА» Тетяни Череп-Пероганич.

- Кажуть любити сьогодні не модно, а на волосся – цілунок твій ліг...

А далі. До гостей вони вийшли обоє – хороша київська пара, двоє люблячих сердець… Він – Юрій Пероганич і вона – Тетяна, його дружина, і просто мама двох чудових синочків. Як і годиться галантному чоловікові, подякував дружині за її любов і надав слово для віршування. «Таня протягом року створила рух жіночності. Моя дружина може не лише для сімї створити свято, а й для людей», - так сказав про свою дружину. А Таня прочитала декілька своїх творів і теж відповіла чоловікові: «Я – щаслива жінка. Тому хочу цей вечір присвятити нашому КОХАННЮ».

Ведуча оголошувала наступних виступаючих: музикантів і поетів, гостей, що приїхали з малої батьківщини винуватиці свята і подарували чудові вокальні номери (Людмила Костенко, Катерина Калініченко, Інна Єрмоленко, Галина Синиця та інші), читаючи в перерві між цим Тетянині твори. А вони стосувалися… великого почуття, найніжніших людських стосунків, що називаються коханням.

Як відомо, кияни вважають Поділ у Києві одним із найпрестижніших місць проживання. Кажуть, що тільки на Подолі, або, як його ще називали, у Нижньому місті, збереглися старовинні назви вулиць та урочищ часів Київської Русі: Щекавицька, Хорева, Борисоглібська, Гончарна, Дегтярна, Кожум’яцька...І саме з цих назв видно, що тут жили й працювали київські ремісники, чиї вироби славились на усю Європу.

Очевидно, й Пероганичі, зважаючи на класичний підхід до творчості, обрали місце проведення заходу саме на Подолі. Більше того в кафе, що носить назву «Піано». А тут, як у творчому центрі – все говорить про тонку ліричну атмосферу. Тож і пісні на слова Тетяни і для неї не просто звучали, а лилися ніжним потоком поміж гостей у залі, які виконували її друзі: Тетяна Франченко, Світлана Мирвода, Юрій Старчевод, Василь Лютий з донькою, Маркіян Свято, Андрій Бондаренко з дружиною Оксаною Євсюковою, гурт «АССА», зокрема Дмитро і Tетяна Власові.

А яке свято без рідних людей!?. Тому дуже інтригуючою стала картина зустрічі письменниці з мамою, яка сиділа майже більшу половину творчого вечора тихенько в залі і мало хто й знав  про її присутність. Аж ось після пісенної присвяти у виконанні заслуженої артистки України Світлани Мирводи (сл. Тетяни Череп-Пероганич, муз. Івана Пустового «Мамо, матусю») запросили до слова найріднішу людину – МАМУ. А вона подякувала усім за те, що її донька має таких хороших друзів.

Наче весняна гілка до вікна, так завжди торкаються душі яскраві спогади про дитинство, юні та шкільні роки. Їх привезли до Києва односельчани Тетяни, вчителі та друзі із села Стара Басань Бобровицького району Чернігівської області. Як сказала голова сільської ради, колишня вчителька Лідія Єреп: «Тетяна завжди була активною і творчою, тому й не дивно, що вона досягнула висот і залишилася доступною для всіх та приземленою жінкою». А про незвичайне знайомство Юрія і Тетяни Пероганичів почули присутні від виконавчого директора Чернігівського земляцтва в місті Києві Тетяни Літошко.

Цього дня прозвучало багато пісень і на тему українськості, великої любові до рідного краю. Програма була дуже насиченою і різноплановою. Проте сам день для проведення творчого вечора був теж незвичайним – День Голодоморів в Україні. Тому й цієї теми не оминали. І звичайно хвилиною мовчання пом’янули усіх загиблих і померлих в Україні. А також запалили свічки у час, коли увесь український народ під набат дзвонів віддав шану людям, які відійшли у вічність через знущання над українцями ненависною радянською владою

Урбаністичний вечір розпалював серця кожного, хто був присутнім цього дня в кав’ярні на Подолі. Час ішов, але ніхто й не відчув, як швидко. Тому що привітання від подруг по сайту «Жінка-Українка» Тетяні, непомітно переросли у міні поетичний вечір. Свої твори для ювілярки прочитали: Ірина Кравчук (Ярина Мавка), Галина Фесюк, Тетяна Іванчук, Лариса Петрова, Світлана Макаревська, Галинка Верховинка.

Привітати Тетяну прийшли також мама героїнь порталу Анни Багряної і Олени Багрянцевої, Ірина Новоставська, Ніна Головченко, Світлана Соколова, Таміла Гринюк, Оксана Грек та багато інших хороших творчих людей.

На загал варто додати, що подібні літературні вечори дозволяють не тільки збагачуватись творчістю інших, вони допомагають автору самовдосконалюватись, додають снаги для майбутньої творчої праці, а в даному випадку Тетяна і Юрій Пероганичі показали ще й свій приклад любові і поваги один до одного, утвердили розуміння, як важливо творчим особистостям, коли вони живуть поруч, разом, мати у собі яскравий вогник – любові.

Галина Фесюк