
Нещодавно у Каневі відзначили двадцятиріччя існування відомого за межами міста літературного журналу «Склянка часу», який виходить трьома мовами: українською, російською та німецькою
Творчу зустріч, присвячену річниці заснування журналу та видавництва з аналогічною назвою, проводив його редактор Олександр Апальков. На заході були присутні постійні дописувачі журналу, які приїхали зі всієї України, та запрошені гості.
«Журнал живе 20 років і мені приємно видавати його тут. Мені пропонували змінити місце видання журналу. Але є така чудова приказка: «Де ти знаходишся, там і мусиш працювати». Я тут живу, тут живуть мої діти, моя сім’я», – радісно відкрив захід Олександр Апальков.
Першим до всіх присутніх звернувся міський голова Канева Ігор Ренькас, який з його слів, давно знайомий з головним редактором та його творчістю.
Президент України Петро Порошенко призначив гранти Глави держави двом режисерам для виробництва повнометражного і короткометражного анімаційного фільмів. Таке розпорядження опубліковано на сайті Глави держави.
"Призначити гранти Президента України молодим діячам у галузі кінематографії для створення і реалізації творчих проектів", - йдеться у документі.
Гранти призначено Аліні Горловій - режисерові для виробництва неігрового повнометражного фільму "Холодний Яр. Заповіт" на базі товариства з обмеженою відповідальністю "Табор" (м.Київ), а також Максиму Мадонову - режисерові для виробництва короткометражного анімаційного фільму "Через океан" на базі товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАЙТМЕДІА" (м.Київ). Обидва режисери отримають по 120 тис. 550 грн.
Наприкінці осені у радіоефірі Чеського Національного радіо відбудуться перші радіочитання новели «Телефонна елегія» Євгенії Кононенко з її книги «Книгарня ШОК» (Львів: Кальварія, 2009, 2010). Відповідна ліцензійна угода була підписана наприкінці серпня ц.р.
Згідно підписаної ліцензійної угоди, буде здійснено кілька трансляцій новели у програмі Moderní povídka (Сучасна історія) чеською мовою у перекладі Ріти Лайонс Кіндлерової (Rita Lyons Kindlerová) на всій території Чеської Республіки. Запис цих трансляцій можна буде прослухати і на сайті.
Нагадаємо, що минулого року було підписано угоду та розпочато трансляції перекладу оповідання «Правда» Руслана Горового зі збірки «Гагарін і Барселона» (Львів: Кальварія, 2013).
Всеукраїнський відкритий літературний конкурс «Коронація слова» був заснований у далекому і кризовому 1999 році за підтримки бренду найпопулярнішого українського шоколаду «Корона». Головна мета конкурсу – сприяння розвитку новітньої української літератури та культури.
Романи, кіно, театр і ліричну поезію обрано не випадково, адже ці жанри є стратегічними для культури, що формують і визначають розвиненість і зрілість нації.
Метою конкурсу є відкриття широкої плеяди авторів, які створять нове літературне відродження, і як наслідок, наповнять український ринок повнокровною, захоплюючою, конкурентоспроможною літературою, фільмами і п’єсами, і ліричним співом.
Олена ЧИНКА – яскрава і потужна особистість. Вона присвятила своє життя танцям, а також має досвід моделі та актриси, працювала на телебаченні. Олену відзначено як «Гордість країни» 2004 року. Вона – випускниця Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна» (спеціальність «Видавнича справа та редагування»). Олена ЧИНКА має численні нагороди як танцівниця на візку та хореограф.
(за книгою Оксани Радушинської «Метелики у крижаних панцирах)
Презентація книги та зустріч з Оксаною Радушинською відбудеться 28 жовтня 2015 року о 14:30 в Університеті «Україна». Адреса: Київ, вул. Львівська, 23, корп.3, ауд. 207.
Процеси демократизації українського суспільства за часів незалежності виявляються не лише на політичному і соціальному рівнях, а й у мистецтві. Йдеться не лише про новітні форми мистецтва – перфоманси, фестивалі, презентації, майстер-класи, благодійні акції, форуми, а й про інші ракурси бачення давно відомих проблем.
Центральноєвропейську літературну премію «Ангелус» цьогоріч отримав український поет та прозаїк Сергій Жадан. А саме - за книжку «Месопотамія», яка минулого року у перекладі Адама Поморського та Міхала Петрика була видана в Польщі. Про це повідомляє кореспондент «Дня» у Вроцлаві.
«Ця нагорода – добра нагода звернути увагу на проблему України. Зараз у Росії перебувають політв’язні – Кольченко, Сенцов, Савченко... Дуже важливо пам’ятати, що ці люди перебувають поза межами свободи. Хочу виразити свою солідарність з ними. Цього року в них вийшли книги. Я хочу, аби вони теж були номіновані на «Ангелус», щоб вони були вільні і могли бути тут, приїхати сюди у Вроцлав», - зазначив Сергій Жадан під час церемонії нагородження у Вроцлавському театрі «Капітоль».
Українська письменниця та співачка керуватиме Українським культурно-інформаційним центром у Франції. Про це повідомляє Еспресо.TV з посиланням на “Укрінформ”.
Українська письменниця, співачка, журналістка, телеведуча Ірена Карпа готується очолити Український культурно-інформаційний центр при посольстві України у Французькій Республіці.
“Так, хоча офіційно посада називається перший секретар посольства України у Франції з питань культури. Я зустрічатимуся з паном послом і усе обговорюватиму. Наразі це процес. Я чекаю на візу, у мене є дипломатичний паспорт, чекаю, як це розвернеться, я вже на валізах”, – сказала вона, відповідаючи на прохання підтвердити інформацію щодо її призначення на посаду директора УКІЦ.
Із збірки Оксани Маковець «Поетичний вінок осінніх настроїв»
ОСІННІ НАСТРОЇ
«Осанна осені, о сум! Осанна!
Невже це осінь, осінь, о! – та сама…»
– ЛІНА КОСТЕНКО.
Осінні настрої
з'явилися в природі:
осінні ранки,
вечори осінні.
Хоч за вікном
рожеві ще серпанки,
осінні настрої
панують у погоді.
Вона намагається не занепадати духом. Пам’ятає з Мольєра: «Не падай духом где попало». Наче й не до книжок їй, звичайній жінці бальзаківського віку, яка звикла працювати руками. А от вичитала якось зовсім випадково, та й тепер часом повторює, щоб підбадьорити себе та подруг на автостанції, що теж продають усілякий крам та продукти. З самісінького ранку й до пізнього вечора. Щодня. Без вихідних та свят… Ось такий «бізнес» у невеличкому районному містечку.
Валя торгує рибою. Приватний підприємець. Тут – її «точка». Так би мовити, дорога життя. Звісно, осточортіло: стояти доводиться за будь-якої погоди, павільйон майже не опалюється та ще й протяги! Зиск із того – майже ніякий, але іншим – ще гірше. Он сусідка, старенька тьотя Оля, взагалі, у смітниках порпається. Пенсії – як кіт наплакав, мешкає одна, хворіє. А що вдієш? Жити ж якось треба, от і вишукує бодай якісь припаси. І часом знаходить – то вицвілий окраєць хліба, то не надто ретельно обгризену кісточку…