У бібліотеці імені Миколи Реріха сьогодні відбулася творча зустріч  з чудовою поетесою, прозаїком, драматургом, перекладачкою і художницею Анною БАГРЯНОЮ під назвою «Замовляння із любові».

Вміло, з душею модерувала захід директор бібліотеки Іванна Щербина. Та й сама авторка була не менш щирою з учасниками зустрічі – відверто відповідала на всі їхні запитання, ділилася планами на майбутнє, читала поезію та знайомила з прозою. 

Не менш вражаючою подією стала виставка її творів – малюнки Анни Багряної надзвичайно теплі, оригінальні та привабливі.  

Малий майстер

Благодійна творча зустріч з поетесою і композитором Оленою Швець-Васіною з нагоди ювілею та із заст. директора О.М. Дяченко з нагоди знакової дати народження в територіальному центрі ветеранів м. Дніпропетровська

Творча зустріч з нагоди ювілею (27 серпня 2015 р.) з поетесою і композитором, членом Конгресу літераторів України, лауреатом міжнародних літературних премій, членом редколегії міжнародного літературного альманаху «Форум» і Асоціації композиторів дніпропетровського обласного відділення НВМС Оленою Швець-Васіною  – завжди свято для ветеранів територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради. Олена Іванівна – культорганізатор терцентру вже більше 10-ти років, музичний керівник ансамблю «Рябинушка», дуетів «ВерОл», «ЕлЗі», «ОЛень», «ЯнКа», «АнКа» та ін.

На днях в івано-франківському видавництві «Симфонія форте» побачила світ третя збірка поетеси Наталії Данилюк «Океан, що навиворіт». До неї увійшла поезія, об'єднана чотирма циклами.
 

«Тут поєднались велич і любов» (з передмови)

Що таке людська Душа? Це світ, ні, мікросвіт, оаза, пустеля, а чи гідний прихисток, мушля, у яку можна сховатися разом зі своїми думками, мріями і переживаннями від всіх і всього… А коли Вона – океан, або… океан навиворіт?..

Творче волонтерське об’єднання «Мистецька подільська сотня» здійснило серію благодійних концертів перед захисниками держави, упродовж чотирьох днів, відвідавши армійців у трьох областях західного регіону України.

Рівненський полігон

З концертом для мобілізованих українців, що проходять навчання і бойове злагодження на рівненському полігоні, команда «Мистецька подільська сотня» спільно з 42 Гарнізонним будинком офіцерів (директор Сергій Чеплаков) побувала вже вдруге. Вперше приїздили на межі зими і весни, тепер – на початку осені. А за пів року між цими візитами декілька разів зустрічалися в АТО з армійцями, що стали глядачами отого, першого, концерту.

Я ріс хлопчиною простим, навчався в школі,
Любив рибалку і гербарії із трав,
Не думав зброю в руки брати я ніколи,
Весь "дружний" клас мене ботаніком прозвав.

А потім армія. Від неї не ховався,
Віддав державі чесно я синівський борг,
У роті танковій . Виконував прикази,
І в зброї знав уже тоді я добре толк.

Сьогодні ми хочемо познайомити вас з мамою-чарівницею Наталею Уваровою. Наталя – драматург, вона пише кіносценарії та п'єси, вистави за якими ми з вами і наші дітки дивимося в театрі. Крім того, Наташа встигає займатися домашніми питаннями і виховувати двох синочків – Борислава 11,5 років і Олексія 5,5 років

Давайте знайомитися ближче!

Натале, Ви успішний драматург. Як встигаєте і сім'єю займатися, і побутом, і при цьому працювати?

Я ще й вчуся на заочному відділенні в університеті, і веду сайт з драматургії :) Плюс моєї роботи – відносно вільний графік і можливість працювати вдома. І здавалося б – вдома працюєш, значить повинна все встигати. Все має бути вилизано-вичищено, діти вимиті, нагодовані, уроки зроблені. А не завжди виходить, адже окрім якихось сімейних справ, треба ще й про роботу не забувати. Тому все встигати, звичайно, складно і не завжди виходить, і якщо є вибір – відпочити або, наприклад, пропилососити в квартирі, то я виберу відпочинок. Дітям потрібна спокійна і відпочила мама, а не нервова, засмикана і втомлена.

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України запрошує ознайомитися  з віртуальною документальною експозицією «Білі плями українського кіно».

В історії кінематографу ХХ століття вже залишилися імена режисерів Олександра Довженка, Івана Кавалерідзе, Сергія Параджанова, акторів Івана Миколайчука, Богдана Ступки й інших… Сьогодні з’являються нові імена, частіше виникають проекти, спрямовані на вивчення історії українського кіно.

Дана виставка покликана ознайомити поціновувачів кінематографу з невідомими, маловідомими або забутими документами, які зберігаються в особових фондах акторів Олександра Гая, Прохора Коваленка, Івана Криги, Габрієля Нелідова-Френкеля, Юрія Тимошенка, Івана Твердохліба, Антона Дунайського, Михайла Висоцького, Степана Шагайди; режисерів В’ячеслава Гомоляки, Олександра Перегуди, Олексія Швачка; художників Йосипа Юцевича та Галини Нестеровської; письменників Василя Земляка та Лідії Компанієць; кіносценариста Євгена Онопрієнка; кінознавця і сценариста Бориса Тарасенка; кінознавця Марка Шелюбського і не лише.

Вишиванки завжди займали почесне місце в патріотичній свідомості українців, але саме зараз – цей простий і водночас вишуканий одяг постав перед усім світом, як традиційний український тренд.

Розмаїття кольорів, орнаменту, тканини і крою – все це поєднується в українських вишиванках,  оздоблене індивідуальною авторською майстерністю. Здається, саме зараз прийшов час віддати належне національному корінню, гідно оцінивши колорит українського традиційного костюму.

Виставка «Благословенна Україна», яка триватиме в Українському домі до 13 вересня, – це перша із десяти запланованих виставок, які мають на меті популяризацію українського народного декоративно-прикладного мистецтва, і присвячена вона саме вишиванці. Виставка представляє унікальне зібрання багатьох державних і приватних колекцій народного одягу.

Побачила світ нова книга визнаного метра короткої прози Євгенії Кононенко «Симбалайн». До збірки увійшли повість і чотири новели, доповнені поезіями Авторки та ілюстраціями Михайла Євшина.

Історії об’єднані «вічною» тематикою — жінка у різних життєвих ситуаціях. Євгенія Кононенко часто пише про це, але «Симбалайн» навіть для неї — дуже особистісна, відверта та еротична книжка — тут має голос не лише внутрішня жінка, а й внутрішній чоловік Євгенії Кононенко.

Інший ракурс, здавалось би, буденних явищ, погляд за лаштунки того, з чим ми маємо справу ледь не щодня, а тому не бачимо серед цього справжніх причин «тектонічних» зламів у стосунках чоловіка та жінки. Євгенія Кононенко їх бачить...