Міжнародним літературно-мистецьким журналом «Склянка Часу*Zeitglas» оголошено V-й міжнародний поетичний конкурс «Чатує в століттях Чернеча Гора»

Це літературне змагання поетів має відбуватися до Всесвітнього дня книги відповідно темі ліричного віршу «ХТО ЖИВ ІЗ КНИГОЮ, ТОЙ ДВІЧИ ЖИВ!», і полягає у художньому втіленні значення Книги у становленні людини.

УВАГА!

Спеціальний випуск ВІСНИКА конкурсу буде презентовано на міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал», що відбудеться 20-24 квітня 2016 року у м.Києві.

Приємна новина надійшла з Канади – відомі письменники і журналісти з Чернігова: Тетяна Дзюба (Тетяна Анатоліївна також і науковець, доктор наук із соціальних комунікацій) і наш колега з газети «Деснянська правда» Сергій Дзюба нещодавно стали лауреатами почесної міжнародної нагороди – премії імені Ернеста Хемінгуея в номінації «Країни і континенти» за зміцнення творчих зв’язків між народами (див.

Діва української опери Ольга Чубарева відмовилася виступити на Великому Руському Балу в Римі від Росії, передає UaPost.

Подія відбулася 9 січня 2016 року в Римі в палаці St. Regis Rome.

Артистка повідомила, що ця відмова не вплине на її кар'єру, адже вона матиме дві поїздки в Італію.

Вона наголосила, що цей захід традиційно влаштовують для популяризації іміджу Росії. Організатори ні в якому разі не хотіли презентувати її як співачку з України. 

63-кілограмова чемпіонка світу з боротьби сумо перемогла навіть грізну суперницю з Японії вагою півтора центнера!

„Коли перемагаю, відчуваю справжній екстаз!!!”

Боротьба сумо і тепер сприймається в Україні, як надзвичайна екзотика. Тим більше, коли йдеться про змагання прекрасної статі. Хоч, скажімо, в Японії, де багато століть тому з’явилася ця видовищна боротьба, чемпіони сумо і зараз вважаються національними героями.

Здавалося б, ну, які шанси були у юної тендітної дівчини з Чернігова порівняно з такими досвідченими й могутніми спортсменками з Азії?! Але одного разу наша Аліна Бойкова, яка важить 63 кілограми, вийшла на двобій проти 140-кілограмової японки і перемогла!

Так є повік –
Ми в світі українці!
Своє буття окреслили давно.
Нас мордували, нищили ординці,
А ми не покорились все одно.

Ми не святі.
Нема над нами німбів.
Та святість Божу в душах бережем.
Своєї Батьківщини кожний символ
Покривдити злочинцям не даєм.

 Запрошуємо авторів, журналістів, краєзнавців, поетів, прозаїків, просвітян на презентацію  

всеукраїнсько-міжнародного збірника
«ПОЕТИЧНА ТОПОНІМІКА»!

6 лютого 2016 року

Місце проведення: Національна спілка письменників України (Київ, вул.Банкова, 2), початок о 13:00.

Вхід вільний!

У літературному і краєзнавчому житті України та Київської області – неабияка подія: вийшло з друку літературно-краєзнавче видання «ПОЕТИЧНА ТОПОНІМІКА». Це – чи не перша книжка поезії та прози про села і міста України, поєднаних із просвітницьким краєзнавством.

Подія у Фейсбуці: https://www.facebook.com/events/957907797589794/ 

Зовсім скоро, а саме 10 лютого о 17:00, в Будинку видавництва «Смолоскип» (Київ, вул. Межигірська, 21) розпочнеться Всеукраїнський поетично-музичний марафон «ВІРШЕНЬ», який триватиме до останнього бажаючого взяти в ньому участь митця і продовжуватиметься ще й увесь наступний день. Цього року фестивалю виповнюється 20 років, а його засновнику – письменнику, журналісту, громадському діячеві та видавцю Сергію Пантюку – 50. З ним і веду розмову:

«Віршню» – 20. Не так багато в Україні фестивалів з історією у стільки літ! А як все починалося?

- Починалося все дуже весело. На початку 90-х років минулого століття доля занесла мене до славного міста Чернівці. За 5 років я пройшов там шлях від коректора до головного редактора газети, встиг виграти Міжнародний літературний конкурс «Гранослов», наслідком якого стала перша поетична збірка, взяти участь у гастролях творчої молоді від видавництва «Смолоскип» тощо. Словом, став я там вже не надто молодим, але доволі знаним поетом і організатором різних мистецьких заходів.

Десь у першому чи другому класі я мріяв стати колієм. Правдивіше, до цієї мрії мене заохочував дядько Митро — далекий батьків родак, підтоптаний парубок, а заодно і колгоспний тракторист, і неперевершений мисливець і, зрозуміла річ, різальник свиней.

До цього дня в нашій сім’ї готувалися зарані: мати мила трьохлітрові  слоїки, миски та ночви, діставала нехитре спорядження для начиння ковбас і кров’янок, батько ще звечора скинув із вишок хліва добротну солому та кілька снопиків льону, принесених із поля спеціально для смаління кабанця. Я теж прокинувся рано, щоб не проґавити дядька Митра.

Як передає Укрінформ, про це повідомили в провінційному уряді Саскачевану.

«Провінційний уряд визнає великий та різноманітний внесок громадян українського походження та визнає 2016-ий роком саскачеванських українців», - зазначили в уряді.

Рєпіна Ольга. НАШ ЗАСІБ МАКРОПУЛОСА. – Х.: Мачулин, 2015. – 180 с., з іл.

Літературні критичні відгуки, зібрані у книзі Ольги Рєпіної «Наш засіб Макропулоса», покликані глибше познайомити читачів із творчістю відомих українських авторів, зокрема дніпропетровських, а також україномовних авторів, які живуть за кордоном.

Книгу рекомендуємо для прочитання поціновувачам сучасної української літератури різного віку, охоплюючи підлітковий і юнацький, оскільки вона формує  уявлення про твори авторів, які засобами художнього слова розкривають природу змістотворних складових людського життя. Тому, у книзі приділено увагу таким необхідним у критичній сфері моментам, як-от: патріотичне й естетичне виховання, психологічні особливості сприйняття тексту, а також особистісні характеристики реципієнта.