23 вересня в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В. Короленка відбувся ювілейний творчий вечір відомого українського письменника і журналіста Сергія Дзюби з нагоди 50-ліття з дня народження та 35-річчя творчої діяльності.

Дзвінок у двері. Ще і ще. Хтось так нетерпляче вителенькував тим дзвінком, що Петрові аж затрусилися руки.

- Сонце моє, що робити? Це ж дружина, це вона так видзвонює, я знаю! – голос у Петра, як і  вигляд його переляканого писка, з кожним словом ставав все жалюгіднішим. А його сонце, його Галя якраз тільки розляглася - грайливою кішечкою - напівперек ліжка. Несміливий Петро навіть не встиг звільнити її пружне тіло від чорної шовкової білизни. Галя ще жила гарячою уявою, як палко вони будуть кохатися – аякже, за цю білизну вона віддала таку купу грошей, а все щоб приборкати свого боязкого Петрика. І от тільки стала добиратися до свого несміливого ведмедика, тільки почала визволяти його від усього зайвого... А на маєш – не встигли почати – і все вже так трагічно закінчується... От облом - так облом! І чим він думав, бовдур сопливий! Все треба організовувати самій, абсолютно все! Поки звабиш того хлопа – то легше вагон з макаронами розвантажити. Такий мужик пішов ніякий! І так йому ж нічого втрачати, і жінка у нього стерво, і мотузки з нього сукає – та поживи для себе хоч раз!

Українці в Україні повинні говорити таки українською. Чому це важливо, написав у користувач мережі Facebook, відомий у столичних субкультурних колах як Зен.

Колись він і сам послуговувався російською. Свої теперішні судження про мовне питання він виклав у профілі під іменем Zen Antipop. Пояснює, чому це питання важливе, а також - як легше наважитись і почати говорити українською:

Десь поблизу безпомічного села шипіла вогняним голосом війна. Гуманітарна поміч розліталася швидко по військових наметах оборонців. Про тих, хто не зумів залишити свої любі землі ніхто не подбав. Не до того було і люди в тилу це добре розуміли. Самі ж солдатики заходили з блокпостів, часом і поранені. Вони просили усього-на-всього помитися та й перевдягнутися в щось чистіше. А за це щиро винагороджували людей коли рибними консервами, а коли й консервованим м’ясом.

Киянка Світлана ПРОНІНА пише вірші та казки. Свої твори жінка адресує наймолодшим читачам – дітям. Світлана закінчила Університет «Україна» (спеціальність «Українська мова та література») і з тих пір – дарує всю себе дітям, і не лише у творчості. Світлана працює учителем. І це при тому, що вона має серйозні проблеми із зором. Але хіба можуть обмеження здоров’я стати на заваді необмеженому польоту душі та серця? Авжеж, ні. Про вірші, дітей та Університет «Україна» – говоримо зі Світланою ПРОНІНОЮ.

Відгук на книгу «Балачки про все на світі». Брустурів: Дискурсус, 2014.

Ці дні після Форуму видавців у Львові, особисто в мене, наскільки дозволяв час, були присвячені читанню. Щойно поставила на книжкову полицю два видання видавництва «Дискурсус», і зітхнула... два рази. Перший – з полегшенням від того, що «Євромайдан. Хроніка в новелах» прочитано, і більше не буде (хіба що в думках), боліти те, що змушувало переживати майже кожне з надрукованих оповідань. Другий - з невеличким розчаруванням з тієї причини, що у «Балачках про все на світі» непомітно перегорнула останню сторінку. 

Компанія «Amazon» запустила на сайті систему «Kindle Direct Publishing Kids», яка дозволяє створювати, оформляти та самостійно публікувати дитячі твори на ресурсі.

Для того, щоб створити таку книгу, потрібно встановити відповідну програму на свій комп’ютер, імпортувати туди текст книги та ілюстрації до неї, й опублікувати. Усі книги будуть адаптовані у формат Kindle. У системі функціонують додаткові фільтри та інструменти, що дозволяють сортувати книги за віком, темою, стилем тощо, а також внести видання у список електронної підписки.  

Днями МГО «Інтерньюз-Україна» в рамках проекту «Схід-Захід: редакції за обміном» організувала ознайомчий прес-тур до Харкова для журналістів із західних областей України.

Учасники прес-туру Львівської, Тернопільської, Рівненської, Хмельницької, Закарпатської, Івано-Франківської та Вінницької областей з’їхалися до Харкова, щоб поспілкуватися з колегами, представниками органів державної влади та громадськими організаціями, поставити запитання, що стосуються місцевого населення, економіки та політичної ситуації, разом обговорити актуальні питання українського медіа-простору.

У Петриківському музеї, етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва відбулося відкриття  виставки "Бережи, Боже, Україну!».  

Це родинна виставка петриківського розпису. Її учасниці майстрині: мати – Валентина Хоменко та донька – Вікторія Тимошенко.

Відкриття пройшло в теплій дружній атмосфері. Серед почесних гостей були Галинна Назаренко, Інна Івінська, лялькарка, яка в цей день подарувала музею свою ляльку-мотанку «Берегиня». Розпис одягу на цій ляльці, до речі, виконаний Вікторією Тимошенко.

Українські історики у відповідь на російську пропаганду створили проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" для людей, які шукають надійне джерело компетентної історичної інформації, щоб сформувати свою позицію і мати можливість її обгрунтувати.

Розробники сайту пишуть, що на проекті спростували вже більше 50 негативних стереотипів і очевидних спотворень української історії.

Як розповів координатор проекту, співробітник Інституту історії України НАНУ Кирило Галушко, більшість міфів російської пропаганди крутяться навколо таких основних тем: