Мистецький веб-портал

 

Я пишаюся українцями!

Чи хтось міг іще позавчора спрогнозувати, на скільки щиро ми будемо пишатися нашими вояками? Точніше, не вояками, а армією? Навряд. Я не могла. Хоча мій рідний Старокостянтинів – віддавна військове містечко з колись потужним секретним військовим аеродромом (другим за потужністю чи то в радянській Україні, чи в союзі… Не буду стверджувати напевне, бо було це в пору мого трохи несвідомого дитинства . Хоча відтоді часи змінилися, та значна частина місцевого населення так чи інакше досі «зав’язана» на службі в армії.

Мій Тарас

1995 рік

За мною гучно грюкнули ворота тюремної брами. Я не повернувся на той звук, хоча чекав на нього довгі три роки, лише вслухався із неприхованим задоволенням. Наразі грюкіт металевих дверей був для мене найбажанішою, найчарівнішою музикою у світі. Я вільний! Підвів голову і, як звільнені у кіно, подивився у чисту, майже прозору синь неба, вільного від ґрат.

Сьогодні геніальному композитору Володимиру Івасюку виповнилося б 65 років

У цей день 65-річний ювілей святкував би видатний український композитор та співак Володимир Івасюк.

Ще у школі талановитий хлопець створив ансамбль "Буковинка", який здобув перемоги на кількох самодіяльних конкурсах, та проявив себе у столиці. їде до Києва, там його помічають, запрошують на обласне телебачення.

В 1966 році Володимир в Чернівецькому медінституті створив геніальні твори "Червона Рута" та "Водограй", яким судилося полонити серця мільйонів українців та принести Івасюку славу геніального народного композитора.

Говорити, планувати і робити

Вісім порад психологів щодо того, як прийняти нову реальність і новий досвід учасника бойових дій...
Що робити зараз і як прийняти новий досвід і відновитися для  «нормального» мирного життя? Чи можна відчувати себе в безпеці, якщо не підтримуєш деякі ідеї Майдану? А якщо взагалі його не підтримуєш? Почуття «провини», що не ти був (була) на барикадах, коли розстрілювали  людей, —  це природній, нормальний етап у процесі горювання за загиблими. Однак як знайти в собі сили простити собі?

«Книжка» на все життя: Розстріляний Майдан

Я й дотепер не знаю, як про це розповідати. І чи варто. Спершу видавалося, що то геть не важливо, адже мені пощастило: мене не побили, як сотні інших демонстрантів, що того злощасного вівторка, вісімнадцятого лютого, вийшли з мирною ходою до Верховної ради, вимагаючи проголосувати за повернення до Конституції 2004 року.

Згодом думалося: порівняно з кривавим четвергом, коли на вулиці Інститутській відбувся справжній геноцид нашого народу, бо за лічені години безжальні вбивці розстріляли Сотню Найкращих і Найбезстрашніших Українців, то вівторкове побоїще і справді видається не вельми значимим. 

Але коли цієї суботи на цій таки Інститутській, яку планують перейменувати на вулицю Героїв Небесної Сотні, зібралися десятки очевидців, аби згадати саме вівторкові події, і що деякі з них навіть залишили свої лікарняні ліжка у віддалених містах країни, але приїхали розповісти, що ж тоді трапилося, та відшукати своїх рятівників і подякувати їм, вирішила – усе, що стосується життя людини, є важливим. Адже тоді, у вівторок, теж загинули люди: семеро протестувальників і стільки ж міліціонерів. А мені пощастило – я зосталася жити.

Пам'ятнику Тарасові Шевченку в Києві — 75 років

Пам'ятнику Тарасові Шевченкову, що знаходиться у парку Шевченка, навпроти Червоного корпусу Київського університету – 75 років. 

Монумент було відкрито 6 березня 1939 року з нагоди 125-річчя з дня народження Кобзаря у парку навпроти Київського університету, на місці колишнього пам'ятника Миколі І. З цієї ж нагоди університету та парку було присвоєне ім'я великого українця.

Тепер і пам’ятник, і парк є  символами сучасного Києва.

Бронзову постать поета висотою 6,45 метрів було відлито за моделлю скульптора Матвія Манізера на Ленінградському заводі художнього литва та встановлено на п'єдестал з червоного граніту заввишки 7,3 метри, спорудженого за проектом архітектора Євгена Левінсона. На п'єдесталі міститься напис: «Т. Г. Шевченко. 1814—1861», а під ним викарбувано слова поета із «Заповіту»:

«І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом».

Міністр культури скасував святкування ювілею Шевченка у палаці "Україна"

Міністр культури Євген Нищук скасував заходи з відзначення 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка на сцені Палацу «Україна».

«Мною скасовані всі бенкети і демонстрації «по-радянськи», - сказав він зі сцени Майдану.

На його думку, вшанування пам'яті великого Кобзаря повинне проходити по всій Україні, а не в одному палаці для обраних запрошених. Зокрема, Нищук закликав духовенство і «Самооборону» покласти квіти на могилі Шевченка в Каневі 9-10 березня (дні народження і смерті поета).

Було колись...*

Ух, яке ж влітку сонце гаряче! Шпарить і шпарить, наче тільки-но у вогні викупане...

Його блискучі проміні сліплять очі точнісінько, як розпечені у вогні тоненькі прутики, котрі сільський коваль дядько Михась кує на замовлення старого пана Енгельгардта. І печуть не гірше. Під пекучими дотиками промінців волосся на голові стало гаряче, шкіра набуває бурякового відтінку, а ніс так і зовсім облазить, наче варом ошпарений.

Гаряче повітря важке; загусло, наче пряжене молоко – хоч ножем ріж. Пухкі білі хмаринки, що вранці бадьоро бігли за вітром, розтеклися по небу вівсяним киселем. Від того небо втратило веселу блакить, поважчало, стало нижчим.

Наші мужні захисники - наші любі чоловіки

На часі мобілізація. Чоловіки різного віку активно займають черги тепер у  військкоматах. Які ж мужні і сміливі ви - наші любі чоловіки. Як ми пишаємося вами і як за вас боїмось. 

Сьогодні, приміром, сповістив про готовність в разі потреби взяти до рук зброю, щоб стати на захист Вітчизни, і гість нашого порталу, батько двох чудових діточок, співак, артист, громадський діяч з Хмельниччини Віктор Шайда:

Об'єднати вміст