Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Останні перегляди:
Поезія
«Біда ніколи не прийде одна…»
Біда ніколи не прийде одна –
Сім бід по світі за собою водить.
То не біда, що в косах сивина,
Як є душа, що розуміє поряд.Як поруч є синів міцне плече,
Чи доньчині надійні теплі руки.
Біль самоти тоді не так пече,
Стають коротші місяці розлуки.Як вирахувать мамине тепло,
Чим виміряти татові тривоги?
І хоч би скільки років не пройшло –
Батьки дітей чекають край дороги.Спаси їх,Боже, бідам всім на зло!
Не дай батькам зазнати смертну муку!
Щоб їм на схилі літ не довелось
В чужих людей випрошувать притулку.
Кроваве Благовіщення в Криму…
Кров знову наша пролилась –
Це «брат» пішов на брата…
Чим завинив же він йому?
Тим що душа не ката…Тому, що він любив народ
І дбав про Україну,
Тим що хотів добра сім’ї
І щастя для родини.В церквах звучали молитви
Бо Свято наступало,
Та сатанинське кодло знов
В крові омило жало…Це Благовіщення в крові
Окроплене підступно
Та знову плаче дітвора,
Осиротіла згубно…Не повернути батька їм,
Що забере могила,
А Україні не вернуть
Й цього Героя-сина.
Іванна Осос: Свята Великодні
Благовіщення
Благовіщення – Свято весняне
Оновитися всім нам пора,
Тільки знову сусід невгамовний
Пакт підписує з силами Зла.Знову чобіт ступає на землю,
Що у крові іще та в сльозах,
Серце й душу з моєї Вкраїни
Намагається вирвати «брат».На кордонах неспокій панує,
Бо біснується чорта кубло,
Не дає милуватися Святом –
Лиш своє всім нав’язує зло.Та хіба християнам так личить,
Щоб прикрившись знаменом Христа,
На чужі зазіхати Святині
І знущатись над Божим ім’ям?
Поезії Уляни Дубініної
* * *
Не плачте, мамо... Я - в Небесній Сотні...
Я за Вітчизну голову поклав...
Я знаю, мамо, гірко Вам сьогодні -
Я ж бо живим вернутись обіцяв...
Не вийшло, мамо... Снайпер вцілив в серце...
Світ почорнів... І зупинився час...
Пробачте, мамо... Мусив я померти,
Бо Україна лиш одна у нас!
Прощайте, мамо... і простіть, благаю,
Що так невчасно світ цей полишив...
Я шлю Вам, мамо, вісточку із раю...
Я дуже, мамо, дуже Вас любив...
23.02.2014
Поезія Вікторії Рутковської
Минуло 40 днів, як на вівтар свободи поклали своє життя хлопці з Небесної Сотні. Світла їм пам’ять і вічний спокій! Разом зі свічкою й квітами на місце загибелі Воїнів Світла я кладу і цей вірш.
НЕБЕСНА МУЗИКА – НЕБЕСНІЙ СОТНІ
Небесна музика звучить…
В жалобі ангели співають…
Життя мінливе – тільки мить
Із вічністю нас розділяє…Ще вчора ви були живі…
Кохали, плани будували…
Судився ж вам недовгий вік –
Домівкою вам небо стало…Ген - ген курличуть журавлі:
«Небесній сотні слава! Слава!»
А ми лишились на землі
Продовжувати спільну справу.
Пора благовісна
Весна - час оновлень, весна - час замріянь,
Коли в кожнім лоні зерно світла зріє
З малого - в велике, з миттєвого - в вічне,
Де в Істини ріках вмиваються вічі.Весна - час пробуджень і час для прозріння,
Пора, щоб позбутись всього, що є тлінне,
І скинути маски, що душу неволять,
Щоб більше не впасти, пізнавши смак Волі.Весна - час просвітлень і час неповернень
До скверни, що в'їлась нам навіть у гени,
Пора благовісна - зродити Людину
На тих попелищах, де дух вільний згинув.Весна - час пробачень і час для розкаянь,
Бо в кожнім з нас наче - і Авель, і Каїн,
Стикається світло з пітьмою в двобої...
Весна - час для іспиту перед собою!
Вірші Інни Булько
Вишня
Білим цвітом весна коси заплела,
Наречена-вишня квіти одягла.І минулу весну якось пригадала -
Дівчина-красуня зустрічі чекала.Ти прийшов козаче, тільки ніч упала,
Знову зоря ясна в небі запалала.Та кохання пісня усю ніч лунала,
Закоханих цвітом вишня посипала.До світанку молоді милувалися,
Гаряче та ніжно цілувалися.Тільки промінь сонця починав блищати,
Як козак поїхав землю захищати.
Іванна Стеф'юк. Інтимна лірика
****
Тут пахне м’ятою, і ніч куди гостріша,
І зріє тиша, капає на лист…
Багато неба – хочеться ще більше –
А хмари дві – ну ніби обнялись.Так тепло в думці – знов тебе згадала,
І ніч тепліє – капають зірки.
Я на долоні квіти розіклала –
По дві теплюстки падають з руки.Не спиться зовсім – певно, то від м’яти,
І тепла-тепла молода трава…
Не поспішай цю ніжність допивати –
Хай крутиться від ночі голова…
«Ти наснився мені дорослим…»
(Пам’яті синочка Степана,
котрому сьогодні 24.03.
повинно було б виповнитися 17 років)
Ти наснився мені дорослим,
Мій синочку блакитноокий,
Ніби й далі живу тобою,
Хоч ти в Бога 17 років.Не гойдала твою колиску –
Колихали тебе Ангели.
Колисанок я не складала,
Бо не виникла ця потреба.Брат твій виріс,чомусь, без тебе –
Не судилось вам бути разом
Та в житті він мені підтримка
Ніби це два сини відразу.Вишиванку твою, напевно,
Ткали хмари в високім небі
Синьо-жовті вплітали нитки
Біль й журба, що в моєму серці..
Сини небес…
Йому було сімнадцять літ.
Моєму було б стільки ж…
Смерть сина, мабуть, це мій гріх,
А цей помер за інших…Не плач, матусю, не журись
Сини ж бо наші в Бога –
Чомусь не милим був їм світ,
Й не довгою дорога…Ми марим, мрієм про синів,
Про долю їх й майбутнє,
Але видніше Небесам
Були чому присутні…Один потрібен немовлям
Для Господа оселі,
Інший пройшов своїм життям,
Не довгим та веселим…Для мами сина хоронить,
Якого б не був віку –
Це те, що часточку себе
Відрізати від світу…
Нові вірші Любови Cердунич
ОДВІЧНИЙ ВОРОГ
Я не плекала мрій своїх рожевих,
Бо скільки вовка не годуй, та скоро
Покаже він своє нутро скажене.
Як виявилось, «брат» – одвічний ворог!
А хто вважав за брата – в більшій тузі,
Обмануті нахабно – в більшім горі!
Вже жодних ми не маємо ілюзій:
Так званий «старший брат» – наш вічний ворог!Нас на розп’яття, в тюрми – щоб змаліли!..
Морив безхліб’ям нас і Соловками…
Хто це забув, ті нині теж прозріли:
Ти нам – не брат! Ти – наш одвічний Каїн!
Хай в кожного ілюзія розтане!
Нехай прозріння сумніви поборить!
Усі народи стали нам братами.
І тільки «старший брат» – агресор, ворог!
Журавлі (пісня)
Знов радісно курличуть журавлі,
Забули про смертельну втому.
Несуть кохання на своїм крилі-
ТО журавлі вертаються додому.А журавлі додому не спішіть,
Бо ще снігами занесло дороги.
А ми усе,усе перенесем лиш
Би прийти на ріднії пороги.Лиш би прийти до рідного гнізда
Кохану я крильми зігрію,а де
Кохання там завжди весна
Ми маємо на те палку надію.Морози пройдуть і розтане сніг
І все довкола цвітом зацвіте
Хоч журавлята стануть на крило
КОхання ж буде вічно молоде!То нехай у ваших душах буде завжди весна!
КОХАЙТЕ-І БУДЬТЕ КОХАНИМИ !
