Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Сьогодні:
Поезія
Тетяна Череп-Пероганич: Своїй мамі і всім матерям з любов’ю
Молися, мамо, за свою дитину
Молися, мамо, за свою дитину.
Молися зранку й ввечері молись.
І я до тебе звідусіль прилину,
І буде добре вдвох нам, як колись.Схилюся на плече твоє від втоми,
Закрию очі в добру щиру мить,
Як добре вдома, як же добре вдома.
Самотнє серце навіть не болить.Мені тебе весь час не вистачає.
Де б не була, щоб не робила я.
Завжди за обрій тугу проганяє
Усмішка ніжна, лагідна твоя.Не знаю чи в житті мені везтиме,
Чи десь на рівнім місці не спіткнусь?
Молися, мамо, за свою дитину,
А я за тебе рідна помолюсь.
Мати поле город
Пам’яті дідуся
Він на війні таки не збочив,
Коли юрбився між солдат.
До перемоги йшов крізь ночі,
Щоб зберегти зелений сад.
Так довелося... Сорок перший!
Чотири роки у незвід!
Війною скровлена одежа
Ввібрала дим гіркий і піт.
І недаремно смак горілки
Його від люті зігрівав;
І він хилив лице до гілки,
Про “ Темну ніч...” – співав, співав.
Я з покоління онучат війни...
Травень 8, 2014 - 14:10 — perohanychЯ з покоління онучат війни.
Вона обох моїх дідів забрала.
Постали обелісками вони
Там, де пройшла коричнева навала.
А вдома виглядали їх сини
І доньки, що без них попідростали.
Тепер їх чемно звуть "дітьми війни".
Тоді ж їх просто сиротами звали.
А вдома виглядали їх лани,
Дружини їх, солдатки виглядали.
Впрягались в плуг солдатки і сини
І землю закривавлену орали.
Вкидали упереміш із слізьми
В ріллю свою гірку сирітську долю.
Засіяне жінками і дітьми
Вродило перше повоєнне поле.
А скільки їх ще довелось зорать
Малим синам полів на білім світі!
Батьки, що десь зажурено стоять,
Чорніли з горя в темному граніті.
Прокляття всім, хто прагне до війни!
Хто оскверняє правду цю велику!
Аби не звались доньки і сини
Дітьми війни віднині і довіку!
Поезія Валентини Попелюшки
Із циклу "Кохання зрілої пори"
На вечорницях у любові
Хвилюють пахощі бузкові,
Немов у юнії літа.
На вечорниці до любові
Душа запрошення пита.А мудрість, мов сувора мати,
Ту душу сварить і трима,
Та руки прагнуть обіймати,
Хоч на волоссі вже зима.О, мудросте моя дбайлива,
На волю душу відпусти,
Бо я закохана й щаслива,
І є для кого ще цвісти.Дозволь ділити кожну днину,
І бузу цвіт, і зелень трав,
Із тим, кого в тяжку годину
Для щастя Бог подарував.
Мов яблука перед Спасом
Виховуємо українців
Я - маленька Україна, але виросту колись,
Аби мрії про Велику у батьків моїх збулись,
Аби стяги жовто-сині розвівались навкруги
Й мов роса на сонці щезли всенькі Неньки вороги!(Мій піврічний син...)
Поезія Тетяни Винник
Потойбіч тіла і усіх речей
***
Небеса, золоті володіння, які зберегти
не змогла, не зуміла, й нічого собі не лишила,
окрім голосу, що проривається із висоти
отієї, що вища польоту і глибша могили.За стіною дощу, що ридає лише по живих,
із матерій найтонших, із духу, із атому, миті –
проривається голос, який у мені не затих
і відлунням росте. У цім голосі сиві, як сіті,це мовчання твоє, і міста і бетонні мости,
всі галактики й сни, що душа мимохіть облетіла,
доки весни суціттями будуть по небу плисти –
крізь тумани, сніги і моє недовершене тіло.
Поезія Тетяни Грицан-Чонки
Не заярмити інтелект
Вийти у тиші на звуки,
У сутінках укмітити світло,
В собі знайти себе.
Спів молитовний
Весна в Україні
Біля хати вишня зацвіла
Бджілки-працівниці при роботі.
Знаю: Україна вже не та,
Вірю в процвітання і добробут.Біля хати вишня зацвіла,
Аромат весни п’янить до болю.
В пам’яті залишиться Майдан
Залитий кров’ю і любов’ю.Біля хати вишня зацвіла.
Одна з тих, що оспівав Шевченко.
Україно! Мила, люба – уставай!
Воскресай і процвітай, рідненька.
Олексій Могиленко, 07.04.2014
Великоднє
Знов зійшла на землю Бога свята ласка
Великоднє сяйво в голубій блакиті
Величає Господа зі святих небес.
Знов серця для радості відкриті,
Звідусіль лунає: наш Христос Воскрес!Бо зійшла на землю Бога світла ласка,
І благою вістю в душі увійшла.
Найсмачніша мамина Великодня паска
Сяє, ніби сонце, посеред стола.А у небі жайвір, як веселка в’ється,
Образ посміхається Божий на стіні.
Скоро вся родина в хаті обніметься
В ці Христом даровані веселкові дні.
Зійшла на небо Божа благодать
Зійшла на Землю чиста благодать!
Радіють люди й світ: – Воскрес Син Божий!
Пісні хвалебні весело звучать:
Добро – злобу й ненависть переможе.Владикою і смерті, і життя
Відкрився нам Христос у воскресінні.
Заради віри й вічного буття
Він смертю подолав земне і тлінне.Небесне світло! Освяти нас всіх!
– Христос Воскрес! – ангелики співають.
Весна хай квітне! Хай зникає гріх!
Любов Господня Захід й Схід єднає!
Христос Воскрес!!! Воістину Воскрес!!!
Народжений для нашого спасіння.
Христос ті муки всі, за нас прийняв.
Вказав дорогу нам, з духовного склепіння.
Христом, життя над смертю підійняв.І дарував нам щастя жити.
В гармонії з собою, і людьми.
Життя любити, і добро творити.
Цей дар, душею чистою прийми.В цей день духовного спасіння.
Співають Ангели з небес.
Любові, радості, терпіння.
ХРИСТОС ВОСКРЕС!!! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!!!І пісня ця для серця, як молитва.
Що є, найбільшим в світі із чудес.
З собою битва, то найважча битва.
ХРИСТОС ВОСКРЕС!!! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!!!
Великодня таїна
Свічка, віск і писачок –
І яйце – вже диво з див.
Їх доокруж пасочок
Для достатку поклади.Наче доля – з різних барв
Писанки і крашанки.
Таїна – не для забав,
Тож, почавши, не покинь.Ця символіка свята
Без початку, без кінця
Вимальовує життя
Зі звичайного яйця.В таїні цій треба що
З великоднього коша?
Свічка, віск і писачок.
І – просвітлена душа.
