Поезія

Я з покоління онучат війни...

Я з покоління онучат війни.
Вона обох моїх дідів забрала.
Постали обелісками вони
Там, де пройшла коричнева навала.
А вдома виглядали їх сини
І доньки, що без них попідростали.
Тепер їх чемно звуть "дітьми війни".
Тоді ж їх просто сиротами звали.
А вдома виглядали їх лани,
Дружини їх, солдатки виглядали.
Впрягались в плуг солдатки і сини
І землю закривавлену орали.
Вкидали упереміш із слізьми
В ріллю свою гірку сирітську долю.
Засіяне жінками і дітьми
Вродило перше повоєнне поле.
А скільки їх ще довелось зорать
Малим синам полів на білім світі!
Батьки, що десь зажурено стоять,
Чорніли з горя в темному граніті.
Прокляття всім, хто прагне до війни!
Хто оскверняє правду цю велику!
Аби не звались доньки і сини
Дітьми війни віднині і довіку!

Тетяна Іванчук

Поезія Валентини Попелюшки

Із циклу "Кохання зрілої пори"

На вечорницях у любові

Хвилюють пахощі бузкові,
Немов у юнії літа.
На вечорниці до любові
Душа запрошення пита.

А мудрість, мов сувора мати,
Ту душу сварить і трима,
Та руки прагнуть обіймати,
Хоч на волоссі вже зима.

О, мудросте моя дбайлива,
На волю душу відпусти,
Бо я закохана й щаслива,
І є для кого ще цвісти.

Дозволь ділити кожну днину,
І бузу цвіт, і зелень трав,
Із тим, кого в тяжку годину
Для щастя Бог подарував.

 

Мов яблука перед Спасом

Виховуємо українців

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я - маленька Україна, але виросту колись,
Аби мрії про Велику у батьків моїх збулись,
Аби стяги жовто-сині розвівались навкруги
Й мов роса на сонці щезли всенькі Неньки вороги!

(Мій піврічний син...)

Наталія Крісман

Поезія Тетяни Винник

Потойбіч тіла і усіх речей

***

Небеса, золоті володіння, які зберегти
не змогла, не зуміла, й нічого собі не лишила,
окрім голосу, що проривається із висоти
отієї, що вища польоту і глибша могили.

За стіною дощу, що ридає лише по живих,
із матерій найтонших, із духу, із атому, миті –
проривається голос, який у мені не затих
і відлунням росте. У цім голосі сиві, як сіті,

це мовчання твоє, і міста і бетонні мости,
всі галактики й сни, що душа мимохіть облетіла,
доки весни суціттями будуть по небу плисти –
крізь тумани, сніги і моє недовершене тіло.

Поезія Тетяни Грицан-Чонки

Не заярмити інтелект

Вийти у тиші на звуки,
У сутінках укмітити світло,
В собі знайти себе.

Спів молитовний

Весна в Україні

Біля хати вишня зацвіла
Бджілки-працівниці при роботі.
Знаю: Україна вже не та,
Вірю в процвітання і добробут.

Біля хати вишня зацвіла,
Аромат весни п’янить до болю.
В пам’яті залишиться Майдан
Залитий кров’ю і любов’ю. 

Біля хати вишня зацвіла.
Одна з тих, що оспівав Шевченко.
Україно! Мила, люба – уставай!
Воскресай і процвітай, рідненька.

Олексій Могиленко, 07.04.2014

Великоднє

Знов зійшла на землю Бога свята ласка

Великоднє сяйво в голубій блакиті
Величає Господа зі святих небес.
Знов серця для радості відкриті,
Звідусіль лунає: наш Христос Воскрес!

Бо зійшла на землю Бога світла ласка,
І благою вістю в душі увійшла.
Найсмачніша мамина Великодня паска
Сяє, ніби сонце, посеред стола.

А у небі жайвір, як веселка в’ється,
Образ посміхається Божий на стіні.
Скоро вся родина в хаті обніметься
В ці Христом даровані веселкові дні.

Зійшла на небо Божа благодать

Зійшла на Землю чиста благодать!
Радіють люди й світ: – Воскрес Син Божий!
Пісні хвалебні весело звучать:
Добро – злобу й ненависть переможе.

Владикою і смерті, і життя
Відкрився нам Христос у воскресінні.
Заради віри й вічного буття
Він смертю подолав земне і тлінне.

Небесне світло! Освяти нас всіх!
– Христос Воскрес! – ангелики співають.
Весна хай квітне! Хай зникає гріх!
Любов Господня Захід й Схід єднає!

Христос Воскрес!!! Воістину Воскрес!!!

Народжений для нашого спасіння.
Христос ті муки всі, за нас прийняв.
Вказав дорогу нам, з духовного склепіння.
Христом, життя над смертю підійняв.

І дарував нам щастя жити.
В гармонії з собою, і людьми.
Життя любити, і добро творити.
Цей дар, душею чистою прийми.

В цей день духовного спасіння.
Співають Ангели з небес.
Любові, радості, терпіння.
ХРИСТОС ВОСКРЕС!!! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!!!

І пісня ця для серця, як молитва.
Що є, найбільшим в світі із чудес.
З собою битва, то найважча битва.
ХРИСТОС ВОСКРЕС!!! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!!!

Андрій Скіф

Великодня таїна

Свічка, віск і писачок – 
І яйце – вже диво з див.
Їх доокруж пасочок
Для достатку поклади.

Наче доля – з різних барв
Писанки і крашанки.
Таїна – не для забав,
Тож, почавши, не покинь.

Ця символіка свята
Без початку, без кінця
Вимальовує життя
Зі звичайного яйця.

В таїні цій треба що 
З великоднього коша?
Свічка, віск і писачок.
І – просвітлена душа.

Любов СЕРДУНИЧ

Великдень

Мати встане зранку,
Молока наллє,
Ніжними руками
тісто розімне.
Буде смак духмяниий,
Будуть куличі.
Великдень весняний,
Радість у душі.
Хай душа Ісуса,
що отак воскресла
Усіх нас примусить
думку мати чесну.
Не соромити матір,
та дітей любити.
Батьківщини прапор
ніколи не ганьбити.
Очистяться душі,
святковим вогнем.
Люди небайдужі –
З Великоднем

Інна Булько

Світлий Великдень

Чистим світлом наповнилось все:
Небо, ріки, глибини підземні.
Нам святковий Великдень несе
Перемогу над мороком темним.

І освітлює променем шлях
Тріумфальне Христа Воскресіння.
Пробудив Він любов у серцях,
Дав надію всім нам спасіння.

Джерело прагнень, успіхів, благ,
Наш Спаситель у правді і Вірі,
Смертю смерть подолав! Сили зла
Переможемо в радості щирій!

У молитвах, хоралах, піснях –
Світла мудрість Господнього Слова.
Воскресає у наших серцях
Вічна правда і велич Христова!

Вікторія Рутковська

Об'єднати вміст