Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Сьогодні:
Творчість
Христина Соловій — Под облачком
Жовтень 28, 2015 - 10:23 — perohanychКліп Христини Соловій на лемківську пісню «Под облачком» за неповний тиждень набрав уже майже 250 тис. переглядів в YouTube.
Ця пісня увійшла до дебютного альбому Христини «Жива вода»: 10 народних пісень різних регіонів України та дві авторські Христини - «Тримай» та «Синя пісня».
Літературно-художнє видання Олега Вістовського «У стремені Дністра»
Жовтень 27, 2015 - 23:49 — perohanychДруге, доповнене видання книги поезій Олега Вістовського «У стремені Дністра» побачило світ в 2006 році у чернівецькому видавництві «Прут».
Запрошуємо ознайомитися з електронною версією книжки.
Поезія Вікторії Льода-Ропецької
До другої річниці початку Революції Гідності
Як той літописець у часі пірну.
Забрало історії з нього зніму.
Минають роки і минають години,
І з того,із дня і із тої хвилини,
Коли на майдані зібралися люде,
Спитати у влади,коли ж краще буде?
Ідеєю гідності всі запалали,
І мирно,в молитві одвіту чекали.
Стояли у холод,і в лютім морозі
Не відали мирні - біда на порозі.
Катком прокотилось по долях страждання.
І кров'ю скропились людей сподівання.
Олег Вістовський. Переклади із Андрія Вознесенського
Жовтень 25, 2015 - 22:37 — perohanychРОМАНС
Цю мить запам'ятай.
Шипшину цю. І ранок.
Я на плечі Твоїм затихну.
І засну.
Я – вічний Твій поет.
І вічний Твій коханець.
І – тінь від полину.
Поезія Ілони Константинової
* * *
Ну ось і стрілися ми знову
У сірім безгомінні днів…
Твоїх очей туман ранковий
Розстане в погляді моїм…У небі сонце весело сміється,
Промінням ніжно вуст моїх торка…
Солодкий біль знов ранить моє серце,
І знову,як тоді,в твоїй моя рука.В обіймах любих спокій я шукаю,
Всі радощі й жалі з тобою розділю…
Та лиш світанок прийде – образ твій розстане…
Ти просто сон,та я уже не сплю.Ми більш не стрінемось у сірім безгомінні,
І не в твоїй тепер моя рука.
Про тебе знов нагадує Чернігів,
І знову в споминах про тебе я блука…
Вірші Марії Сипченко
* * *
Космічний простір – ледь пуста руїна.
О, як нам важко в цьому світі жити.
Бо що не справа, що не хвилька плине,
А за це все доводиться платити.Платити кров'ю, чи платить грошима.
Своїм здоров'я класти на граніт.
Наша країна надірвала спину,
Поки тяглась за іншими услід
Осінні вірші від Оксани Маковець
Жовтень 17, 2015 - 22:28 — perohanychІз збірки Оксани Маковець «Поетичний вінок осінніх настроїв»
ОСІННІ НАСТРОЇ
«Осанна осені, о сум! Осанна!
Невже це осінь, осінь, о! – та сама…»
– ЛІНА КОСТЕНКО.
Осінні настрої
з'явилися в природі:
осінні ранки,
вечори осінні.
Хоч за вікном
рожеві ще серпанки,
осінні настрої
панують у погоді.
Проза Наталі Куліш
БЕРЦІ ІЗ МУШЛІ
Ольга заціпеніла від наростаючого ревіння літаків. Такі звукизавжди сприймала з тривогою, ніби в минулому пережила бомбардування. «Знову «Руслани» з Гостомельського аеродрому здіймаються у небо», подумала в очікуванні чоловіка з роботи.
Він працював диспетчером на летовищі, а вона вдома редагувала тексти. Від тривалого вичитування перед очима вже рябіло. Треба відволіктися. Ввімкнула телевізора. На великому моніторі Toshiba у новинах не було нічого втішного ‑ в Україні тривала Революція Гідності.
Зернина
Між ланів, круч, звивистих річечок та широких розливів полтавських славні села стоять. Ломляться в них від врожаю яблуні, груші, сливи, скидають плоди фруктовим градом на асфальт. Машини, що пролітають (а по полтавських шляхах машини тільки що й пролітають, вибої калькулюють), розмазують м’якоть фруктову по шляхах, и шляхи пахнуть духмяно. Понад ними оси, шершні, інша мошкара, що боляче жалить та голосно гуде. А ближче до вересня – капусниці, білосніжні метелики полуденні, сповнюють вітер легким пилком.
Триптих. Підземка
Подорожуючі
У нашій підземці – зникають. Поїде людина на ринок у неділю по овочеве різномаїття та соковиту вирізку, або – до офісу чи на зустріч з якоюсь дуже потрібною заради майбутнього сволотою. Повернеться – і докірливо, по дитячі, скаже найбільш присутнім у своїй долі персонам: «Навіщо відпустили ви мене туди, до низу? Я ж там зник! Розумієте – я там назавжди зник!»
Поезія Олесі Бойко
Поетичні роздуми
Пишу про все. Не можу не писати,
Бо небо шепче теми для віршів.
Трава шукає лагідніших слів,
А сонце душу просить заспівати.
Вона співає соловейком в гаї,
І жайворонком лине в височінь,
Дзвенить,а кришталева далечінь,
Мелодію над степом розсипає.
Звучить вона тривожно й урочисто
І ніби в морі човник виграє,
А потім,мов сніжинка осідає
На аркушик паперу чистий ….
2000 р.
Поезія Надії Гураль
Дороги
Стою на зіткненні доріг
Дорога до щастя, а он – до печалі
Дорога до світла, а там – у пітьму
Дорога терниста, і всипана квітами
Дорога до слави, а там – до ганьби
Дорога любові, а поруч – ненависть
Дороги… Дороги… Дороги…
Стою на роздоріжжі і вибираю свою дорогу
Дорогу до щастя
Дорогу до слави
І добре знайому – до рідного дому!
БУЗОК
Люблю весну, коли все зеленіє
І дерево вдягається в листок.
Навкруг всі квіти оживають
І розцвітає мій бузок.
