Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Творчість
Співає Інна Гапон-Клименко
Інна Гапон «Сіла птаха»
Інна Гапон «Пісня про маму» (19 березня 2014, театр Магара)
Інна Гапон «Біда не в тім, що ти мене не любиш…»
Поезія Тетяни Яковенко
РАЙ
Місяць в небі такий молодий,
Що й не місяць – одна яса,
Наче Бог, коли Свій садив
Сад.А поливши останній кущ,
Повертаючись в небеса,
Він людину створив таку,
Як Сам.Хай живе собі – утішавсь –
Має й свій невеличкий рай,
Хай не знає людська душа
Зла й добра.От найпершому повезло б :
Зілля їж і квітки збирай.
Тільки поза добром і злом –
Рай!
Добірка віршів Ганни Черінь
Житиме вічно краса України!
Сходить річниця яскрава, нова
Величчю над Україною.
А чи літають вітання слова
Мовою солов’їною ?Кажуть, що там, в Україні, мов
Стільки, як ріжних націй.
А як інфекція вріжеться в кров,
Мова зазнає мутацій.Як же, а як же в інших людей,
В наших найближчих сусідів:
Скільки змінилось державних ідей,
Скільки розмовних гібридів ?В Німеччині німці – і мова німецька.
В Туреччині турки – і мова турецька.
В Латвії скромній – мова латвійська.
А в Україні – мова російська !
Ганна Черінь. Вуська
ВУСЬКА
(оповідання для дітей)
Мама-мишка з малим мишенятком переселилися у нове помешкання. І добре зробили, бо насувалася люта зима, в норі було так холодно, що й сірі кожушки не захищали. До того ж полили зимні дощі. Якби то сніг, було б під ним, як під ковдрою, затишно, а то ж крижана вода затікала у нору, і мишки мало не потопилися. Добре, що перебралися в сухе місце, під будинок, де жили люди.
Вранці в будинку було гамірно: грало радіо, голосно співав електричний чайник, хтось грюкав дверима й тупав по східцях. Потім один по одному люди виходили надвір і десь зникали. А в хаті лишалися тільки бабуся й маленька дівчинка.
Воїни світла
Серпень 4, 2015 - 14:53 — perohanychCлова Ярослава Чорногуза, музика Віктора Охріменка, виконує Ярослав Чорногуз.
Ти пройди крізь вогонь і очистись,
Хай же страх твій у грудях скона.
Стисни зброю в руках променисто –
Йде на сході священна війна.Світла воїне, глянь, за тобою –
Україна, як палець, одна.
Уставай до смертельного бою –
Йде на сході священна війна.Ти для Путіна вирий могилу,
То в подобі людській – Сатана.
За тобою – і правда і сила,
Йде на сході священна війна.
Поезія Оксани Кремінської
Любове моя, Україно!
За що люблю я Україну милу?
Не сотні є, а тисячі причин!
Поля,річки,озера,гори,ниви…
А головне народ – такий один!Моя країна – сотні небосхилів,
Моя країна – всіх озер блакить,
Моя країна – люди,серцю милі,
За них душа і плаче,і болить!Вони з Майдану перейшли до бою,
Вони співають,як молитву, Гімн,
Вони готові жертвувать собою,
Щоб захистити нас від куль і мін!Душа країни – мова солов`їна,
Співає,як струмочок у гаю,
І для мільйонів нас вона єдина,
Не зрадимо країну ми свою!
Поезія Галини Рибачук-Прач
Старий дуб
Течія бурлить, клекоче,
Води камінь точать,
Біля річки на пагорбі
Древній дуб шепоче…Шепче старий,шепелявить
Жолуді кидає,
Про життя своє в століттях
Щось розповідає…Повз нього пройшло чимало
Людей добрих й хтивих,
Його крона прикриває
Й козацькі могили…Під тим дубом кохалися
Й клялися довіку,
Бути вірними в любові
Жінки й чоловіки…Бачив дуб той війни й сльози
Бачив і наругу,
Часом плаче ,як дитина,
Не втримавши тугу…Осипає жовте листя
Встеляє землицю,
Щоб коріннячку старому
Під ним обігрітьсяШвидко,швидко пройде зима
Старий дуб ожиє,
Щедро вкрасить свою крону
Й людей обігріє…Бо у нього стільки сили,
Що вистачить знову
Століттями ще зростати
Та вести розмову..
Відомі і невідомі українські народні пісні в легкому джазовому супроводі
Нещодавно у столичному «Piano Cafe» відбувся прекрасний творчий вечір Юлії Шутенко, яка виконала українські пісні, досить відомі та мало кому відомі чи невідомі взагалі, під власну гітару та легкі джазові мелодії від St.CONTRABASS_Trio. Це було незабутньо, талановито і чудово!
Іванна Стеф'юк. На хітанці
Розділ І
1.
Цей раз гора дихала помаліше – хоч вітер ніби і справився дмухати поміж смереки, хоч і трава нашорошилася хижачкою, хоч, ніби, й вечір. Блідавий молодик розбовтав потемки – бо так йому добре, а вітер може би й завертав хмарами – але притих.
Боса нога крок почерез крок перебирає присохлу траву – ще трохи. Стала би ти, Дарочко, та віддихалася трохи. Стала би… Нога чує траву, а трава чує легоньку ходу – то і не сердиться. Іди, молодичко, іди.
Місяць відкрив око, перестав бовтатися. Крона до крони притулилася, шум лісом пустила, звірина в хащі шаснула – затаїлася. Жінка ступає, перекладаючи з руки на руку плетений кошіль, а коли доходить до самого берда – важиться то підняти. «Йой – запаска розв’їзаласи – а най це», — подумала собі. Пояс розвивається смугованим змієм, вивільняє перетиснене лоно, випускає грубу, а від того пругку сорочку. Аж тепер вітер подув – на початку злегка, а відтак сильніше. А жінка посягає рукою до кошика і одне за одним кидає яйцями у стрімке бердо. По одному кидає – заносить рукою – ніби справляє – а в долині сама шкаралупа лишається. І тріскіт, той тріскіт шкаралупи до спраглої скельної пащі – нині нап’ється. І вітер, який колами почав носитися, обертатися круг молодиці. А кошіль спорожнений – ні одного запоротка нема вже.
Любов Гонтарук: Поміж нами далекі хвилі…
Червень 18, 2015 - 07:35 — perohanychПоміж нами далекі хвилі
І доріг галаслива гладь
Хтось таки безперечно винний
Що так тяжко в мені болятьСамотужки збираю слово
Перевіюю на вітрах
До прожитого жовте клоню
А до відчаю сиплю страхІ розмішую на балконі
І замотую у бинти
Зустрічайте я в люкс вагоні
Мені треба любов нестиХтось почує у люднім лісі
Або вийде на біс з корчми
Не гвинтівку знайде у стрісі
А поранений біль струниПрочитає із дум браваду
І затулить усмішка вид
Бо я словом у очі впаду
І у серце ввійду навзрид
«Чи пам'ятаєш подвір'я і цвіт, тихе подвір'я, усе в білих вишнях?»
Червень 15, 2015 - 22:39 — perohanychТетяна Дзюба має чимало різних іпостасей: науковець – доктор наук, викладач, журналіст, письменниця, а ще – перекладач. Її нові переклади зі слов’янських мов і пропонуємо увазі наших читачів.
Переклади з болгарської
Пейо Яворов
ДО ПРЕКРАСНИХ ОЧЕЙ
