Творчість

Святе Водохреща

_сус

Відкрились небеса безкраї
В ту мить, коли Господь хрестився,
І Дух святий зійшов із раю,
Голубкою у світ явився.

Візьміть з Господньої купелі
Цілющу життєдайну силу
І освятіть свою оселю
Надії сяйвом білокрилим!

Молитва Богу Водохресна –
Безжурна, радісна і щира...
Хай співи янголів небесних
Зміцнять ваш дух у Божій вірі!

Поезія Анастасії Мандрики

ВИШИВАНКИ

Українську вишиту сорочку
Дарувала матінка синочку,
І кофтину, білу вишивану,
Дарувала доні рідна мама.

Скоро вже в дорогу виряджати,
Рушники почала вишивати.

Як рушник для сина вишивала,
Щастячка і долі побажала,
Щоб складалося усе на диво,
Щоб здоровий був і був щасливий.

А на рушничкові, що для дочки,
Вишивала пару голубочків,
Ще й калину, вкриту білим цвітом,
Щоб росли здорові в доньки діти.

Мама у дорогу проводжала,
Рушники обом подарувала.

Така твоя доля, Тарасе…

98976103Історичне оповідання

Його останні слова були якимись стишеними і тремтячими, здалося, він навіть не вимовив їх, а передав своїм пронизливим і зажуреним поглядом: «Така твоя доля, Тарасе…» Від тих слів Шевченко прокинувся, намагаючись збагнути чи уві сні те діється, чи наяву. Таки ж бо уві сні…

Підвівся, глянув у запітнілу шибку: над Новопетрівським фортом ще тільки сіріло.

Поезія Ірини Любиченко

* * *

Десь йдуть дощі,десь падають сніги,
Десь зараз небо зорями засіяне,
А десь йде жінка,наче крізь віки
І кліпає мені сумними віями.
Я наче б її знаю,наче б ні,
Ми начебто стрічались й не стрічалися,
Вона в якомусь десь була вікні,
Когось чекала чи із кимсь прощалася.
Її овал слов’янського лиця,
(Таку класичність чи у Бога вимолиш?)
І погляд,погляд – птиці чи гінця –
Кудись намітить то уже не стримаєш.
Я знаю її вдачу і норов –
О як вона тримає гордо голову! –
То йде вогнем,то ледяніє кров,
То плавиться земля неначе олово.

Поезія Лесі Приліпко

Я, ЯК І ТИ…

Я, як і ти колись була самотня
І дні пусті, мов намистини чорні рахувала
Кожну ніч мені відкривалася безодня
Що на шматки мене безжально шматувала

Я в віршах шукала порятунку
І в історіях придуманих кохання
І в фабульних мріях вищого ґатунку
Я доживала знесилена до рання

А скільки болю і надій розбитих вщент
Мене спіткало на амурній ниві
Життєвого оркестру небесний диригент
Скупав мене в бруднющій зливі

А скільки слів брехливих чула: « Я люблю»
І стільки ж: «Навіки не віддам»
«Зі мною будеш, як в раю» -
Черговий обіцяв мені Адам

Юрій Старчевод - Маленьке чудо.

Юрій Старчевод - Маленьке чудо.

Доброго року, Україно! Новорічний ефір на Центральному каналі (КДРТРК, http://www.kdrtrk.inet.ua) 31.12.2014-01.01.2015

Новий рік. Слова, музика і виконання Юлії Григорук

Новий рік на поріг
Завітав до нас в домівку.
Випав сніг на дворі,
Засвітилась в небі зірка.

приспів:

Новорічна ніч казкова,
Світять вогники чудові.
Якщо мріяти до рання -
То збуваються бажання!

Новорічна ялинка
В нас прикрашена в кімнаті,
А надворі - сніжинки
Летять білі і лапаті.

приспів.

Поезія Лесі Шмигельської

* * *

Заміноване поле і стежка, сліди за селом.
Заміновані душі і долі гіркою сльозою.
Ще жива Україна, лиш мука гірчить над чолом
І на серці – ураза, якої епоха не згоїть.

Ще не вмерла… Всевишній, молю, опустися з небес,
Омофором святим огорни волелюбів одчайних.
Межи сотні Іуд і Пілатів таскають свій хрест,
Наче прокляті нині не світом, а безлічсвітами.

Це сини Твої, Боже. Невже не даси їм руки,
Не ізбавиш од скверни безвинну, заплакану землю?!
На обстріляній ниві ще горсточка стебел тонких,
Які не скалічив душею обділений нелюд.

Поезія Тетяни Кобзар

* * *

В ранковім просторі уквітчана зоря,
Котилась полем; цілувала квіти
Вродлива, мов дівчина-молода,
Жадала все теплом зігріти.

Забарвила високий травостій,
Ромашки жовтоокі, розкидала,
У пелені зеленій та рясній, –
зозуля за коханням сумувала.

Це Літо, пестить трави степові,..
Скидаючи намисто в чистих росах,
У ситці-волошковім, голубім, –
Стоїть берізка-білокора, боса.

А вітер обіймає ніжний стан.
У пристрасті їй, про любов шепоче,
Як зморений; по селах і містах:
Про Неї мріяв, у серпанку ночі.

Об'єднати вміст