Ненажерливі музи-вампіри
Шаленіють від одинаків,
Їм натхненні рядки підкидають
Із кишень щирослівних своїх.
Римозичливі музи-вампіри
Не шукають влаврований люд,
Їм би вкинути вірш на бодунні
У ранковеє тремоло рук.
Кровожадібні музи-вампіри
Перескиглять найжалісний сум,
Аби висмоктать з серця пухлини
Хворобливих, знемучених дум.
Може, хитрії музи-вампіри -
Сміттєзбірники чорних думок?
Зсушать-зкрушать до дірок у мозку,
З майбутньої збірки «Сім років зими»
***
Дозрівають хліба… Все, як вкотре, повторення має.
На весіллях дощів сонце п’ють посивілі сторіччя
Час – безвусий хлопчак – менестрелем кохання співає
На вкраїнській землі пшеницям із жіночим обличчям.Я на відстань руки відпускаю у вічність цей серпень.
Я йому вже ніхто. Він для мене – ще згадка найближча.
Трохи чудно словам. Трохи чадно думкам. Подих стерпне…
Й крізь долоні ростуть пшениці із жіночим обличчям…
***
Колискова. Музика Олега Круторогого, слова Оксани Радушинської, виконує Діана Середюк: