Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Сьогодні:
Творчість
Ольга Рєпіна. Медогляд
На урок української мови несподівано прийшла медсестра Надійка.
– Третій клас! – сказала вона. – Всі на медогляд!
– Ура! – закричав третій клас, оскільки сидіти на уроці всім дуже не хотілося.
– А уколи робити будуть? – тужливо запитав Гордей Пупченко, якого дражнили Пирогом за його габарити і пристрасть до борошняних виробів.
– Ага, в різні товсті місця і не по одному разу! – сказав ущипливо Женька Рябоконь.
Ольга Рєпіна. Історія синього чайника
На одній кухні мешкав синій чайник. Він був дуже-дуже старий, закоптюжений, емаль на ньому вицвіла та давно вже не виблискувала. Чайник так довго жив у цій оселі на кухні, що йому здавалось він знав всі кухонні речі з часу свого народження.
Одного разу, поставивши чайника на вогонь, хазяйка раптом звернула увагу на те, який негожий став її улюбленець.
– Ото ж тобі, – сказала вона, треба його замінити! А то хтось прийде у гості, так соромно запропонувати чаю!
Чайник так засумував, почувши це, що цього разу кип'ятив воду значно довше.
– Та що ж це таке! – знов обурилась хазяйка. – Ні-ні, треба його поміняти!
Вікторія Тимошенко: майстер-клас петриківського розпису
З 16 по 18 вересня 2013 в «Артеку» пройшли унікальні майстер-класи майстрів петриківського розпису. Маршрут знаменитих майстрів петриківського розпису по різних країнах світу привів їх до «Артеку». До цього художники з Петриківки побували зі своїми майстер-класами в Бельгії, Польщі, Німеччині, два тижні працювали в штаб-квартирі ЮНЕСКО.
Світлана Макаревська. Панночка і скрипаль
Якщо ви любите ясні веселі кольори, ніжні, прозорі акварелі, ваша пора - квітневий ранок.
Кому що до смаку: хтось закоханий у яскраве різнобарв'я осені, комусь до вподоби чітка графіка зимового пейзажу, комусь - шляхетні пастелі літньої днини. А мені наймиліший той весняний час, коли березневе змагання з холодом нарешті скінчилося, зимі вже немає вороття і бурхливий квітень впевнено набирає міць. Сяє незатьмарена небесна блакить, тепле проміння ласкаво огортає землю, пестить соковиті бруньки на вітах дерев. Бадьоро зеленіє молода трава, ще не заквітчана радісними травневими кульбабами, лиш де-не-де по ній фіолетовими калюжками виблискують купки шафрану.
Звертаюся до всіх поетів
Звертаюся до всіх поетів світу,
Всі, хто живий: – «Де зброя ваших слів,
Де ваша грізна й праведна сатира
Колишніх творчих ваших вівтарів?».Ваші пісні чомусь іще незнані,
Багато слів чекає ще на вас.
Хай сила вірша у сонеті чи поемі
Озброїть, й поведе до бою нас!Пробуджуйтесь! Збудіть всі ваші музи,
Які машинний гуркіт заглушив.
Пора модерні скинути обузи,
Щоб скит проснувся й дух його ожив.
Заговоріть! Почують вас мільйони.
Ваші слова замінять легіони!!!
Ліричний віночок з поезії Оксани Маковець
Я – ЖІНКА
Я- Жінка. Людина. Я частка Землі.
І крапелька неба, дотик сонця й води.Я – подих повітря, і пісня дзвінка,
Зернинка мала, і тростинка гнучка.Я – також і рідний улюблений край,
Співучо-казковий, засніжений рай.Я – ніжність і доля, весняний розмай.
Кохана, подруга. Мене захищай!Я- Жінка. А теж і сестра, і дочка,
І мати! І та, що майбутнє плека!
Оксана Маковець. Історія однієї зустрічі
Не йшла, а летіла, здавалося, молода дівчина Іриненською вулицею старого Києва. Настрій у неї був надзвичайний, день видався соня;ний, теплий і світлий, один із найкращих і найпамятніших у її, ще зовсім юному житті: адже сьогодні зранку відбулося урочисте вручення дипломів. Під час урочистостей з цього приводу, вчорашня студентка разом із важливим документом, отримала пропозицію залишитися працювати в технікумі. Раділа, й навіть гордилась цим.
Мрії дівчини починають здійснюватись. Вона впевнена, що поступить до університету на вечірній відділ, випала нагода їй, що буде працювати й навчатись водночас, адже зі шкільних літ мріяла стати студенткою Київського університету.
