Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Творчість
Поезія Наталки Поклад
* * *
День осінній спіткнувся – і тане;
я на нього, як в'язень, дивлюсь.
Осипається листя останнє
із дерев, і так сумно чомусь.Може, ця самота завелика?
Може, зрушиться – і промине?..
Проступають крізь час дивні лики,
їхні погляди гріють мене.І я вчуся нести день осінній
і крізь зиму вже чути весну –
ту, яка щонайкраще насіння
відбере – й кине в землю масну…
Осіннє сонцестояння
Святе Водохреща
Відкрились небеса безкраї
В ту мить, коли Господь хрестився,
І Дух святий зійшов із раю,
Голубкою у світ явився.Візьміть з Господньої купелі
Цілющу життєдайну силу
І освятіть свою оселю
Надії сяйвом білокрилим!Молитва Богу Водохресна –
Безжурна, радісна і щира...
Хай співи янголів небесних
Зміцнять ваш дух у Божій вірі!
Поезія Анастасії Мандрики
ВИШИВАНКИ
Українську вишиту сорочку
Дарувала матінка синочку,
І кофтину, білу вишивану,
Дарувала доні рідна мама.Скоро вже в дорогу виряджати,
Рушники почала вишивати.Як рушник для сина вишивала,
Щастячка і долі побажала,
Щоб складалося усе на диво,
Щоб здоровий був і був щасливий.А на рушничкові, що для дочки,
Вишивала пару голубочків,
Ще й калину, вкриту білим цвітом,
Щоб росли здорові в доньки діти.Мама у дорогу проводжала,
Рушники обом подарувала.
Така твоя доля, Тарасе…
Історичне оповідання
Його останні слова були якимись стишеними і тремтячими, здалося, він навіть не вимовив їх, а передав своїм пронизливим і зажуреним поглядом: «Така твоя доля, Тарасе…» Від тих слів Шевченко прокинувся, намагаючись збагнути чи уві сні те діється, чи наяву. Таки ж бо уві сні…
Підвівся, глянув у запітнілу шибку: над Новопетрівським фортом ще тільки сіріло.
Поезія Ірини Любиченко
* * *
Десь йдуть дощі,десь падають сніги,
Десь зараз небо зорями засіяне,
А десь йде жінка,наче крізь віки
І кліпає мені сумними віями.
Я наче б її знаю,наче б ні,
Ми начебто стрічались й не стрічалися,
Вона в якомусь десь була вікні,
Когось чекала чи із кимсь прощалася.
Її овал слов’янського лиця,
(Таку класичність чи у Бога вимолиш?)
І погляд,погляд – птиці чи гінця –
Кудись намітить то уже не стримаєш.
Я знаю її вдачу і норов –
О як вона тримає гордо голову! –
То йде вогнем,то ледяніє кров,
То плавиться земля неначе олово.
Поезія Лесі Приліпко
Я, ЯК І ТИ…
Я, як і ти колись була самотня
І дні пусті, мов намистини чорні рахувала
Кожну ніч мені відкривалася безодня
Що на шматки мене безжально шматувалаЯ в віршах шукала порятунку
І в історіях придуманих кохання
І в фабульних мріях вищого ґатунку
Я доживала знесилена до ранняА скільки болю і надій розбитих вщент
Мене спіткало на амурній ниві
Життєвого оркестру небесний диригент
Скупав мене в бруднющій зливіА скільки слів брехливих чула: « Я люблю»
І стільки ж: «Навіки не віддам»
«Зі мною будеш, як в раю» -
Черговий обіцяв мені Адам
Юрій Старчевод - Маленьке чудо.
Січень 2, 2015 - 22:36 — perohanychЮрій Старчевод - Маленьке чудо.
Доброго року, Україно! Новорічний ефір на Центральному каналі (КДРТРК, http://www.kdrtrk.inet.ua) 31.12.2014-01.01.2015
