Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Творчість
Колода тридцяти шести гральних карт
Нонна і Антон прожили в парі двадцять років, все збираючи гроші на дім. І ось коли їх донечці виповнилося 17 років, вони переїхали до Александрії, Дніпропетровської області. Дім їм продала пікова дама. Так, саме пікова дама.
Тиждень тому, у цьому домі жила жінка, а саме починаюча відьма. Коли їй закортіло неземних сил, вона вирішила викликати пікову даму. Перетасувала карти, виклала їх зіркою, а посередині поклала пікову даму. Все обставила свічками і покликала її. Пікова дама вийшла, глянула на жінку і розірвала її поглядом.
Вікторія Полісюк. Я буду
До читача цієї книжки
Із усіх багаточисельних різновікових мешканців цього розкішного великого дому я спочатку була знайома лише з його господарем. Так, ще з далеких часів юності мені доводилося спілкуватися із запальним, непосидючим кавеенщиком, фантазером, молодим учителем історії Полісюком Сергієм Вільяновичем.
Він зразу ж привертав до себе увагу. До нього тягнулися молоді і старші, спілкування з ним прагнули керівники і підлеглі, до його мудрих порад прислухалися митці і бізнесмени. Де б він не з’являвся, там зразу ж утворювався натовп, лунав регіт, спалахували дискусії, суперечки.
Голос душі Наталії Кобринської
Моя візія почувань душі Н. Кобринської
Господи Боже, вселаскавий і всемогучий! Я безмежно вдячна Тобі за щастя народитися в такій гарній, побожній і повній чудових премудростей родині. Змалку купалася я в родинній любові, радісно пізнавала цей широкий світ, наповнений мудрістю і красою, як Тобою дарованими, так і людством твореними. Радість і щастя, щастя і радість колисали мене…
Та найвище щастя післав Ти мені в особі мого Теофіля. Мій коханий чоловік, криниця ласки й ніжності… Скарбниця глибоких знань і безмежної любові… Повірник моїх мрій і стремлінь, найщиріший друг душі моєї… Скільки спільних планів ми снували, як прагнули прислужитися Твоїй, Боже, славі та нашому українському народові, який за Твоїм незбагненним допустом терпів стільки важких випробувань та кривд від ворожих сил і тяжких обставин! Ми мріяли навчити наш народ бути мудрим, побожним та праведно виборювати собі щасливу долю…
Поезія Дарини Гладун
подорожник
я подорожником
захищатиму землю від ран
ляжу на твої груди
там
де серцещоб зупиняти кулі
мене замало
але з того що маю
тобі віддаю усе
ще…
І
іде хлопчик з обличчям янгола із поступом чоловіка
то сяяло сонце непевним сірим промінням
чи так зарання в дитини посивіли очііде хлопчик струна дніпрової кобзи його за небо тримає
ІІ
іде чоловік із обличчям янгола
і під його ногами реве та стогне земля
ламаючи камені власних кайданів
Олександра Стецюк — «Соловейко України 2015»
«Соловейко України 2015» Олександра Стецюк (перша премія).
Українська народна пісня в обробці «Ой вийду я на реченьку»
Мистецька українська родина юної і талановитої Олександри Стецюк
Травень 24, 2015 - 22:49 — perohanych
Олександра Олександрівна Стецюк народилася 2 лютого 2004, з українською народною піснею «Ой вийду я на реченьку», аранжування пісні Валерія Павловського, здобула Першу премію на міжнародному дитячому фестивалі «Чорнобаївський зорепад (2014). В активі Олександри участь у фестивалі «Пісенна криниця» до 200-річчя Т.Г. Шевченка (1 премія, 2014), всеукраїнських фестивалях «Кришталева зірка» (2 премія, 2014), «Таланти багатодітної родини» (2 премія, 2014), «Con Amore Festum» (2 премія, 2014), всеукраїнському телевізійному фестивалі «Соловейко України» (2 премія, 2014), фестивалях «Рідна мати моя» (лауреат, 2014), «Моя країна» (гран-прі, 2014), «Зіркафест» (гран-прі, 2014), «Соловейко України» (1 премія, 2015). Олександра навчається в музичній школі міста Києва № 29 по класу фортепіано, 4 клас. Викладач вокалу — Тетяна Кисляк.
Поезія Лілії Кузьменко
* * *
Знаєте, що таке радість?
Це короткочасно зумовлений ефір,
що випаровується з життя за одну мить,
котру ми так звикли називати щастям.
Це – все безглузда, наївна мораль забобонів,
пласкі слова, покликані рухати світом,
найгострішим болем та найбільшим стражданням.
Вже завтра на українських ранах виростуть курені
для нових, всесвітніх нахаб…А знаєте, що таке мрія?
Мрія для тої, кому всередині болить?!
Це – платівка високої чутливості.
Чим більше буде складних кадрів,
тим більш вражаючим буде кіно про Україну,
яке скерує золочений монокль моїх мрій
до тихої води, що, кажуть, береги рве…
Береги Української Незалежності.
Серйозно і не дуже
«Мені важко зрозуміти для себе, чим є мої вірші – результатом кількахвилинного натхнення чи враження, або ж я їх виношую, як дітей, а потім вони собі з’являються. Я направду не завжди знаю, звідки беруться мої тексти – але дякую Богу, що вони є».
Іванна Стеф’юк (Чернівці)
***
музика з серця…
живи – як живеться,
тільки потихо, потихо лишень.
Бог любить тишу.
на квітах колишніх
все плодоносить. а хочеш вишень?
Поезії Галини Литовченко
ЗУСТРІЧ ЗІ СТОЛИЦЕЮ
Ну, добрий вечір, Києве мій милий…
Тягар дороги скинувши із пліч,
З тобою хочу на дніпровських схилах
Поспілкуватись тихо віч-на-віч.
Кажу відверто перед цілим світом,
Що молодієш все й через віки.
Мене ти знову стрів бузковим цвітом,
Як і в далекі юності роки.
Тобі зізнаюсь щиро наодинці:
Коли щеміло серце від розлук, –
Землі святої грудочку в хустинці
Зі скриньки брана, мов із твоїх рук.
Пісні співала українські дзвінко,
Вдягала вишиванку на свята
І тим пишалась, що я – українка,
Що ти — моя столиця золота.
Ось і тепер летіла, мов на крилах,
Тягар дороги скинувши із пліч,
Щоби з тобою на дніпровських схилах
Поспілкуватись тихо віч-на-віч.
