Творчість

Людмила Шутько. Гуртожиток у лісі (електронна книга)

Гуртожиток (обкладинка, укр., ¦тал.)

Електронна версія книги Людмили Шутько «Гуртожиток у лісі»

Літературно-художнє видання

Шутько Людмила

Гуртожиток у лісі

Для шкільного віку

Упорядники та перекладачі з італійської мови – Сергій Дзюба, Ганна Маджуга

Художник – Марина Скоробагатько

«Закон радості» Людмили Шутько (електронна книга)

Закон радост¦ (обкладинка)Публікуємо електронну версію гарненької книжки для дітей Людмили Шутько, громадянки Італії, «Закон радості». Українською та італійською з чудовими ілюстраціями! Переклав українською і впорядкував Сергій Дзюба

Людмила Шутько (Lyudmyla Shutko)

Закон радості (Legge di gioia)

Казки і оповідання для дітей українською та італійською мовами
Упорядник і перекладач українською – Сергій Дзюба (Traduzione dall’italiano a cura di Sergio Dziuba)

Художник – Марина Скоробагатько

Наклад 1000 прим. 

Видавництво «Cogoleto» (Italy) / «Коголето» (Італія, Генуя)

Олег Вістовський: «Скоро поїзд покине вокзал…»

***

Скоро поїзд покине вокзал,
Ти махнеш на прощання рукою,
За вікном побіжить магістраль,
Але більш не знайду я спокою.

Скоро поїзд мене понесе
У нічну безкінечну тривогу,
Цінуватиму я над усе
Лиш єдину – до Тебе – дорогу!

Скоро поїзд покине вокзал,
В серці нові поселяться втрати.
А мене твій німий трибунал
Засудив до повільної страти…

…Скоро поїзд покине вокзал.

Ми – українці

Так є повік –
Ми в світі українці!
Своє буття окреслили давно.
Нас мордували, нищили ординці,
А ми не покорились все одно.

Ми не святі.
Нема над нами німбів.
Та святість Божу в душах бережем.
Своєї Батьківщини кожний символ
Покривдити злочинцям не даєм.

Як я не став колієм

Десь у першому чи другому класі я мріяв стати колієм. Правдивіше, до цієї мрії мене заохочував дядько Митро — далекий батьків родак, підтоптаний парубок, а заодно і колгоспний тракторист, і неперевершений мисливець і, зрозуміла річ, різальник свиней.

До цього дня в нашій сім’ї готувалися зарані: мати мила трьохлітрові  слоїки, миски та ночви, діставала нехитре спорядження для начиння ковбас і кров’янок, батько ще звечора скинув із вишок хліва добротну солому та кілька снопиків льону, принесених із поля спеціально для смаління кабанця. Я теж прокинувся рано, щоб не проґавити дядька Митра.

Вірші Вікторії Льоди-Репецької

* * *
Вже Новий рік дзвенить 
На наш поріг – ступає. 
Най українців всіх 
Лиш щастя обіймає. 
І запах хвої ніздрі вже лоскоче. 
Хай збудеться все те, що кожен хоче.
 
* * *
Кудись втікає сонце в надвечір'я, 
Іде за обрій і донизу нахиля. 
А в небі загораються сузір'я, 
Та місяць ніч на волю визволя. 
Скарби небесні – зорі самоцвіти, 
Зірки-сузір'я – вишиванки квіти. 
Згори, на землю, блиск свій надсилають. 
Дівицю ніч, мов перли прикрашають. 
І ніжиться та ніч в яскравім зорепаді, 

Маркіян Свято. Нові пісні.

Маркіян Свято «Горобина» (2015). О. Злотник, М. Мельников.

Маркіян Свято «Спогад», муз. Павло Дворський, сл.Олександр Матвєєв, укр. текст Галина Калюжна.

«Рушник розкинув над Ісусом крила…»

Ольга Антонівна Штепа народилася 10 грудня 1936 р. в селі Сваричівка, на Ічнянщині. Автор книжок поезій «Так мені нагадала циганка» , «Любов – моє дихання», «Чорнобривці цвітуть»… Понад п’ятдесят років працювала бібліотекарем. Донька відомого народного майстра Антона Штепи. Член Ічнянського районного об’єднання літераторів «Криниця».

Хурделиця* * *

Хурделиця спіраллю світ закручує,
Не видно вже ні стежки, ні дороги.
А вітер грає лозами над кручею,
Мелодію ночей штурляє до порогу. 

Лоза свистить тоненько пріма-скрипкою,
Старезний дуб озвався контрабасом,
Неначе в кастаньєти трусить шибкою,
Б’є хвіртка із розгону тулумбасом.

Олександр Гаврись. Вірші з книжки «І таке буває»

І таке буває (обкладинка)

 

* * *

Гнат Петрович у лікарню
Зібрався лягати,
А для цього треба спершу
Аналізи здати…

Він же звечора напився
Зеленого зілля
Так, що й очі не розплющить
Вранці на похмілля.

Як тут бути бідоласі?
Що кому казати?
Попросив куму за нього
Аналізи здати…

Посадили Гната в крісло,
Стали обдивлятись
І тихенько між собою
Почали сміятись:

«Ви – уже й не молоденький,
А такий тендітний… 
Аналізи показали
Те, що ви – вагітний!»

Гнат із ляку закричав:
«Це не може бути!
Щоб отак… Коли і як?
Не можу збагнути!»

А ті «кляті» лікарі,
Отакі уперті,
Кажуть: «Гнате Петровичу,
Ви вже на четвертім… 

Тож, як будете іще
Лікарів дурити,
Доведеться вам тоді
Дитя народити!»

Об'єднати вміст