Жінка-УКРАЇНКА

Автором перекладу вірша Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» кримськотатарською мовою, що з’явився завдяки громадській ініціативі до 200-річчя поета-романтика, є сучасна поетеса Maye Safet (справжнє ім’я – Майє Абдулганієва).
Maye народилася в Криму у 1972 році. Мешкає в Сімферополі. Пише вірші трьома мовами: рідною – кримськотатарською, українською та російською.

2013 року побачила світ перша збірка її віршів кримськотатарською – «Ешиль Кяинат» («Зелений Космос»). Вірші публікувала в кримських газетах і журналах, в Інтернеті. Також співпрацює з кримськотатарськими виконавцями. Має ряд наукових публікацій і газетних статей.

За Вас ніхто іще не відповів…
Небесна Сотне!
Чи так бути має?
В родинах Ваших плач не затихає,
І стогін серця в нас не відболів.

За Вас ніхто іще не відповів,
І не поніс належне покарання.
Ці невимовно-болісні страждання
Проймають нас на холоді вітрів.

Казка про ліниву ворону. Автор – Еліна Заржицька

Як вуж намагався гадюкою стати. Автор – Еліна Заржицька

Малюнки робили учні загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 6 імені І. Ревчука Петриляк Давид та Голобин Ярослав; гімназії № 3 Рибчук Артур , м. Івано-Франківськ

Ось вже й День закоханих, а там і весна. І що б там не було, весни і кохання ніхто не в змозі відмінити! Кохали, кохаємо, кохатимемо, бо «все одно добро закохає зло». Особливо важливо це для тих хлопців, які сьогодні на війні. Хай кохання зігріє і збереже кожного з них. Будьмо щасливі!

ВЕСНА

Ще не тепло, та крига скресає,
довгождану вiтає весну.
I душа, як земля, воскресає
вiд зимового сну.

Помiж листям опалим торiшнiм
проростає зелена трава.
I надiя забута, колишня
навеснi ожива.

Запалю тихим вечором свiчку,
у глибокий вогонь задивлюсь,
загадаю бажання одвiчне —
на добро помолюсь.

I попрошу у Доброї Сили:
хай бiда у життi обмине
всiх, кого я люблю i любила,
i хто любить мене.

Хай їх доля хранить i голубить,
за минулим не буде жалю.
Хай нiколи мене не розлюбить
той, кого я люблю…

А весна хай життя прикрашає
i дарує нам знов
ту єдину, що нас воскрешає,
довгождану любов!

У 1997 році з Чернігівського художнього музею поцупили відоме полотно німецького художника Карла Христіана Фогеля фон Гольштайна  «Анна Болейн за ґратами», вартістю 30 тисяч доларів. Навмисне називаю ціну — вона незначна, як для нашого міста чи загалом для області, але музей без того полотна вельми збіднів. Однак мова піде не про художню цінність картини, а, власне, про зображення на ній.

Англійка Анна Болейн, на думку багатьох істориків, належить до найвідоміших і найсуперечливіших жінок в історії людства. Непоказна вродою, вона все ж мала гарні очі і чудове чорне волосся. Але вихована, як і вся тодішня європейська еліта, при дворі Маргарити Австрійської на французьких манерах, що увібрали в себе не тільки політичну та світську мораль, а, насамперед, мистецтво аристократичної інтриги.