21 жовтня, у п’ятницю, о 18.00 у приміщенні Благодійного фонду «Смолоскип» (м. Київ, вул. Межигірська, 21) відбудеться вечір пам'яті поета і прозаїка Юрія Ноги. Про нього і про книгу говоримо з модератором заходу – письменником і видавцем Сергієм Пантюком.

- Розкажіть про автора книги, яка побачила світ вже далеко після його смерті?

- Про Юрка можна розповідати дуже багато. Це була людина, про яких кажуть «трохи не від світу цього». Але в позитивному значенні. Юрко не був дивним чи дивакуватим, а був ніби постійно здивованим, зачудованим довколишнім світом. Небагатослівний і повільний у рухах, він був неймовірно діяльним і продуктивним, володів неабиякими організаторськими здібностями. Справжній, надійний, ненав’язливий. Неймовірно добрий і чуйний. Трохи комплексував зі свого високого зросту, і щоб не дивитися на людей зверху, трохи схиляв голову набік. Натомість у принципових питаннях був твердим і послідовним.

До нового, 2017 року залишилося десять випусків тижневика "Слова Просвіти"! Сама не вірю, але ось він, 42-ий, в руках редактора, а в четвер, 20 жовтня - у передплатників та в покупців.

Чи знаєте Ви, що ми вже давно учасники гуманітарного фронту, розв'язаного Росією проти України?А якщо так,то хто ви на цій війні?  "Чи відають Президент, Верховна Рада, уряд, РНБОУ про існування "Федеральної цільової програми "Русский язик"на 2016-2020 роки", яка " сприятиме зміцненню російського впливу....-захисту геополітичних інтересів Росії"? - запитує наш автор письменник Сергій Борщевський. (ст."Війна проти України.Другий фронт-гуманітарний")/ Йому, як дипломатові, варто запитати, а ми, посполиті, іноді доходимо висновку, що мовне законодавство в Україні регламентували вказівки з Москви.

Сергій Савін народився на початку травня 1997-го року   на Вінниччині в місті – Могилеві-Подільському, що є останнім прикордонним пунктом на кордоні з Молдовою.  Це, певно,  і  стало  його філософією  прикордонності, коли кожна сутність мусить бути оснащена  чітким глибинним сенсом , аналізом, віком  життя і віком смерті,між якими довжелезний поетичний кордон.  

Адам Лізаковскі (Adam Lizakowski) — польсько-американський поет, фотограф і перекладач. Пише польською та англійською мовами. Докладніше про нього: https://pl.wikipedia.org/wiki/Adam_Lizakowski

Любов Сердунич. «Зайдам – зась!». Поезії. Проза – Хмельницький: ФОП Цюпак А. А., 2015. – 80 с..

«Дивись вперед навіть тоді, мій сину, / / Коли уже зневірився народ…» // («Твердіше крок!»). Саме отак, з вірою, яка нетлінна, з надією, котра не згасає, і з любов’ю до рідної землі життєствердно, патріотично крокує второваною поетичною стежкою просвітянка, письменниця, журналіст, краєзнавець і просто Жінка-Мати пані Любов Сердунич. Напевне, не зроблю великого відкриття, коли скажу, що з пані Любов’ю особисто не знайома, хоча віртуально спілкуємося давно, проте інколи достатньо віртуального знайомства, аби розпізнати справжність людини, відчути її мрії і зрозуміти її світ (у цьому випадку – це світ поетичний).

Три нових переклади вірша «Дивлюсь я на небо» з’явилися в жовтні завдяки активній підтримці громадської ініціативи до 200-річчя поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка президентом Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергієм Дзюбою.

Автор перекладу румунською мовою – Пауль Полідор – відомий румунський поет, композитор, автор пісень, перекладач, керівник Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії. Активно перекладає і друкує в журналах румунської Академії та в книжках поезію, прозу класиків світової літератури та сучасних письменників із різних країн. Зокрема, популяризує й українську літературу в Румунії. Член Міжнародної літературно-мистецької Академії України.

Так називаються книги дніпропетровської дитячої письменниці, члена НСПУ Еліни Заржицької, які вийшли в світ 2016 року в серії «Читаю сам» у  харківському видавництві «Талант». Чудова назва серії! А прочитавши книжки і намилувавшись самобутніми, просто живими малюнками художниці Олени Железняк і майстерною поліграфією, розумієш, що ці витвори видавництва, письменниці і художниці повинні зайняти достойне місце в скарбничках українського мистецтва.

Книга «Легенди про козаків» вміщує шість пригодницьких оповідок «Бронзовий, срібний, золотий», «Як з’явилася червона калина», «Про жадібного парубка», «Про козачку Ганну, її дітей та святого Миколая», «Про Стешу – чорнооку козачку», «Легенда про трьох братів».

Влітку 2016 року Світлана Патра стала однією з переможниць спеціального проекту #BeEuropean ("Бути європейцем"), котрий організували Міністерство закордонних справ України, Представництво ЄС в Україні, Радіостанція «Радіо ЄС. Європейська станція» та Інтернет-видання «Європейська правда». Свої твори конкурсанти розміщували в соціальних мережах «Фейсбук» та «Твіттер». Текст Світлани було відзначено як найліпший. Разом зі Світланою ще одним переможцем проекту стала журналістка з міста Енергодар Запорізької області Анна Скороспєлова. За перемогу в проекті Світлана і Анна отримали можливість поїхати до Брюсселю, відвідати Європарламент та інші європейські інституції. Враженнями від поїздки Світлана ділиться у інтерв'ю Ніні Головченко.