Проблематика
Українська література (крім, звісно, «святої трійці» Шевченко-Франко-Українка) – це terra incognita для широкого загалу. Через переважно неякісне викладання у школі сучасна молодь залишається байдужою до своєї культури, мови, історії. Головний стереотип про українську літературу - «нецікаво». Тому її читають лиш вузькі кола інтелектуалів, які люблять читати, та школярі й студенти, які змушені читати. Разом з тим в епоху потужних інтернет-технологій соцмережі та комерційні шоу несподівано додали нового «смаку» текстам української класики. Набирають популярності флеш-моби на теми української літератури, стають хітами сучасні обробки пісень на слова класиків. Попит існує – потрібно тільки знайти можливості, які б сучасно й по-новому відкрили для загалу літературу.
Наразі якісний та системний продукт такого напрямку в Україні відсутній. У фейсбуці знаходимо поодинокі акторські записи. Єдиним літературним проектом такої категорії є хіба що тематична серія відео «Шістдесятники» від «Громадського ТБ».
Вирішення
«Читанка» – це проект нового способу презентації української літератури в інтернет-мережі.
На базі багатопрофільного навчально-виховного закладу «Центр позашкільної роботи № 1» Бабушкінського району міста Дніпропетровськ відбулась презентація мультфільму «Про ліниву ворону».
Мультик створено вихованцями центру – Аріною Ніконовою, Мар’яною Киптілою, Вікторією Зінченко та Олександрою Качуєвською за казкою дніпропетровської письменниці Еліни Заржицької. Малюнки – яскраві й експресивні – виконані в стилі Петриківського та декоративного розпису, притаманних саме нашому регіону.
21 січня цього року у Вінниці вийшла з друку друга збірка поезій Галини Рибачук–Прач «Україно, моя ти доле».
В збірці автор ділиться своїм сприйняттям навколишнього світу. Важливе місце займає патріотично-громадянська лірика. Автор розкриває тему любові до матері та рідного краю.Патріотичні вірші присвячуються захисникам Батьківщини.Також присутня в збірці тема кохання, як невід’ємна частина життя людини.Пейзажна лірика переплітається з лірикою кохання.
Юнiсть хоронять
Вперше духовий оркестр я побачив на похоронах. На перших похоронах у моєму житті. Не стало вчителя, отож у тих проводах на могилки повільною ходою простувала вся школа, навіть ми, першачки.
Того вчителя я майже не знав. Тільки пам’ятаю його непривабливе лице, курдупельну постать. Пізніше дядьки згадували, що завчасно пішов на той світ від фронтових ран — ті рани постійно допікали його і він рятувався оковитою. Не раз розпивав казьонку за лавкою у верболозах із тими ж дядьками, і вони пишалися, що отак просто за чаркою бесідують не тільки з учителем, а й з лейтенантом запасу, розвідником.
4 лютого, в зовсім не лютий, а майже весняний день, у Київському Будинку Книги відбулася тепло-зимова презентація книжки «ТЕКС-ТИ-ЛЬ & LIBIDO» (видавництво «Самміт-книга») відомої й епатажної письменниці Лесі Мудрак.
Модерував захід український прозаїк, критик, літературознавець, голова Київської міської організації НСПУ Володимир Даниленко.
У залі було багато не тільки глядачів, а ще й світла, тепла, яке випромінювала щедро головна героїня вечору. Її поезія ніжила, тішила, збуджувала, хвилювала.
9 лютого 2016 року о 18.30 у Будинку письменників НСПУ
(вул. Банкова, 2, конференц-зала)
відбудеться презентація прози «Перша книжка автора».
Ініціативу проекту «Перша книжка автора» Київської організації НСПУ вдалося реалізувати впродовж 2015 року коштом Київської міської адміністрації.
Серед авторів презентаційної прози:
27 січня 2015 відбулося засіданння ОРГКОМІТЕТУ Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича, який приурочений 145-ій річниці від дня народження Леся Мартовича і 100-ій річниці від дня його смерті.
Членами оргкомітету визначено затвердити дату проведення нагородження переможців та відзначення учасників конкурсу - 12 лютого 2016, Пятниця.
Програма заходів:
11:00 — урочисте відзначення учасників конкурсу у районному Народному домі міста Жовква по вул. Львівській, 37. Телефон - 2-10-44.
Тетяна і Сергій Дзюби. Вірші 60-ма мовами світу. – Канада: Новий Світ; Міжнародна літературно-мистецька Академія України, 2015. – Т. IV. – 414 с.
Том четвертий
Тетяна і Сергій Дзюби – відомі українські письменники, їхні книжки успішно друкуються за кордоном різними мовами.
«Цікаво, як Тетяні, котра надихається повсякденням, вдається творити такі майстерні філософські та глибокоемоційні поетичні тексти, вирвані з сірості й повторюваності життя? Вона дивовижно трансформує тінь у світло завдяки променям своєї уяви. Її творчість позначена самовимогливістю, інтелектуальністю, тривогою за наше буття, любов'ю до природи та людства, яке відчуває все більший дефіцит ніжності і духовного співтовариства, – переконаний один із перекладачів цієї книжки, видатний болгарський поет Димитр Христов. – Вірші Сергія Дзюби носять у собі потужний заряд із думок і пристрастей, фантазії та реальності. Його поезія то чуттєво інтимна, то гостросоціальна, то грайливо іронічна, то глибоко ностальгійна. Його вірші – сповідальні й душевні, але водночас у них вплетена жорстока конфліктність часу, що ставить людину перед вибором у цьому різноликому світі, де кожен із нас шукає рідні душі, любов і родинне гніздо, гідну роботу й друзів».
Військові дії на Донбасі сколихнули всю країну. Українці допомагають нашим бійцям боронити рідну землю: до волонтерської діяльності долучилися представники різних поколінь і професій, селяни та жителі міст. Спільна біда змінила пріоритети людей та звичний спосіб життя. Волонтерами стала значна частина українського народу
Серед багатьох небайдужих – Оксана Радушинська, випускниця університету «Україна», кавалер ордена княгині Ольги, журналіст, поетеса, письменниця. Вона – лауреат численних конкурсів та премій, автор десятків книг поезії та прози для дорослих та дітей. Від початку 2014 року Оксана Радушинська, попри на прикутість до інвалідного візка, міцно пов’язана з Творчою сотнею «Рух до перемоги», керівником якої вона є.
– Оксано, розкажіть, будь ласка, про початок вашої творчо-волонтерської діяльності?
2 лютого 2016 року, коли виповнилося 80 літ з дня смерті Євгена Плужника та 115 років з дня народження Валер'яна Підмогильного, помер Микола Біденко…
Ця звістка для мене, як і для всіх його близьких та друзів, була великим шоком. За день до того я з ним розмовляв по телефону. Він завжди був багатослівний і завжди говорив про поезію і про різні літературні ідеї, творчі задуми, та мистецькі проекти. А за день до смерті був малослівним. Піклувався про те, щоб всі почули про наше літературне об’єднання «Поетквартал»… Чому він приєднався до нас молодих? Цитую Біденка: «Я давно чекав на таких як ви, бо ви робите без грошей для літератури те, що інші не можуть (або не хочуть) зробити з грошима»… Хтось може дорікнути, що ми піаримося на смерті Поета. А я знаю, що маю моральне право казати те, що озвучив на нашому заході Микола Миколайович, бо він загорівся нашою спільною ідеєю «жертвуючи власним часом, нервами і навіть коштами, максимально віддаватися праці на благо розвитку новітньої української літератури». Він говорив про нове літературне Відродження…