Рецензія Володимира Сапона на книгу:

Оксана Гарачковська. ХХ століття в українській поезії крізь призму сміху. — Київ: Альфа-М, 2015, — 560 с.

Ця монографія привернула до себе увагу передовсім неординарністю висвітлення проблеми. А ще тим, що вперше в нашій науковій літературі системно осмислено жанрові-стильові модифікації сатири і гумору на численних прикладах творчості наших поетів-сміхотворців, зокрема Олександра Олеся, Остапа Вишні, Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Дмитра Павличка, Івана Драча, Павла Глазового. Серед них є імена й земляків-чернігівців: Миколи Вороного, Володимира Самійленка, Василя Еллана-Блакитного, Ігоря Качуровського, Миколи Холодного.

Маргарита Крук. Рецензія на книгу:

Наталія Дев'ятко. Злато Сонця, синь Води. – Луцьк: Твердиня, 2014. – 140 с.

Складно сказати, на що подібна ця книга. Мені важко знайти відповідник не лише в українській, але й у світовій літературі. Таке враження, що цей твір написаний суцільними метафорами.

Якби мене запитали: про що ця книга, складності б не виникло – ця книга про Україну. Живу особу, яка може набувати людської подоби, втілюватися в людях, їхніх думках і переконаннях, бути стихією.

Так само персоналізовані Ніч, Смерть, мають своє втілення загублена пам’ять, страх, сірість і зневіра. Живі явища природи, сонце, зірки, вітер, вода... Весь світ живий, він говорить, його потрібно навчитися слухати і розуміти. Це можуть давні волхви, мольфари, характерники, а ще – хранителі загубленої пам’яті, на яких перетворюються гідні сини й доньки свого народу після смерті.

У Чернігові відзначили 151-у річницю з дня народження геніального українського письменника.

«Михайло Михайлович Коцюбинський – великий Майстер слова, що у вогненнім горні свого творчого духу переливав його у кришталі й створював образи потужної сили – навіть у трагічній буденності людського життя. Він був надзвичайно вимогливим до себе – ставився до праці письменника, як до високого громадського подвигу в ім’я народу. Може, саме через це так хвилюють нас його незабутні, магічні образи – не тільки люди, але й птахи і гори, земля та небо, хвилі морські й дивовижне сонце. Може, саме тому він постає перед нами, як наш сучасник, живий, близький і зрозумілий», – так проникливо сказав про нашого земляка, класика української літератури актор Чернігівського Молодіжного театру, заслужений артист України, лауреат премії імені М. Коцюбинського Володимир Банюк.

Без перебільшення грандіозне патріотичне свято відбулося в Ічні. Таке я бачив лише в сонячній Болгарії, у Варні, де день святих Кирила і Мефодія тепло відзначала вся громада, незалежно від віку, професій та політичних уподобань. Мальовничі вулиці, площі і сквери приморського болгарського міста враз заполонили тисячі людей в болгарських національних костюмах, крокували військові та цивільні, зокрема й шкільні оркестри. Все було дуже красиво, шляхетно й незабутньо!

Програма АРТ-ВРОЖАЙ триватиме з 11:00 до 21:00 у Сквері Небесної сотні. Це локація останнього дня фестивалю обрана не випадково: Сквер — один з найвідоміших міських проектів, саме у Сквері створено перший громадський город в центрі міста, саме у Сквері зіркою стріт-арту Алешандре Фарту ака Vhils створено монументальний барельєф Сергія Нігояна. 

Робота в рамках заключного дня Другого Київського урбан фесту буде вестися по двох темах:

• громадські городи в сучасному місті
• мистецтво в громадських просторах

Саме ці дві теми є надзвичайно актуальними саме зараз, коли європейська мода на міські городи дійшла до України, і коли місто Київ активно заповнюється муралами.

Увага! Увага! Увага! Розпочато ІІ Всеукраїнський літературний конкурс ім. Леся Мартовича, приурочений 100-річчя пам’яті Леся Мартовича.

Організатори: Жовківська благодійна організація творчих та активних жовківчан "Розточани", Відділ культури і туризму Жовківської РДА, Районнна бібліотечна система Львівська організація Національної спілки письменників України, Українська асоціація письменників Західного регіону

Сьогодні у приміщенні Львівської обласної організації Національної Спілки Письменників України відбулась зустріч голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Сенютки з творчою елітою Львівщини.

Як наголосив голова Ігор Гургула, "це перша ініційована зустріч очільника влади з письменниками за роки Незалежної України, керівника, який прийшов до творців нетлінного слова у літературі, щоб почути їх проблеми і хоч якимось чином їх вирішити".

Степан Процюк. Руйнування ляльки. – К.:Ярославів Вал, 2010. – 280 с.

Степан Процюк – автор, котрий практично в кожному творі намагається дослідити у свій спосіб тяжку і болючу тему формування/деформації архетипу сучасного українця. Не є винятком і текст «Руйнування ляльки», на прикладі якого спробуємо віднайти уявлення Свого – уявлення про національний imagе (образ) − в інтерпретації Степана Процюка.

***

Імагологічний аналіз як галузь літературознавчої компаративістики, де досліджуються «літературні образи (іміджі) інших країн та іноземців, що створюються в певній національній чи регіональній свідомості й відбиваються в літературі», визначився і набув поширення у другій половині ХХ ст. Образи Свого й Чужого, що є предметом дослідження в цій галузі, належать до найдавніших архетипних уявлень, «а їх опозиція є однією із засадничих у структурі людської свідомості від часу її появи…» [4, с. 91]

Відгук на  збірку поезій Інни  Ковальчук «Воскресле  сонце» (Житомир  - 2015 р. 107 стор.).

Життя подарувало  мені  нових, цікавих, обдарованих, щирих  і талановитих друзів. Інна Ковальчук – чи не  найперша  з них. Така  не  по-сучасному інтелігентна, з проясненим поглядом, який  заглядає прямо  в душу, з манерами  світської леді, добрим серцем  і  щирою, теплою усмішкою.

Коли наприкінці минулого року дитяча книжка київської поетеси та прозаїка Тетяни Череп-Пероганич «Теплі мамині казки» вийшла друком у канівському видавництві «Склянка часу», її одразу захотілося потримати і прочитати малечі. Тому, не вагаючись, я замовив у видавництві цю книжечку, а коли отримав поштою, - зрозумів, що це не книжка, а мистецький витвір!

Чудові «теплі» котики у виконанні художниці з Ніжина Оксани Грек зробили «Теплі мамині казки» Тетяни Череп-Пероганич неймовірно ніжними і улюбленими для моїх хлопців.І от подія, яку просто неможливо було проґавити, - письменниця Тетяна Череп-Пероганич та художниця Оксана Грек в рамках дитячої програми щорічного мистецького фестивалю «ГОГОЛЬFEST» презентували для всіх охочих, дорослих і дітей, книжечку поезій «Теплі мамині казки».