Директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук повідомив про результати проведення експерименту в одній з областей України, в ході якого вчителям загальноосвітніх шкіл було запропоновано скласти тести ЗНО, які були використані під час проведення зовнішнього оцінювання в 2008-2012 роках.

Двокнижжя поетки Алли Миколаєнко представили під час ХХІ Форуму видавців у Львові. Презентація двох поетичних збірок «Корекція зору» та «Наперсток для відьми» відбулася 13 вересня в актовій залі Академії друкарства. Обидві книжки виграли торік державні гранти, що зробило можливим їхню появу на світ.

Почалася презентація з традиційних читань віршів «карпатського» циклу поетки під супровід дримби Павла Мейти. Модерувала захід поетка Леся Мудрак, яка обрала для презентації формат творчого діалогу – невимушеної розмови з авторкою двокнижжя. Модератор порівняла поезію Алли Миколаєнко з чорносливом, який набрякає, коли його опустити у воду.

Національна радіокомпанія України (НРКУ) у новому сезоні запустила спецпроект журналістських розслідувань «На чисту воду». Про це «Телекритиці» повідомив її ведучий Дмитро Хоркін.

Програма виходить в ефірі Українського радіо «Культура» (УР-3) щонеділі о 20.00.

Таким чином хмельницькі митці хочуть підняти бойовий дух українців.
Молодіжний фольклорний гурт “Ладовиці” зняв кінопісню за мотивами української народної пісні “Довго спала Україна”. 

«Ми її створили, аби підняти бойовий дух у нелегкий для нас час. Бо ми - українці, волелюбна нація з непохитною вірою і сильним духом. Впевнені, що переможемо, і на нашій землі збудуємо Рай», - розповідає учасниця гурту Ірина Волошина.

Термін подання віршів на II-й міжнародний поетичний конкурс "Чатує в
століттях Чернеча Гора" збігає за 12 днів.

Конкурс на кращий поетичний твір з нагоди 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка (до конкурсного розгляду беруться твори як українською так і
російською мовами)
Це літературне змагання поетів має відбуватися відповідно темі «З гори Чернечої дивлюсь в майбутне» і полягатиме у висвітленні проблем перспективи духовного розвитку України та її місця серед інших держав.

«Місяць тому я ще не знав, хто такий Борис Гуменюк. Проте, розгорнувши нещодавно газету «Літературна Україна» і побачивши на двох розворотах його вірші, був ошелешений. Я не міг спокійно їх читати. Стільки болю і правди в цих рядках! Стільки таланту! Два розвороти у «Літературній Україні» – це пріоритет іменитих авторів, живих класиків… Це дійсно той автор, ті твори і та правда, які повинні бути оцінені Нобелівським комітетом», – це емоції Ігоря Калинця, відомого поета-дисидента, на зустрічі з Борисом Гуменюком, що відбулась у рамках цьогорічного «Книжкового форуму».

Солдатику, чи спиш?
Зросили небо зорі… 
І мерехтять собі
у темній далині.
Сьогодні через них
з тобою поговорим:
я тут коло вікна,
а ти - десь на війні…

Тут все, як ти лишив.
Осінній звичний клопіт,
лоскоче ніздрі дим,
картоплі повен віз…
У тебе теж вогонь, 
та інший з нього попіл…
І дим його чудний
пекучий аж до сліз…

За підсумками XVIІI БОЙКІВСЬКОГО ЛІТЕРАТУРНО-КРАЄЗНАВЧОГО КОНКУРСУ ім. МИРОНА УТРИСКА дипломантом І ступеня стала письменниця Любов Сердунич за книги «Душа не терпить порожнечі», «Вустами правди і болю», «Із народної криниці», «Дві барви».

Диплом ІІ ступеня за книгу «Інтуїція» отримав Анатолій Власюк.

Вітаємо переможців!

Увазі читачів пропонується книга Тетяни Бондарчук «Кохання, розстріляне снайпером», до якої ввійшли спогади автора про коханого чоловіка, Героя Небесно Сотні, Героя України, патріота, голову Старокостянтинівської міської організації ВО «Свобода», націоналіста, члена виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, вчителя фізики Старокостянтинівської гімназії, почесного громадянина міста Старокоснянтинова, та спогади побратимів, свободівців, друзів, однодумців, соратників, колег, учнів, громади міста Старокостянтинова про Люлину, яка віддала своє життя за майбутнє України, загинула на вул. Інститутській у Києві, рятуючи поранених, 20 лютого 2014 року.

Як ми й обіцяли після відвідин хмельницького госпіталю трохи більше місяця тому, знову навідалися з концертом до українських вояків, котрі одужують після поранень, отриманих на Сході країни. У день нашого візиту на лікуванні в військово-медичній установі перебувало понад шість десятків «атошників». Близько половини з них вийшли передобідньої пори до паркової зони на території госпіталю, аби послухати пісень і просто поспілкуватися з артистами. Хоча прибули ми не як артисти-поети-музиканти, а в якості волонтерів, котрі привезли і позитивні емоції, і гостинці.