Жінка-УКРАЇНКА

У рамках проекту «Атмосфера Марка Вовчка» стартував всеукраїнський конкурс ілюстрацій до творів цієї видатної української письменниці.


Усі роботи оцінить професійне журі, до складу якого увійшли:
 Владислав Єрко, художник-ілюстратор «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»,
 Лариса Кантемірова, директор меморіального будинку-музею Марка Вовчка, м. Нальчик,
 Ірина Міщенко, проректор Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука, Петро Гогуля, директор будинку-музею Марка Вовчка, м. Богуслав.



З 16 до 22 лютого 2015 року, на останньому тижні перед Великим постом, в Україні традиційно відзначають «Колодія» – старослов’янське свято на честь весняного Сонця, коріння якого сягає доби Трипільської культури. Його ще називають: Колодки, Масляниця, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, «ніжкові заговини» та ін. Ми вже звикли, що саме у цей час повсюдно справляють, як кажуть в народі, Масниці, і подекуди влаштовують «Проводи Зими».

Однак популярної нині (не в усіх регіонах) Масляної  на території козацької України ніколи не було – вона прийшла до нас з Росії, де має зовсім інший характер, пісні, ігрища, звичаєві норми; навіть страви готують, не такі, як на Колодія. У нас не практикуються, як у північного сусіда, агресивні кулачні бої й бійки «стінка на стінку»; відсутні льодові гірки; не печуть млинці з ікрою, які заливають горілкою. В Україні традиційно готують вареники (пироги) з сиром та сметаною. Чому свято має назву «Колодій»? Тому що з наближенням весни Сонце все вище і вище піднімається по своєму небесному колу, відганяючи зимові холоди, а його сила, тепло та енергія передаються природі й людям. Отже, «Коло діє», життєтворний процес на землі триває, наступає новий етап його оновлення.  

Напередодні свята «Всіх закоханих» у київській мистецькій галереї «Марко» було відкрито чергову персональну виставку малярства народного художника України Володимира Слєпченка.

У анонсі до неї організатори і автор зазначили, що вернісаж присвячено найгероїчнішій і найблагороднішій українській жінці сьогодення, - волонтеру, бійцю, лікарю АТО. Під час відкриття і протягом місяця експозиції проводитиметься благочинний «тихий аукціон» збору коштів для зони АТО , волонтерських програм і забезпечення потреб поранених. Ім’я Володимира Слєпченка, який сповідує напрямок романтичного символізму, широко відоме не лише в Україні. З 1970 року мав понад 50 персональних виставок  від Польщі до Японії, написав портрети патріархів Мстислава, Філарета, Папи Іоанна Павла ІІ, Хілларі Клінтон та інших видатних особистостей. 

Немало читаю, тож мене періодично запрошують оцінювати книжкові новинки. Був експертом у Костянтина Родика (в його «Книжці року»), потім – у рейтингу десяти кращих книг «Української літературної газети» (часом запрошував Михайло Сидоржевський), ще оцінював «Кращу книжку року» в Чернігові… А цього разу захотілося самому скласти рейтинг нових цікавих книг. Просто так. Це – виключно моя думка. Отже:

1. Кость Москалець. Сполохи : есеї (Львів: ЛА «Піраміда»);

2. Курт Воннеґут. Бойня номер п’ять : роман; переклад з англійської Володимира та Лідії Діброви (Л.: ЛА «Піраміда);

3. Володимир Даниленко. Грози над Туровцем : хроніки (Львів: ЛА «Піраміда);

Напередодні Дня Святого Валентина відбулася поетична творча година у столичній дитячій бліотеці ім. Дубова, куди завітали восьмикласники школи №50.

Поезію про щирі і вічні почуття читала поетеса Тетяна Череп-Пероганич. 

Про те, які книги на цю тематику зможуть прочитати школярі у бібліотеці, розповіла бібліотекар І категорії Оксана Салманова.