4 лютого, в зовсім не лютий, а майже весняний день, у Київському Будинку Книги відбулася тепло-зимова презентація книжки «ТЕКС-ТИ-ЛЬ & LIBIDO» (видавництво «Самміт-книга») відомої й епатажної письменниці Лесі Мудрак.
Модерував захід український прозаїк, критик, літературознавець, голова Київської міської організації НСПУ Володимир Даниленко.
У залі було багато не тільки глядачів, а ще й світла, тепла, яке випромінювала щедро головна героїня вечору. Її поезія ніжила, тішила, збуджувала, хвилювала.
9 лютого 2016 року о 18.30 у Будинку письменників НСПУ
(вул. Банкова, 2, конференц-зала)
відбудеться презентація прози «Перша книжка автора».
Ініціативу проекту «Перша книжка автора» Київської організації НСПУ вдалося реалізувати впродовж 2015 року коштом Київської міської адміністрації.
Серед авторів презентаційної прози:
27 січня 2015 відбулося засіданння ОРГКОМІТЕТУ Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича, який приурочений 145-ій річниці від дня народження Леся Мартовича і 100-ій річниці від дня його смерті.
Членами оргкомітету визначено затвердити дату проведення нагородження переможців та відзначення учасників конкурсу - 12 лютого 2016, Пятниця.
Програма заходів:
11:00 — урочисте відзначення учасників конкурсу у районному Народному домі міста Жовква по вул. Львівській, 37. Телефон - 2-10-44.
Тетяна і Сергій Дзюби. Вірші 60-ма мовами світу. – Канада: Новий Світ; Міжнародна літературно-мистецька Академія України, 2015. – Т. IV. – 414 с.
Том четвертий
Тетяна і Сергій Дзюби – відомі українські письменники, їхні книжки успішно друкуються за кордоном різними мовами.
«Цікаво, як Тетяні, котра надихається повсякденням, вдається творити такі майстерні філософські та глибокоемоційні поетичні тексти, вирвані з сірості й повторюваності життя? Вона дивовижно трансформує тінь у світло завдяки променям своєї уяви. Її творчість позначена самовимогливістю, інтелектуальністю, тривогою за наше буття, любов'ю до природи та людства, яке відчуває все більший дефіцит ніжності і духовного співтовариства, – переконаний один із перекладачів цієї книжки, видатний болгарський поет Димитр Христов. – Вірші Сергія Дзюби носять у собі потужний заряд із думок і пристрастей, фантазії та реальності. Його поезія то чуттєво інтимна, то гостросоціальна, то грайливо іронічна, то глибоко ностальгійна. Його вірші – сповідальні й душевні, але водночас у них вплетена жорстока конфліктність часу, що ставить людину перед вибором у цьому різноликому світі, де кожен із нас шукає рідні душі, любов і родинне гніздо, гідну роботу й друзів».
Військові дії на Донбасі сколихнули всю країну. Українці допомагають нашим бійцям боронити рідну землю: до волонтерської діяльності долучилися представники різних поколінь і професій, селяни та жителі міст. Спільна біда змінила пріоритети людей та звичний спосіб життя. Волонтерами стала значна частина українського народу
Серед багатьох небайдужих – Оксана Радушинська, випускниця університету «Україна», кавалер ордена княгині Ольги, журналіст, поетеса, письменниця. Вона – лауреат численних конкурсів та премій, автор десятків книг поезії та прози для дорослих та дітей. Від початку 2014 року Оксана Радушинська, попри на прикутість до інвалідного візка, міцно пов’язана з Творчою сотнею «Рух до перемоги», керівником якої вона є.
– Оксано, розкажіть, будь ласка, про початок вашої творчо-волонтерської діяльності?
Бюро народонаселення ООН склало прогнози (а можливо це плани?) по населенню країн світу аж до 2100 року.
У 2050 за спрятливого прогнозу на території України (це разом із Кримом і Донбасом) в 2050 (2100) проживатиме 39 (42) млн, за несприятливого — лише 31 (15) млн.
Як переломити тенденцію?
Йдеться не так про населення території, як про число людей, що усвідомлюватимуть себе українцями, будуть носіями української мови і культури.
Джерело: http://esa.un.org/unpd/wpp/Download/Standard/Population/
Бібліотекарями Солом’янського району міста Києва на початку 2016 року, який по всьому світу оголошено Святим Роком МИЛОСЕРДЯ, започаткувано громадську ініціативу «НЕДІЛЬНИЙ ОБІД У ШПИТАЛІ», яка спрямована в першу чергу на моральну підтримку бійців АТО, що після поранень перебувають на лікуванні у Головному військовому клінічному госпіталі Міністерства Оборони України (відділення психіатрії).
- За підтримки письменниці Марії Морозенко, наші разові відвідини перетворюються у окремий рух, до якого запрошуємо долучатися всіх, хто має бажання хоч трішки полегшити долю поранених бійців, - говорить директор Бібліотеки імені М. Реріха Іванна Щербина, де готували обід минулої неділі. – Цього разу над смачними домашніми обідами разом з моїми колегами трудилися працівники з бібліотеки ім. Чапаєва (бібліотекар Оксана Овчарова), ім.Бажана (керівник Лариса Кондратюк), на Кавказькій (керівник Ксенія Палій) і Публічна б-ка Ім. Лесі Українки, (заступник директора Ольга Романюк) та інші.
Підтримайте приведену нижче петицію
на сторінці https://petition.president.gov.ua/petition/20376
Росія веде проти України так звану «гібридну війну» в якій пропагандистко-інформаційна складова надважлива. Майже вся медіа-продукція, що вироблялася та виробляється зараз в Російській Федерації несе елементи прихованої або відвертої, пропаганди. Це не тільки возвеличення силових структур ворога, але й пропаганда так званого «русского мира», спотворення історії та сучасності, виправдання злочинів авторитарних режимів та злочинів проти людяності, тощо.
Стратегія заборон окремих фільмів, акторів та телеканалів, виявилася недостатньо ефективною. Необхідно повністю заборонити в українському ефірі трансляцію аудіо- та відеопродукції виробництва РФ.
Так назвали змагання юних ерудитів шостих класів чернігівської школи № 34. Цей патріотичний, інтелектуальний і захоплюючий конкурс відбувся в День Соборності України у Чернігівській міській бібліотеці для дітей імені Олександра Довженка.
Взагалі, я щиро переконаний, що саме так, ненав’язливо й дійсно цікаво, потрібно виховувати наших дітей. Бачили б ви, з яким завзяттям вони читали вірші! Коли капітан команди «Книголюби» 6-А класу Роман Расюк блискуче декламував поезію Володимира Сосюри «Любіть Україну», ми з колегами, котрі сиділи в журі, були розчулені до сліз… А ведуча конкурсу – Ганна Маджуга, чий онук Ярослав цілий рік боронив Україну від загарбників на війні, просто від душі обняла талановитого хлопчину.
Оксана РАДУШИНСЬКА – письменниця, журналістка, громадський діяч, а також – магістрантка Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна» (Київ). Останні два роки свого життя вона присвятила волонтерській діяльності.
…Чарівної осінньої днини на теренах Хмельниччини, у Старокостянтинові, народилася дівчинка. Як і всі, була веселою, жвавою дитиною. Та у три роки життя для маленької Оксанки розділилося на ДО та ПІСЛЯ. За добу дівчинка отримала інвалідність. Проте батьки довго не могли довідатися причини – система радянської медицини, що хоч і доживала своє разом із СРСР, проте вперто не бажала визнавати власні помилки. Врешті-решт, батьки привезли Оксану до одного з київських медичних інститутів, де літня професорка, оглянувши дівчинку, прорекла: «Этот ребёнок – не жилец. До пяти лет проживет, максимум…» Але Мама і Тато не змирилися з вироком. Вони зробили все, щоб їхня донечка змогла не просто існувати, а жила повноцінним життям. Оксана закінчила школу, отримала вищу освіту, стала журналісткою, письменницею, володаркою численних премій та нагород творчих конкурсів…
Рясний пухнастий сніг, льодяна «крупа», щедра злива; замети майже в людський зріст, суцільне «скло» на дорозі і біле-біле море снігів у миколаївських степах… Отакі природні реалії супроводжували творчу сотню «Рух до перемоги» у нашій поїздці на південь України – до Очакова і Миколаєва. Завітали до наших бійців (зокрема подолян) 73 Морського центру Спеціального призначення і курсантів 198 навчального центру ВМС. Два концерти – різних за цільовою аудиторією, проте дуже схожі за спрямуванням, адже і в Очакові і в Миколаєві ми дивилися у вічі захисникам України. Одні – «морські котики» – бережуть цілісність та суверенітет держави на мирній території і в зоні АТО. Після концерту напівжартома пояснили: «Оті бородаті тільки-тільки з АТО повернулися – ще не встигли побритися»… А другі – юні хлопці, що попри молодість літ, вже готові боронити рубежі країни і мирне життя кожного з нас.