Жінка-УКРАЇНКА

Так назвали змагання юних ерудитів шостих класів чернігівської школи № 34. Цей патріотичний, інтелектуальний і захоплюючий конкурс відбувся в День Соборності України у Чернігівській міській бібліотеці для дітей імені Олександра Довженка.

Взагалі, я щиро переконаний, що саме так, ненав’язливо й дійсно цікаво, потрібно виховувати наших дітей. Бачили б ви, з яким завзяттям вони читали вірші! Коли капітан команди «Книголюби» 6-А класу Роман Расюк блискуче декламував поезію Володимира Сосюри «Любіть Україну», ми з колегами, котрі сиділи в журі, були розчулені до сліз… А ведуча конкурсу – Ганна Маджуга, чий онук Ярослав цілий рік боронив Україну від загарбників на війні, просто від душі обняла талановитого хлопчину.

Оксана РАДУШИНСЬКА – письменниця, журналістка, громадський діяч, а також – магістрантка Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна» (Київ). Останні два роки свого життя вона присвятила волонтерській діяльності.

…Чарівної осінньої днини на теренах Хмельниччини, у Старокостянтинові, народилася дівчинка. Як і всі, була веселою, жвавою дитиною. Та у три роки життя для маленької Оксанки розділилося на ДО та ПІСЛЯ. За добу дівчинка отримала інвалідність. Проте батьки довго не могли довідатися причини – система радянської медицини, що хоч і доживала своє разом із СРСР, проте вперто не бажала визнавати власні помилки. Врешті-решт, батьки привезли Оксану до одного з київських медичних інститутів, де літня професорка, оглянувши дівчинку, прорекла: «Этот ребёнок – не жилец. До пяти лет проживет, максимум…» Але Мама і Тато не змирилися з вироком. Вони зробили все, щоб їхня донечка змогла не просто існувати, а жила повноцінним життям. Оксана закінчила школу, отримала вищу освіту, стала журналісткою, письменницею, володаркою численних премій та нагород творчих конкурсів…

Так називали Павла Тичину поети-сучасники                            
27  січня в  Пісках  Бобровицького району  святкували 125-річчя з  дня народження   видатного українського поета, який прославив  рідне село на весь світ.

В урочистостях взяли  участь жителі села та району, а також гості із Києва, Чернігова, Коропа, яких зустрічали на пісківській землі із  короваєм та піснею. Розпочалося святкування з покладання квітів до пам’ятника   поета. Далі всіх шанувальників творчості  генія українського слова  чекало  чудове мистецьке свято в стінах сільського будинку культури.

Щороку поважна Асоціація культури народів Казахстану «Золотий вік» та відомий журнал «Тамир» (філософія, культура, мистецтво) нагороджують Міжнародною гуманітарною премією «Золотий асик» знаних письменників, перекладачів та науковців із різних країн світу за їхній внесок у відродження,  збереження та пропагування казахської культури. Рішення про нагородження приймає фахове журі, до складу якого входять представники Казахстану, США, Канади, України, Словенії, Туркменістану, Швеції, Вірменії, Білорусі.  Нагадаємо, що лауреатами цієї премії у 2014 році стали відомі в Україні та світі письменники Сергій і Тетяна Дзюби за книгу «Остання кочівля любові», яка вийшла торік у Казахстані та Україні в перекладі видатного казахського письменника Ауезхана Кодара.

Напередодні 22 січня – Дня Соборності України – 20.01.16 р. ветерани територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради відзначили це особливе свято.