Жінка-УКРАЇНКА

19 лютого в Посольстві України в Софії відбулася презентація поетичної збірки українського письменника, лауреата Шевченківської премії Василя Слапчука. Збірка під назвою «Крилатий чоловік» вийшла в болгарському видавництві «Богіанна» в перекладі Димитра Христова.

Презентацію відкрив Надзвичайний і Повноважний Посол України в Болгарії Микола Балтажи, після чого відбувся показ фільму про Василя Слапчука «Василеве задзеркалля».

Зі своїм словом про збірку Василя Слапчука виступив болгарський поет Славимир Ґенчев. «Зізнаюся, - сказав він, - досі я не читав подібної поезії. Вона є передовсім внутрішньо вільною, звільненою, і нагадує мені зграю птахів, які розлетілися в просторі волі врізнобіч, проте й залишилися в одній зграї. І ця асоціація викликана не назвою книги – «Крилатий чоловік», вона виникає спонтанно, під час самого читання і проникання в цей незвичайний світ, побачений очима одного самобутнього митця».

17 лютого 2016, совки й українофоби, які контролюють українські медіа, намагалися знищити в зародку ідею запровадження квоти для української мови на радіо, запропоновану міністром культури Кириленком. Для цього вони влаштували круглий стіл "Підтримка української музики: ефективні інструменти та популістські кроки", де збиралися ухвалити безпрецедентно брехливу антиукраїнську заяву. Про це довідалися українські патріоти, зокрема активісти руху "Відсіч", які прийшли туди підтримати україномовну музику, чим суттєво зіпсували українофобам настрій.

Національна Рада Жінок України підтримує ініціативу Міжнародної Ліги «Матері і сестри – Молоді України» та її мистецького підрозділу Українського Героїчного театру «Пам’ять» Галини Яблонської щодо реалізації Міжнародного проекту «Тарас Шевченко єднає народи».

Більше року увага світової громадськості прикута до подій в Україні, пов’язаних з російською агресією – віроломним захопленням Криму та вторгненням на українську землю на Сході України, що принесло нам розруху, нищення об’єктів промисловості, житлових будинків, коли гинуть не лише військові, але й цивільне населення, люди залишаються без даху над головою, без засобів до існування.

Спостерігає світ і за проявом високого патріотизму українського народу у боротьбі з агресором, незважаючи на підступність провокацій бандитських формувань. Збройні Сили України демонструють витримку та відважність своїх дій.

Завершився міжнародний літературний конкурс кращих творів молодих авторів «Гранослов», який було відновлено завдяки зусиллям Кабінету молодого автора Національної спілки письменників України (ним керує секретар по роботі з молодими авторами, громадський діяч Леся Мудрак) та за участю видавництва «Саміт-книга».

 Засновано конкурс на зорі української незалежності з ініціативи тодішнього голови НСПУ Ю. Мушкетика. Мета, яку ставили перед собою фундатори цього творчого турніру, полягала в залучені талановитої молоді до літератури. «Гранослов» став порогом, через який переступило багато нині відомих авторів: С. Жадан, І. Карпа, Р. Скиба і ще десятки талантів, що стали окрасою сучасного українського літературного процесу.

Цю почесну нагороду заснували МГО Літературна спілка «Чернігів» та журнал «Літературний Чернігів» 2002 року.

Премія присуджується авторам за кращі твори, видані протягом трьох минулих років, а також – митцям, меценатам, громадським діячам з України та закордону, – у день народження Леоніда Глібова в номінаціях: «Поезія», «Проза», «Літературознавство», «Краєзнавство», «Мистецтво», «Благодійна та громадська діяльність».

Серед лауреатів минулих років – письменники Василь Струтинський, Володимир Сапон, Тетяна та Сергій Дзюби, Василь Слапчук, Іван Корсак, Олександр Деко, Микола Максимець, Олександр Забарний, Олексій Брик, Микола Лелюк, Віталій Леус, Ніна Ткаченко, Олеся Білоцвіт, Василь Буденний, Валентина Михайленко, Віталій Божок, Владислав Савенок, директор музею Михайла Коцюбинського Ігор Коцюбинський, науковець Володимир Кузьменко, дослідник козацької доби Сергій Павленко, художник Володимир Яковенко, фотожурналісти Ігор Волосянкін і Мар’яна Харді, співачка народних пісень Тетяна Олійник, Чернігівський академічний народний хор (художній керівник – заслужений діяч мистецтв Володимир Коцур), капела бандуристів імені Остапа Вересая (художній керівник – заслужена артистка України Раїса Борщ, хормейстер – заслужений працівник культури України Микола Борщ),  меценат і громадський діяч Олександр Шкурат.