202 річниця з дня народження Т.Г.Шевченка
в територіальному центрі ветеранів м. Дніпропетровська
Саме 9 березня 2016 року, на 202 річницю з дня народження Т.Г.Шевченка, ветерани територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради дуже тепло відзначили це свято.
Чернігівщина – край, де Кобзар жив, товаришував, закохувався і, звісно, творив. Без сумніву, він залишив слід на нашій землі. Увічнити його, описати й зберегти вирішили чернігівські письменники. Результатом їхніх старань стало ось це видання — «Чернігівська Шевченкіана». Тут зібрано твори чернігівських митців, присвячені великому поетові.
Книга має три розділи: поезія, проза й публіцистика. Але особливу роль виконують тут ілюстрації. На сторінках видання представлено 104 письменника Чернігівщини – починаючи з вісімнадцятого століття й до сьогодні. Усього до «Чернігівської Шевченкіани» редколегія у складі Олени Конечної, Дмитра Іванова, Володимира Сапона, Михася Ткача та Вікторії Солонікової відібрала 63 поезії, 18 оповідань та 42 публіцистичних твори.
Які б на дворі не лютували морози і політичні бурі, економічні негаразди й військові конфлікти, – рано чи пізно приходить весна і все навколо розцвітає. А хлібороб з нетерпінням очікує тепла, щоб швидше вийти в поле, з надією на гарний врожай. І так було споконвіку, і так буде завжди. З вирію вертаються птахи, які на крилах приносять весну і світлі надії на мир та спокій в Україні.
Українська красуня Sasha Ray справила враження на світ fashion-показом вишиванок.
Чарівна володарка титулу «Найкрасивіша жінка України» романтична співачка Sasha Ray напередодні Міжнародного жіночого свята організувала та провела за кордоном модний показ сучасних національних вишиванок. Захід пройшов у першому ресторані високої словянської кухні Vesna в Дубаї, засновником і власницею якого є Олександра Вовченко, більш відома як Sasha Ray.
Для модного показу були запрошені українські дизайнери Varenyky Fashion та Олена Бурба, які представили для глядачів ОАЕ свої останні колекції одягу – сучасні українські вишиванки.
Видатний український письменник, Шевченківський лауреат, засновник та очільник популярного видавництва «Ярославів Вал», виконавчий директор Ліги українських меценатів Михайло Слабошпицький – завжди жаданий гість на Придесенні. Адже надзвичайно цікавий автор та оповідач – слухати його розповіді можна годинами… Я прочитав усі його книжки. Цього року Михайлові Федотовичу виповниться сімдесят, але його енергії та інтелекту можна лише позаздрити! Тому зал у Чернігівському музеї М. Коцюбинського був переповнений. Однак ніхто не пішов до самого завершення дивовижної зустрічі – слухали, буквально затамувавши подих.
Поезія – дивовижна сила, яка дає людині можливість бачити прекрасне навкруги, відчувати себе дійсно потрібною у безмежному просторі Всесвіту, розуміти інших, щиро співчувати, радіти, допомагати, досягати мети, кохати, мріяти й сподіватися, любити рідну землю і людей. Про це – перша книжка віршів нашої юної талановитої землячки Галини Федоренко «Храм душі». Народилася вона в Чернігові. Закінчила ліцей № 15 із золотою медаллю. Переможець багатьох всеукраїнських, обласних, міських мовно-літературних конкурсів і предметних олімпіад. Зараз – студентка філологічного факультету ЧНПУ імені Тараса Шевченка. Поезією захоплюється з дитинства. Впевнена, що будь-яка людина, перш за все, має досконало володіти державною мовою та вивчати інші мови.
Свято Міжнародного дня прав жінок і миру
в територіальному центрі ветеранів
Напередодні 8-го березня 2016 р. святково одягнені ветерани заповнили бар-висто прикрашений актовий зал територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради. А як же: сьогодні святкується один з улюблених празників чоловіків – Міжнародний день прав жінок і миру!
Нещодавно, за ініціативи письменника Віталія Зорі та секретаря Національної спілки письменників України, Громадського діяча Лесі Мудрак, у «Ресторані і сирній лавці «Tres FRANCAIS » відбулися перші(!) літературні бої. За учасників змагань та критиків був відповідальний директор видавництва «Самміт-книга» Іван Степурін. Йому ж випала нагода модерувати дійство.
Вечір видався напруженим. На другому поверсі ресторації.. стріляли! Влучним словом! Дві години поспіль, поети (Вано Крюгер, Ігор Астапенко, Коля Кулініч, Юрій Строкань) і прозаїки (Марія Міняйло, Костянтин Рилеєв, Віталій Зоря, Іван Рябчій) «билися» за право стати переможцем. Атмосфера була наелектризована, але в гарному сенсі цього слова. На іншому боці зали – спостерігачі… Їх було дванадцять – літературних критиків, журналістів, видавців та лауреатів високих премій.
Якщо запитати у пересічної людини, з чим асоціюється у неї «Вавилон», вона, мабуть, відповість – з місцем, де змішалися різні мови; з ріками, на яких тужать за вітчизною; з вежею, що сягає неба... Для мене особисто «Вавилон» віднині в уяві поєднується ще й з ошатною антологією. Ця книга присвячена історії та культурі лужицьких сербів або ж вендів – найменшого західнослов’янського народу, котрий мешкає на теренах Східної Німеччини (землі Саксонія та Бранденбург). За понад 1400-літню історію на долю лужичан випали найрізноманітніші випробування. Збереженню їх національно-культурної ідентичності перешкоджала асиміляція, передусім, онімечення, яке триває й дотепер. Проведення на території компактного проживання цього народу меліоративних робіт, видобуток бурого вугілля призвели не лише до руйнування давнього природного ландшафту, але й до вимушеного переселення та розпорошення сільського населення, – як відомо, найтривкішого носія мови та охоронця звичаїв і традицій. Однак, попри всі несприятливі обставини, внаслідок яких постала нинішня двомовність, певною мірою фольклорне представництво лужичан, їм все ж вдалося зберегти власну неповторну індивідуальність, витворити потужну культуру, у першу чергу красне письменство.
Іще зовсім недавно побутував вислів про те, що у війни не жіноче обличчя. Сучасні реалії війни Російської Федераці проти України спростували це твердження. Адже на рівні з чоловіками, українські жінки вступили у боротьбу проти зовнішнього агресора. Хтось боронить рідну землю зі зброєю в руках, хтось – у медичному халаті, величезна армія волонтерок тихо, самовіддано, без пафосу, але надійно забезпечують армійцям тили. Крім того, ціла когорта жінок при погонах виконують чоловічу роботу на службі, поки представники сильної статі воюють в АТО. І найчастіше ніхто не забезпечує для військового жіноцтва особливих комфортних умов. Та й не просять про особливі вигоди ті, хто йдуть воювати. Вони виконують свої безпосередні обов`язки, а паралельно стають бійцям і психологами, і мамами, і мотиваторами, аби сильні чоловіки не «розкисали» і не падали духом. Випадало мені бачити запис на мобільному телефоні атовця, де жінка-медик власноруч... підносить до гармати сорокакілограмовий снаряд...
Цьогорічну Мистецьку премію «Київ» імені Євгена Плужника журі присудило Володимиру Даниленку за книжку «Грози над Туровцем» (Володимир Даниленко. Грози над Туровцем. – Л.: Піраміда, 2014. – Друге видання – 2015. 370 с.).
Конкурентами Володимира Даниленка були Євгенія Кононенко з романом «Останнє бажання», Володимир Шовкошитний з романною трилогією «Кров – свята», Василь Фольфарочний з романами «Сніг на зеленому листі», «Розчахнута душа», «На висоті орлиного злету», Вадим Пепа з книжкою публіцистики «Перед очима істини», Олена Губіна з романом «Марьяна врет и хочет знать правду», Віктор Терен з книжкою поезій «Жовте вечірнє сонце», Станіслав Бондаренко з книжкою поезій «Вогонь майданів і магнатів», Анатолій Камінчук з книжкою поезій «Клекіт лелек» та книжкою віршів для дітей «Книжка для Олі», Василь Клічак з книжкою поезій «Вздовж дарованих Божих днів», Сергій Цушко з книжкою поезій «Один із вас», Людмила Гридковець з книжкою «Долаймо труднощі разом з дитиною: казкотерапія дитячих проблем», Антонія Цвід з книжкою поезій «Графіті небесних амфор».