Жінка-УКРАЇНКА

Тринадцятирічна Ніна Бойкова після участі у відомому телешоу «Голос.Діти» на телеканалі «1+1» продовжує активно займатися творчістю та ще з більшою наполегливістю розвиває свої вокальні дані. Ніночка зуміла неабияк здивувати на сліпих прослуховуваннях зіркових тренерів – Потапа, Тіну Кароль та Наталю Могилевську. А згодом після прем’єри кліпу на пісню Андрія Марусича «Розмалюй мої сни»,  з якою Ніна увішла в четвірку найкращих фіналістів Національного відбору на дитяче Євробачення-2015, юна артистка взялася за посилене вивчення турецької мови.

Книгарня «Є» та літературна агенція «Discursus» запрошують на розмову Олега Криштопи та Степана Процюка на тему «Політичний роман: український вимір». Захід відбудеться 23 березня. Початок — о 18.30. 

За останній рік у сучасній українській літературі з'явились одразу кілька текстів, які підпадають під жанрове визначення «політичний роман». Водночас ґуґл на такий запит не дає жодної відповіді. Чи вітчизняний політичний роман – це щось абсолютно нове? Чи існував він раніше? Як він вписується у світовий контекст? Чи можлива українська версія «Карткового будинку»? Як політичний устрій змінює життя людини? Чи можливо зберегти особистість в умовах антинаціональної автаркії?

Недавно запитав я у свого давнього приятеля, стовідсоткового бабія-серцеїда: цікаво, що жінки думають про нас, чоловіків? На що тертий по чужих постелях ловелас з притаманним йому сарказмом уїдливо кинув: «Та хіба жінки вміють думати… Жінки вміють тільки любити». З почутого, виходить, – мій приятель не сприймає серйозно жінок. Я спробував заперечити, позаяк тільки вчора прочитав книжку «Танок самотнього метелика» Наталії Куліш, у якій сучасна авторка через своїх героїнь твердить протилежне на предмет того, що жінки вміють тільки любити. Жінки у приватних між собою розмовах на сторінках творів Н. Куліш так уміло передають внутрішній світ нинішнього чоловіка, куди там. У самісіньке піднебіння заглядають до своїх ріднесеньких, бачать їх наскрізь од п’ят до маківки. Письменниця у своїх оповіданнях навдивовижу влучно передає ставлення жінок до чоловіків, що вельми рідко нині зустрінеш у загалі сучукрліту.

Відбулося відкриття Днів українського кіно у Тбілісі у кінотеатрі «Амірані». Фільмом відкриттям стали «Тіні забутих предків» режисера Сергія Параджанова. На заході були присутні представники дипломатичного корпусу України та Грузії. Під час відкриття у залі було організовано акцію на підтримку незаконно ув’язнених у Росії українських громадян Олега Сенцова та Надії Савченко.

До редакції газети «Культура і життя» надійшов переклад вірша Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» болгарською мовою. Його виконав болгарський поет, драматург, перекладач, бард Димитр Христов.

Димитр Христов (болг. Димитър Христов) народився 17 травня 1957 в місті Благоєвград, Болгарія. Закінчив філологічний факультет Софійського університету ім. Св. Климента Охридського. Працював референтом з поезії в Спілці болгарських письменників, головним редактором газети «Болгарський письменник», був головою Творчого фонду, завідуючим відділу літератури в газеті «Пульс», автором і ведучим телевізійної програми «Час для поезії», директором підприємства «Софкнига», головним експертом Міністерства культури Болгарії, директором Болгарського культурно-інформаційного центру в Скоп'є (Республіка Македонія).