Відгримів Майдан. Відлетіла
Сотня душ у Небесний Вирій.
А за ними – свіжі могили
множить далі війна нещира.На Донбасі – кров і руїни,
плачуть діти, бідують мами.
А в столиці – круті машини
із донецькими номерами.Хтось на пенсію «розкошує»,
а в «еліти» свої забави:
той «хатинку» собі будує,
той дітей за кордон відправив,хтось із Ради творить ристалище,
хтось вже банк тут новий відкрив.
В когось думка і досі витає ще
в сподіваннях на «русскій мір» -
Нещодавно в дитячому арт-видавництві «Чорні Вівці» побачила світ книга львівської письменниці Любові Відути під назвою «У царстві лева».
У ній про те, як маленька дівчинка перетворила Царство Лева, на Царство щирості! Саме в такому місці й народжуються казки.
Коротенька мелодійна оповідка для вигадливих малюків стане довгою подорожжю у справжнє царство добра і прекрасних слів.
Варто додати, що хоч книга і зовсім недавно з друку, але впевнено на сьогодні знаходить свого читача і схвальні відгуки від нього.
Дев’ять поїздок в АТО здійснила за рік подільська журналістка, письменниця, волонтерка і керівник творчої сотні «Рух до перемоги» Оксана Радушинська, навідавши разом з артистичними командами у місцях бойових зіткнень наших захисників.
Тисячі облич, кілька десятків концертів у лісах, в палатках, у складах, на фермах, у клубах, на площах, просто неба… Близько двадцяти тон гуманітарного вантажу і тисячі кілометрів під колесами автобусів – між Хмельниччиною, Луганщиною, Донеччиною – від Маріуполя до Сватового по всій лінії вогню.
***
Волонтери творчої сотні «Рух до перемоги» спільно з 42 Гарнізонним будинком офіцерів (директор Сергій Чеплаков) за погодженням з Генеральним Штабом ЗСУ вчергове здійснили мистецько-благодійну поїздку до бійців на Сході України. Другу за тиждень!
За кілька діб Новий рік ступить на поріг кожної української оселі. І сьогодні уже відчувається Новорічна метушня. Та найбільш відчутною та галасливою її помічають педагоги у дитячих закладах, бо наближаться найулюбленіше Новорічне свято.
Вчителі та вихователі щоденно звертаються за порадами: як організувати та провести свято з учнями та вихованцями, як прикрасити приміщення та ялинку, яку найкраще зробити з дітьми поробку, якою б вони могли привітати своїх рідних із Новим 2016 роком.
До 65-річчя Олександра САМІЙЛЕНКА
Ніколи не забудеться той страшний липневий день 1977 року, коли в Рудці мене відшукала телеграма від голови нещодавно створеної обласної організації Спілки письменників України Станіслава Реп’яха: не стало Сашка Самійленка… Як і не забуваються, ось уже майже сорок років, його глибокі очі, в яких завжди було більше зажури, ніж радості… У понеділок ми ховали Олександра Самійленка. Було йому тільки 27 років.
Відбулося святкове зібрання літературної студії «Горлиця» Університету «УКРАЇНА».
Гостею студійців цього разу була цікава, ерудована, оптимістична письменниця, перекладач, науковець і культоролог Оксана Самара, яка за півгодини встигла поділитися зі студентами і своєю любов’ю до мавпочок, і цікавими розповідями про відьом, і, що головне, досвідом перекладацької та письменницької діяльності, почитати поезії.
У суботу, 19 грудня, о 12:30 в рамках Різдвяного Арсеналу відбудеться перша кіно-літературна презентація української казки про Казка про перемогу світла над темними силами
У презентації візьмуть участь: актори Анна Кошмал, Остап Ступка, Володимир Горянський; режисер Олександр Ітигілов; продюсер Роман Клімпуш (компанія «Євромедіа»); воїн, письменник, сценарист, автор книги Сергій Ухачевський; сценарист і креативний продюсер фільму Сергій Гаврилюк; видавець Петро Мацкевич (видавництво «Кальварія»). На гостину завітають і темні сили: справжні песиголовці, вовкулаки та повітрулі.
Осінь принесла новину про вихід у світ нової книги Лариси Омельченко, під назвою "Парубоча колискова" (Дніпропетровськ, 2015). Це четверта збірка авторки, цього разу наповнена творами громадянського спрямування.
Ось як пише сама авторка - в анотації до книги: "Ця збірка - про захисників нашої Вітчизни, які боронять її честь і свободу: будь то захист України на східних рубужах, чи на Майданах 2013-2014 років, чи в зоні Чорнобиля... Є тут і гострі вірші - про оброну мови, рідного слова. В деяких текстах автор досліджує природу співвітчизників, що так і не відчули потреби берегти й любити Україну: вони готові впустити у свій дім сусідню державу-агресорку... Вірші про щире бажання кохати і бути щасливим - це теж невід'ємна частина "Парубочої колискової"!"
Слапчук Василь. Та сама курява дороги. Роман. – К..: Український пріоритет, 2013. – 400 с.
Трохи шкодую, що читала новий роман Василя Слапчука без олівця в руці й не підкреслювала всі ті цитати, авторські сентенції та дотепи, які мені сподобалися і якими просто рясніє ця книга. Власне, як і всі попередні книги автора, які я мала щастя прочитати. Такими речами завжди хочеться поділитися з іншими.
Як на мене, Василь Слапчук – взагалі особливе явище в українській літературі. Письменик-воїн і письменник-філософ в одній особі. За його плечима великий досвід – як життєвий, так і духовний, хоча насправді другий рідко з’являється без першого. Прозріння до людини найчастіше приходить саме після певних, пережитих не з книжок, потрясінь. Для Василя Слапчука цим потрясінням стала війна в Афганістані, у якій він змушений був брати участь і яка кардинально змінила його світогляд, а, можливо, і все його подальше життя. Напевно, саме тому він уміє писати просто й дотепно про складні, екзистенційні речі і філософствувати над речами простими, приземлено-буденними, а часом і геть непривабливими для звичайного людського ока.
У Володарську-Волинському 15 грудня відбувся благодійний концерт. За рахунок зібраних коштів його організатори прагнуть перед Новим роком привітати дітлахів, чиї батьки-солдати загинули під час неоголошеної війни на Сході України.
Протягом усього концерту глядачів тішили своєю творчістю майстри місцевого будинку культури, а також запрошені поети та танцюристи з Іршанська. Зібрані на мистецькому заході кошти передали капітану 95-ї бригади Валерію Лозовику, який відразу ж пообіцяв, що за ці гроші будуть придбані іменні новорічні подарунки для дітей загиблих бійців. Наразі «дев’яностоп’ятка» в боях втратила майже 130 своїх героїв.
Чернігівська бібліотека імені Олександра Довженка просто фонтанує цікавими ідеями. Різноманітні конкурси, вікторини, виставки, творчі зустрічі та презентації тут відбуваються щотижня. Причому все це робиться не для «галочки», а дійсно від душі. Тому діти щоразу приходять сюди з великим задоволенням!
Днями тут влаштували чудове змагання між юними ерудитами школи № 10. Змагалися дві дружні, кмітливі та обдаровані команди – «Легенда» та «Чернігів – the best!». П’ятикласники з «Легенди» всі одягнули вишиванки, прийшли в піднесеному настрої з групою підтримки, яка палко вболівала за своїх друзів і не раз виручала їх у непростих ситуаціях, вправно заробляючи додаткові бали. Такі красиві й розумні дітлахи – просто замилуєшся!
11 грудня о 16 годині в Національному військово-історичному музеї Збройних Сил України (Центральний будинок офіцерів, м.Київ) відбулась передача Заслуженою артисткою України Світланою Мирводою бандури, обпаленої війною на сході України в експозицію музею.
Бандуру врятували з під завалів в с.Піски бійці Першої окремої штурмової роти Д.У.К. «Правий Сектор».
Вона стояла гордо і велично, героїня нашого вечора – обстріляна і бомбардована бандура. Понівечені струни, обпалена дека, велика тріщина… Як вдалося їй вціліти в розгромлених ворогом Пісках?
Про це розповіла Заслужена артистка України Світлана Мирвода:«Коли я виступала перед бійцями в зоні бойових дій на сході, грала на бандурі, з зали вигукнули: «А у нас теж є бандура»! Вояки винесли понівечений інструмент.