29 квітня у актовому залі Національної спілки письменників України відбувся творчий вечір родинного дуету Віктора та Юлії Качул. Приїхали вони до столиці з різних місць: батько з Криму, а донька з Польщі, де мешкає останнім часом. Тут побачилися одне з одним, а також запросили на зустріч, знайомих, однодумців, шанувальників української пісні і слова. 

Віктор Качула народився 7 травня 1959 в селі Горки, тепер Гірки, Любешівського району на Волині. Український журналіст, поет-пісняр. Головний редактор Всеукраїнської загальнополітичної і літературно-художньої газети «Кримська світлиця», заслужений журналіст України, віднедавна – член Національної спілки письменників України. Мешкає з дружиною в Криму. 

Германов

Закинув сорочку записника на спід лискучих, незаквецяних словами аркушів. Вона втупилася в кулькового стрижня, що торкнувся линованої сторінки.  
«Не проти, якщо закурю?», - спитав її, діставши запальничку.
«Кури, я вже кинула. Але мене не дратує, бо звикла, що всі смалять, як павуки. Сергій забагато курив. Обіцяв мамі, що кине. Зараз розкажу про нього. Хоча досі важко. Мама його сильно кохала. Ніяк не прийде до тями… Коли на Грушевського почалося, він був у Бібліотеці побіля стадіону. Він медик»…
Вітер шпортав кутики, силкуючись здерти забазграні словами вилоги нотатника. В її очах стурбованість і хвилювання: вона миттю пригадала все, що сталося. Засторочив дрібен сніг. Напівдощова мгичка кропила папір. Ми обидвоє без парасолей і каптурів, пірнули під дашок готелю, звідки добре видно постмайданівське невпинне шпортання. Людей тягне сюди. Люди досі в наметах. До президентських виборів «ніхто» не піде звідси. Перебовк дзвонів Михайлівського та Софії. Тисячі й тисячі морально зурочених повстанців стовбичать побіля сцени, куди досі звозять на відспів померлих у лікарнях. Від поранень…

Дякуємо за фото Ігорю Чудійовичу, м. Сколе.

Дорогі друзі! Щиро вітаю із пресвітлим і радісним святом – Воскресінням Христовим! Нехай Пасхальна радість і Божа благодать наповнять ваші серця і душі! Нехай Великодні дзвони принесуть в кожен дім благодать, мир і спокій, а чисте світло Великодня зміцнять нашу віру у перемогу над ворогом, силами зла, над мороком кривди і неправди!

Христос Воскрес! Воскресне Україна!

ВЕЛИКИЙ ДЕНЬ МАНДРУЄ ПО ВКРАЇНІ

Додому навесні птахи летять
І вся природа знову оживає…
З небес приходить Божа благодать,
Про Воскресіння Сина сповіщає!

Хто ми в цьому Всесвіті? Хто вирішує наші долі та обирає наші шляхи? Ми! 

Це ми обираємо думки, шляхи, коханих, розчарування, сум, хвилі, каву, чай, країни, потяги, пароплави, літаки! Зазвичай, ми живемо або в минулому, або в майбутньому, але Життя відбувається саме зараз. Твоє життя – тут і тепер! Подивися на себе в дзеркало, кого ти бачиш? Це ти? Не подобаються синці під очима, сумні очі? Ти давно хотіла щось зробити, змінити, перестати жаліти себе, але відкладала це на завтра? Думаєш, завтра хтось прийде та принесе тобі щастя, твою стрункість, красу, впевненість – як подарунок в обгортці? Зупинись. 

Світлана ПАТРА,

журналіст Імідж-центру Університету «Україна»

Утвердження і розвиток української мови – це стратегічна мета, без реалізації якої неможливо побудувати Українську державу. Так. Статус української мови чітко прописаний у Конституції нашої держави, проте, на жаль, реальна ситуація така, що українська мова настільки довго була витіснена в периферійні сфери життя, що велика кількість наших громадян щиро вважають себе російськомовними. Проте поступ все ж є. Так, 2015 року Київська міська державна адміністрація прийняла та впроваджує «Концепцію розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті у жителів міста Києва на 2015 – 2020 роки».

29 квітня помер видатний оперний співак, герой України Дмитро Гнатюк.

Напередодні Великодніх свят представники Українського державного центру радіочастот разом з командою волонтерів благодійного фонду «Життя з надлишком» відвідали вихованців Таращанського навчально-реабілітаційного центру, що на Київщині.

Начальник одного з відділів УДЦР, волонтер з багаторічним стажем Андрій Агеєв передав вихованцям цього закладу великодні смаколики, м’які іграшки та набори для малювання.

Виступаючи перед присутніми у актовій залі НРЦ Андрій Агеєв зазначив, що працівники УДЦР, які збирали та закупали за власні кошти ці подарунки просили передати часточку свого тепла вихованцям реабілітаційного центру, яка зігріватиме їх і у Великодні свята і ще багато-багато інших днів.

Видатний український письменник, публіцист, видавець, державний та громадський діяч, доктор філософії, перший заступник голови Національної спілки письменників України Володимир Шовковшитний із великим успіхом презентував у Чернігові свою нову, вже резонансну, книжку «Я бачив» – про Чорнобильську трагедію. Зустріч відбулася в обласній науковій бібліотеці імені Володимира Короленка.

Художньо-документальна повість «Я бачив» – це нова спроба одного з провідних українських сучасних письменників Володимира Шовкошитного, свідка Чорнобильської катастрофи та самовідданого ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино болючу літературу пам’яті й об’єктивну літературу факту. Адже, на думку автора, не існує жанрів поза життям, а воно, життя, є жанром всеохопним. Отож у хвилюючому та проникливому творі поєднані спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС; простежені долі героїв; проаналізовані техногенні, економічні, соціальні та медичні наслідки наймасштабнішого рукотворного лиха; показані перспективи відродження і повернення забруднених територій у народногосподарський обіг.

Василь Слапчук

Багряна Анна. Здійснені мрії: оповідання для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. – К.: Видавець Багрянцев Ю. А., 2015. – 64 с.

Мабуть, це четверта книжка, написана Анною Багряною для дітей. Здається, три з них створені уже після того, як письменниця народила донечку. З одного боку, напевно, материнські клопоти відволікають від літератури, з іншого – підкидають свіжі теми і, слугуючи творчим камертоном, налаштовують на інший лад. Либонь, бути водночас добрим письменником і доброю мамою не так уже й просто. Судячи з усього, Анні Багряній це вдається.