Чернігівщина – край, де Кобзар жив, товаришував, закохувався і, звісно, творив. Без сумніву, він залишив слід на нашій землі. Увічнити його, описати й зберегти вирішили чернігівські письменники. Результатом їхніх старань стало ось це видання — «Чернігівська Шевченкіана». Тут зібрано твори чернігівських митців, присвячені великому поетові.

Книга має три розділи: поезія, проза й публіцистика. Але особливу роль виконують тут ілюстрації. На сторінках видання представлено 104 письменника Чернігівщини – починаючи з вісімнадцятого століття й до сьогодні. Усього до «Чернігівської Шевчен­кіани» редколегія у складі Олени Ко­нечної, Дмитра Іванова, Володимира Сапона, Михася Ткача та Ві­кторії Солонікової відібрала 63 пое­зії, 18 оповідань та 42 публіцистич­них твори.

 Які б на дворі не лютували морози і політичні бурі, економічні негаразди  й військові конфлікти, – рано чи пізно приходить весна і все навколо розцвітає. А хлібороб з нетерпінням очікує тепла, щоб швидше вийти в поле, з надією на гарний врожай. І так було споконвіку, і так буде завжди. З вирію вертаються птахи, які на крилах приносять весну і світлі надії на мир та спокій в Україні.

Бандерівець натягує бандану
До половини шийного хребця
І, відчуваючи затуленість лиця,
Навшпиньки проринає крізь тумани
У фаталізм епічний, полум’яний.
Бандерівцю нема чого втрачати
У зграї недолугих ідіом,
Де непоборна постать, як фантом.
І купи зафіксованих ум’ятин 
Показують, як точно записати
Проекції досягнень усебічних:
У когось-то сердець навиривав,
Вчинив без ліку культових розправ.

Виконавча дирекція Львівського Товариства у Києві щиро запрошує краян в Український дім на «Галицькі запусти 2016» 12 березня 2016 року о 18.00.

На Вас чекають смачна вечеря (вареники, деруни, голубці, пироги, налисники та інші запустянські смаколики), бо ж з понеділка вже розпочнеться Великий піст, тому варто добре і смачно почастуватися, гарно натанцюватися і змістовно поспілкуватися!

Святкову галицьку атмосферу і гарний настрій забезпечить Вам чарівна галичанка Оксана Стебельська , а чарку обіцяє налити сам Богдан Бенюк!

Українська красуня Sasha Ray справила враження на світ fashion-показом вишиванок.

Чарівна володарка титулу «Найкрасивіша жінка України» романтична співачка Sasha Ray напередодні Міжнародного жіночого свята організувала та провела за кордоном модний показ сучасних національних вишиванок. Захід пройшов у першому ресторані високої словянської кухні Vesna  в Дубаї, засновником і власницею якого є Олександра Вовченко, більш відома як Sasha Ray.

Для модного показу були запрошені українські дизайнери Varenyky Fashion та Олена Бурба, які представили для глядачів ОАЕ свої останні колекції одягу – сучасні українські вишиванки.

Видатний український письменник, Шевченківський лауреат, засновник та очільник популярного видавництва «Ярославів Вал», виконавчий директор Ліги українських меценатів Михайло Слабошпицький – завжди жаданий гість на Придесенні. Адже надзвичайно цікавий автор та оповідач – слухати його розповіді можна годинами… Я прочитав усі його книжки. Цього року Михайлові Федотовичу виповниться сімдесят, але його енергії та інтелекту можна лише позаздрити! Тому зал у Чернігівському музеї М. Коцюбинського був переповнений. Однак ніхто не пішов до самого завершення дивовижної зустрічі – слухали, буквально затамувавши подих.

* * *

Ця жінка з волоссям чіпким, як сухе огудиння.
Розтрощують кроки хисткий напівсон передмість.
Роздерті підошви. Розбите шпичасте каміння.
Розмита дорога. Запізно отримана вість.

Ця жінка з обличчям вузьким, мов нагострене лезво
Чи сонця мазок на полотнищі тьмавім стіни.
Хоч вже шарудять падолисти жовтаві, а все ж бо
Відлунком закляклим ледь жевріє подих весни.

Ця жінка в долонях тримала півщастя, півсвіту.
І те поміж пальців зійшло в мовчазну каламуть.
У закутку протяг виводить плачливу сюїту.
У затінку мойри життєпис мінливий прядуть.

Ця жінка... А що в ній від мене? Лиш попіл, лиш покрив.
А решта – полуда, позлітка, слизька мішура.
Чому ж ти так ловиш в очах її вистиглий подив?
У віршах моїх чом її журавлина жура?

Мене звуть Олена ТАРАН. Мені – 19 років. Я – звичайна дівчинка, яка мріє про щось незвичайне. Навчаюся в Чернігівському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка. Філологічний факультет обрала невипадково – дуже хочу поєднати свою творчість із подальшою роботою. А сама я – з смт. Березна Менського району. Дуже люблю своє селище – тут я знаходжу натхнення буквально в усьому! Я трошечки незвичайна – дуже люблю філософствувати, просто обирати тему і говорити про те, що так болить. І вірші свої пишу через біль. 

 Поезія – дивовижна сила, яка дає людині можливість бачити прекрасне навкруги, відчувати себе дійсно потрібною у безмежному просторі Всесвіту, розуміти інших, щиро співчувати, радіти, допомагати, досягати мети, кохати, мріяти й сподіватися, любити рідну землю і людей. Про це – перша книжка віршів нашої юної талановитої землячки Галини Федоренко «Храм душі». Народилася вона в Чернігові. Закінчила ліцей № 15 із золотою медаллю. Переможець багатьох всеукраїнських, обласних, міських мовно-літературних конкурсів і предметних олімпіад. Зараз – студентка філологічного факультету ЧНПУ імені Тараса Шевченка. Поезією захоплюється з дитинства. Впевнена, що будь-яка людина, перш за все, має досконало володіти державною мовою та вивчати інші мови.

Старенька книга пилом припадала
У шафі з незапам’ятних часів,
Неначе спрагу світу тамувала, -
Я навмання її в хвилину ту відкрив.

До ночі в шрифт прадавній приглядався,
Пожовклі сторінки перегортав.
Я знать не знав, я сам не сподівався:
Мабуть не я, а Він мене шукав.

Окреслення у літер незнайомі,
Водночас - чистий і знайомий зміст.
Слова відверті в душу, наче спомин,
Лягали, мов письмо у чистий лист.