Благодійна творча зустріч з композитором Оленою Попцовою-Ломакіною в територіальному центрі ветеранів м. Дніпропетровська

Творча зустріч в червні 2015 р. з композитором, членом Асоціації композиторів Національної всеукраїнської музичної спілки, зав. музично-теоретичним відділом Новомосковської районної школі мистецтв Оленою Єгорівною Попцовою-Ломакіною була приємною несподіванкою для ветеранів територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради. Культорганізатор терцентру Олена Швець-Васіна з ансамблем ветеранів «Рябинушка» готувала на цей день концертну програму до двох свят: Дня захисту дітей і Міжнародного дня молоді.

Розділ І

1.

Боса нога крок почерез крок перебирає присохлу траву – ще трохи. Стала би ти, Дарочко, та віддихалася трохи. Стала би… Нога чує траву, а трава чує легоньку ходу – то і не сердиться. Іди, молодичко, іди.

Місяць відкрив око, перестав бовтатися. Крона до крони притулилася, шум лісом пустила, звірина в хащі шаснула – затаїлася. Жінка ступає, перекладаючи з руки на руку плетений кошіль, а коли доходить до самого берда – важиться то підняти. «Йой – запаска розв’їзаласи – а най це», — подумала собі. Пояс розвивається смугованим змієм, вивільняє перетиснене лоно, випускає грубу, а від того пругку сорочку. Аж тепер вітер подув – на початку злегка, а відтак сильніше. А жінка посягає рукою до кошика і одне за одним кидає яйцями у стрімке бердо. По одному кидає – заносить рукою – ніби справляє – а в долині сама шкаралупа лишається. І тріскіт, той тріскіт шкаралупи до спраглої скельної пащі – нині нап’ється. І вітер, який колами почав носитися, обертатися круг молодиці. А кошіль спорожнений – ні одного запоротка нема вже.

Враження від поїздки в Неаполь письменниці Світлани Костюк

Ч. 1. Кілька слів про «зустріч» з візою  

У цій фантасмагорії з оформленням італійської візи найбільше боялась того, що вона буде оформлена … але … в останній момент, … тобто, тоді, коли уже не буде можливості ні поїхати, ні полетіти … І що скажеш спонсорам, друзям і громадськості, які щиро підтримували, допомагали, хотіли, аби все вдалося. Коли отримала СМС з візового центру за дві хвилини до завершення робочого дня, то посміхнулася: так і мало бути… Але (!!!) ще за півгодини до цього до візового центру під'їхав Юрій Пероганич – керівник веб-порталу «Жінка-УКРАЇНКА», власник багатьох солідних титулів . А з ним – Мар’яна Коваль – помічниця народного депутата Ігоря Гузя, моя землячка. Їм вдалося (за дорученням) забрати таку довгоочікувану візу і одразу ж відправити її нічним автобусом до Львова, звідки наступного ранку вилітав до Неаполя літак із заброньованим для мене місцем (посприяла ГО "Волинське братство"). Хочете – вірте, хочете – не вірте, але я зустрілася зі своїм паспортом і візою рівно за 2 години до відправлення літака… Дива бувають! 

11 липня 2015 року з нагоди 100-ліття від дня народження видатного державного і громадського діяча, Героя України, академіка Петра Тронька (1915-2011) в селі Веприк на Чернігівщині відбудеться відкриття музею. 

Під час ювілейної академії пройде і прем’єрний показнового документального фільму «Петро Тронько. Жити для людей» (VMV-студія). Початок о 12:00

Музей створено у садибі, яку у 1980-2010 роках відвідував Петро Тимофійович і яка належала родині редактора журналу «Пам’ятки України» Анатолія Сєрикова. За своє життя Петро Тронько доклав багато сил і енергії для розвитку часопису, тож перший розділ музею має назву «Журнал "Пам'ятки України" – національний проект академіка Петра Тронька». Вперше в нашій країні музейна експозиція присвячена окремому національному періодичному виданню.

Міністерство культури оголосило пошук ініціатив щодо розвитку сучасної української культури. На офіційному сайті Міністерства культури розміщене електронне опитування «Креативна Україна». У рамках нього кожен охочий може запропонувати певний культурний захід, зміну до законодавства у сфері культури, метод оптимізації роботи закладів, підпорядкованих Міністерству культури, чи будь-яку іншу корисну суспільству ідею. Задля цього необхідно взяти участь у опитуванні, де слід заповнити коротку анкету, а у відведеному текстовому полі висловити свою ідею, вказавши її мету, строки реалізації, необхідні ресурси та спосіб оцінки її ефективності.

На радіо «Культура» - письменник, журналіст, співак, лідер рок-гурту «ГЕРМАНОВ» Володимир Германов.

Ведуча «Гармонії Контрастів» Інна Хацько.

Докладніше: http://schedule.nrcu.gov.ua

Слова і музика Івана Пустового та Людмили Лазаренко.

Муз.Г.Сидоренко, текст І.Годенков. Кліп - Олександра Терещенка.

Папороть-диво

Ти - моя квітка, чарівна і ніжна,
Ти - моя доля і світ дивовижний! 
Папорть-диво в мені запалала
Світлом кохання у ніч на Купала!

Папорть-диво - ти квітка Любові,
В ніч на Купала- дарунок від долі!
...Ночі було нам з тобою замало
В ніч на Купала, 
в цю ніч на Купала!..

Мою квітку Купальську і папороть-диво
Я знайшов тебе, милу, чарівну, вродливу!
І під світлом зірок ти мене покохала
В зачаровану ніч на Iвана Купала.

Анна Багряна. Ґеня (повість для дітей молодшого та середнього шкільного віку). – Київ.: Софія-А. – 2015. – 56 с. ISBN 978-617-7031-18-4

У книзі розповідається історія простої української дівчинки Ґені з маленького села на Тернопільщині. Дівчинки, котра мала допитливий гострий розум, заповзятість до навчання, невтомну винахідливість, а також гаряче серце, сповнене любові до рідної України, розшматованої на той час між різними державами. Горда українка зростала і разом із нею зростало її прагнення визволити рідну землю від загарбників.

Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі. Він має горіти цілу ніч - від заходу Сонця-Ярила в лоно Матері-Землі (смерті) до сходу (народження) Купала. Перед запаленням вогнища чотири чоловіки зі смолоскипами стають квадратом навколо хмизу, що позначає чотири сонця (чотири пори року). Потім всі сходяться до хмизу і запалюють вогнище, що символізує "сонячне сплетіння".