Комісія з присудження премії ім. І.Франка визначила переможців конкурсу у 2015 р.

У номінації «література», де присуджується дві премії, це: Василь Тулай за детективно-психологічний роман «Двадцять років причетності» та Олександр Букатюк за поетичну збірку «Мадонна Майдану (очікування Різдва)». 

У галузі «журналістика» премію розділили тележурналістка Світлана Гаєвська та редактор відділу освіти і молоді газети «Галичина» Ольга Мончук.

У розпорядження редакції порталу потрапив список адрес дитячих будинків, шкіл-інтернатів, будинків дитини, дитячих притулків, дитячих будинків сімейного типу України.

Публікуємо його для цілей надання цим закладам благодійної допомоги. 

Буйним травневим квітом, щемкою поезією, передзвоном пісень 28 квітня до Старої Синяви завітало традиційне свято поезії «Старосинявська весна», котре започатковане 20 років тому як гілочка «Романівської весни», яка проводиться на батьківщині М.Рильського. Наше свято з районного давно вже набуло статусу обласного.
У читальній залі центральної районної книгозбірні, у світлиці «Дотик до душі», зібралися поети-літератори району, зокрема, члени районного літоб’єднання «Джерелинка», члени районної літературної студії «Муза Надіквиння», юні початківці та гості Старосинявщини.

Радість нашого ювілею приїхали розділити поет-хмельничани Віталій Міхалевський (член НСПУ, голова Хмельницької обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка), наш краянин, поет Володимир Ярчук, драматург і поет Петро Войчишин, поетеса Ніна Васильчук, поет Володимир Білас, а також хмільничани, члени літературно-мистецького клубу «Золота троянда» (Вінниччина).

Слова Галини Фесюк
Музика Галина Мороз
Виконання Галини Дорош
Автор відео Галина Химочка

      «Мені важко зрозуміти для себе, чим є мої вірші – результатом кількахвилинного натхнення чи враження, або ж я їх виношую, як дітей, а потім вони собі з’являються. Я направду не завжди знаю, звідки беруться мої тексти – але дякую Богу, що вони є».

Іванна Стеф’юк (Чернівці)

***

музика з серця…
живи – як живеться,
тільки потихо, потихо лишень.
Бог любить тишу.
на квітах колишніх
все плодоносить. а хочеш вишень?

У Чернігівській центральній бібліотеці імені Михайла Коцюбинського започаткували цікаві творчі імпрези в новому форматі – саме патріотичних зустрічей. Відкрила їх письменниця та бібліотекар Олена Печорна з селища Михайло-Коцюбинське Чернігівського району. Вона – вже відома широкому загалу читачів, адже три її романи побачили світ у популярному видавництві «Клуб сімейного дозвілля». Молода талановита літераторка – лауреат премій імені Михайла Коцюбинського та Олеся Гончара.

29 квітня в Івано-Франківській обласній універсальній бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація колективної збірки патріотичної лірики «Осінь у камуфляжі». Книга побачила світ минулого року, до неї увійшли вірші тридцять одного поета з різних регіонів України. До співавторства долучилися і семеро івано-франківчан, які вирішили презентувати «Осінь у камуфляжі» у себе на Прикарпатті.

Почну з історії. Так, за даними 4 кварталу 2009 російську Вікіпедію з України переглядали в 5,2 рази частіше ніж українську, відповідно 70,5% і 13,8%., див. слайд 11 тут.

В четвертому кварталі 2010 становище покращилося — число переглядів сторінок російської Вікіпедії було більшим у порівнянні з Українською «лише» в 4,4 рази, див. слайд 11 там само.

Сьогодні з приємністю виявив, що у грудні 2014, а це останні, наявні на статистичному сервері ФВМ дані, з території України російську Вікіпедію дивилися частіше ніж українську лише в 1,9 рази (менш ніж удвічі) — відповідно 55,5% і 28,4%.

Отже ще трохи наполегливої роботи над поліпшенням Вікіпедії, і частка переглядів російської Вікіпедії з України стане менше 50%. А з часом і наша візьме гору!

P.S. Не забудьте у налаштуваннях Google вибрати українську. Для цього:

Зовсім поруч із райцентром Ічня, в оточенні краєвидів приміських лісових угідь та мальовничого плеса ставка, заховався невеликий хутір із ліричною назвою Софіївка, що сьогодні став частиною нашого міста. А коли хутірець, всього до півсотні дворів, був окремою адміністративною одиницею, тоді, 7 травня 1925 року, у звичайній сільській хаті й з¢явилася на світ Віра Любимова. В ті роки войовничий атеїзм ще не встиг розправити свої чорні крила, отруїти серця людей. Літньої пори у вихідні та релігійні свята сусіди разом з дітьми збиралися біля двору Любимових, всідалися на лавку, лузали насіння, обговорювали останні новини і, звичайно, співали пісні, які чули від своїх дідів, прадідів. До народних пісень та свят батьків прилучалися й хуторські діти. І вже тоді Віра найкраще співала в Софіївці.

Дівчину вражали не тільки народні пісні, але й казкові краєвиди поліських лісів та лугів, шелест колосу хлібних ланів, співи птахів.

28 квітня у Центрі Української Культури та Мистецтва запідтримки Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна» відбулося відкриття виставки художниці з міста Ніжина Чернігівської області Оксани Грек під назвою «Мамині казки».

Це перша презентація робіт талановитої молодої жінки, яка вирішила одного разу пов’язати свою долю з мистецтвом.