18 грудня, відбулося перепоховання останків першодрукаря Івана Федоровича (Федорова) у церкві монастиря Святого Онуфрія.

(нашим найдорожчим захисникам)

Та вже йди, відпущу,
Хоч душа - у надрив.
Крізь завісу дощу
Йдеш у ніч, до вітрів,
Що колишуть в степах
Непокірні чуби,
Видуваючи страх
З тих, що вже не раби...

Нерозкрилених мрій,
Нерозкритих обійм
Ти вже надто зустрів
Лабіринтами війн.
Між обвуглених стін
Твій простелиться шлях.
Хтось воскрес на хресті,
Хтось - помре для життя...

Наближається чудове дитяче свято – день святого Миколая. Вже напередодні цього сповненого дивами дня дорослі намагаються не тільки знайти найкращий подарунок для своїх малюків, але й порадувати дітей, котрі живуть та виховуються у спеціалізованих закладах освіти. Люди приносять або передають вихованцям інтернатів чи евакуйованим із зони АТО одяг, солодощі, книги й іграшки. Школярі пишуть листи підтримки своїм одноліткам, проводять благодійні ярмарки...

Не стоять осторонь цих благородних справ і дніпропетровські письменники. Було зібрано та передано волонтерам бібліотечку для дітей, евакуйованих із зони АТО, Книги для поранених бійців, які знаходяться на лікуванні у міському шпиталі, проводяться творчі зустрічі, презентації.

Мужні воїни!

День Святого Миколая усі пам'ятають із самого дитинства.  Коли було так тепло і затишно.  Коли, разом із татком і мамою ти прикрашав ялиночку, коли був маленьким і коли мама наказувала : «Почисть чобіточки і вистав надвір.  Якщо ти був чемним цілий рік, святий Миколай дасть тобі подаруночок.»  І тепер дітки теж чекають захоплено Дня Святого Миколая, яки ходить тишком-нишком і під вікном залишає малечі подаруночки в крихітних чобіточках.  Але, цього року цей Миколай не такий як завжди… Хоча маленькі пустунці так само захопливо чекають Миколая із його подаруночками.  Але, в їх дитинство ввійшло і інше слово.  І це страшнее слово – слово «ВІЙНА».  І вона зробила їх трішечки- трішечки старшими.  І вони не тільки чекають на подаруночки.  Вони їх створюють і дарують.  Дарують ВАМ, СВОЇМ ЗАХИСНИКАМ. Онука моєї сусідки прийшла додому і сказала: «В Україні війна і нам треба робюити подаруночки для Наших Воїнів.»  І це маля понесло до школи цукерочки для того, щоб «Нашим Воїнам там, далеко стало солодше і вони пригадали, як самі були дітками.»

Серед релігійних свят на особливу увагу заслуговує вшанування Святого Миколая – опікуна воїнів, подорожуючих, студентів, моряків та лучників

В Україні цей святий вважається покровителем та заступником дітей.

За традицією, у ніч з 18 на 19 грудня діти очікують на подарунки від Святого Миколай, які вони  зранку знаходять під подушками, нечемні ж отримують різки.

У світі Святий Миколай відомий під різними іменами: Міклаш, Йолопукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас.

Набурмосивсь вранці небокрай,
Під обід закапотіло дрібно –
По дощі сьогодні Миколай
Носить Львовом, що кому потрібно.

Новий міністр культури В’ячеслав Кириленко любить дивитися українські фільми і читати книги вітчизняних письменників. Про це він розповів в інтерв’ю INSIDER.

«Нещодавно закінчив«Лексикон інтимних міст» Андруховича. Ледве-ледве закінчив. Якось я перестав сприймати такі фривольні тексти. Думаю, якщо в книзі є ненормативна лексика, то про це треба писати», – висловив свою думку Кириленко.
Чиновник зізнався, що взагалі багато читає. Зараз, наприклад, він закінчує книгу інтерв’ю Оксани Забужко з Ізою Хруслінською. «Забужко майже всю прочитав. Читав майже всього Шкляра і Матіос», – продовжує глава Мінкульту.

17 грудня 2014 року в Імідж-центрі Університету «Україна» відбулося святкове зібрання учасників літературної студії «Горлиця». Захід був приурочений до Дня святого Миколая та до виходу другого числа альманаху «Горлиця». Модераторами, за традицією, виступили керівник літературної студії «Горлиця» Геннадій ГОРОВИЙ та наша невтомна учасниця і помічниця Валерія ЧЕРНЯЄВА. Координувала роботу студії, видання альманаху та інші організаційні питання директор Імідж-центру Університету «Україна» Ніна ГОЛОВЧЕНКО. Вона ж, як завжди, брала активну участь в обговоренні творів учасників студії.

Взяла участь у надзвичайно зворушливому благодійному концерті, який відбувся у Пасічнянській музичній школі, що в моєму, Старосинявському, районі (Хмельниччина).  

Особливі емоції викликали виступи дітей, вихованців школи, тріо бандуристок, гурт «Джаз-бенд» і хор музичної школи (має статус народного), які на високому рівні виконували пісенні та музичні твори українських і зарубіжних авторів. Взагалі село Пасічна славиться музичною школою, її вихованцями і, ясна річ, викладачами, справжніми майстрами своєї справи. Висока професійність дорослих і дітей, музикантів і співаків, а також зворушливе слово ведучих не могли не зачепити душу кожного, хто прийшов у цей храм мистецтва.

Слова Світлани Костюк, музика Віктора Охріменка, виконує Ярослав Чорногуз.