Вірші раптові і щирі – як спонтанний видих. Як емоція. Тому проживаються  і тому тримають. Скептики кажуть, що дівчата часто пишуть про депресію, плутаючи її з поганим настроєм. Я би сказала, що дівчата часто пишуть про душу і ї відтінки – хтось краще, а хтось відповідно – гірше. Для мене вірші молодої авторки Люби Копоть – сповідь перед самою собою. Виразно відчута думка і емоція, оформлена в поетичний текст. Тому її читається, уявляється і переживається.

Іванка Стеф’юк

ГРУДЕНЬ

Покраянi до краю днi,
доточенi ночами ночi...
Отак заплющила би очi,
прокинулася — навеснi.

Переморозила зима
усi осіннi сподiвання,
у полум’янi обiцяння
зимою вiрити дарма.

Не вірив в санкції, по суті,
Здавалось – казка для малят…
Зустрілись барель, рубль і Путя
І трьом усім – під шістдесят…

Як грамотно “зробили” Вову!
ЄС і Штати – то майстри!
Як не крути – “усьо хрєново”.
А рубль продовжує “рости”!

23 грудня 2014 року о 17.00 у Зеленій залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України відбудеться відкриття документально-художньої виставки «Плеяда бойчукістів», присвяченої життю та творчості видатного українського графіка, художника-монументаліста Михайла Бойчука, його учнів та послідовників.

Двадцять другого грудня відзначають свято Анни (Ганни). 

Його встановлення пов'язане з непорочним зачаттям праведною Анною дочки Марії - Матері Ісуса Христа. Згідно з церковним переказом, який грунтується на апокрифічному Протоєвангелії Якова, Пресвята Діва Марія народилася в Назареті. Батьками Її були праведні Ганна та її чоловік Йоаким, які прожили разом понад 50 років, але не мали дітей. У розпачі Йоаким подався у пустелю і там 40 днів постився, плакав і молився, щоб Бог подарував йому на щастя дитину. Молилася й Ганна. І незабаром явився їй Архангел Гавриїл і сказав, що зачне вона преблагословенну дочку Марію, через Котру буде дароване спасіння усьому світу.

Новела

Із квартири він вийшов тоді, коли ніч готувалася здаватись у полон досвіткові, але ще не згорнула чорні крила. Раніше не міг – звідти, куди прямував, донедавна долинали захмелілі чоловічі голоси вперемішку з матюками, закличний жіночий сміх, автомобільні гудки... І так щодня, точніше щоночі. Нерідко – ще й із вибухами петард, як нині. Від кожного з них здригався, мов тридцять років тому в Афґаністані, почувши виття снаряда чи міни. Вибух – то вже не страшно. Якщо ти його чуєш – значить, живий.

до 65-річчя Асоціації композиторів Дніпропетровської обласної організації Національної всеукраїнської музичної спілки (ДОО НВМС)

Без музики не може прожити жодна людина на Землі, навіть рослини і тварини ростуть швидше під час мелодійної музики. Якщо Ви – постійний відвідувач музичних заходів, то вже почули аромат першого дотику до чудесного мистецтва звуків, а потім, можливо, й самі станете музикантом, співаком чи композитором. Дехто захопиться серйозною музикою, а хто легкою, естрадною, джазовою музикою. А хтось захоче взнати, як дружить Слово, Музика і Палітра барв.

Саме таке свято нещодавно пройшло в нашому місті – 65-річчя Асоціації композиторів ДОО НВМС, яке розпочалось 27 жовтня 2014 р. у дніпропетровському Будинку вчених Презентацією нотної збірки члена НВМС Валентини Фалькової «Романси Срібного століття». Потім твори композиторів Асоціації для дітей і юнацтва пролунали в Дніпропетровській дитячій музичній школі (ДДМШ) № 2; 29 листопада композитори відкрили свої музичні серця ветеранам міста в Палаці студентів. 

Люба Маруся Білаш – співачка і композитор, присвячує цю статтю своїм батькам та предкам.

Найважливішим і найціннішим скарбом і оберегом українського народу є пісня. Жодний народ не має стільки і таких прекрасних народних пісень. Маємо історичний епос: думи, балади та романси, лірико-епічні та ліричні, обрядові пісні. Наш народ усю свою історію і свою долю виспівав і оспівав у піснях. Ми співаємо від моменту народження у аж до останнього прощання та оплакування. Усе життя пісня з нами. Саме пісня рятує нас у тяжкі хвилини, лікує, надихає і підносить на високості. Живуть серед нас люди з фізичними вадами мовного апарату: затинаються, картавлять, не вимовляють якихось звуків, але співають вони унікально гарно і чисто. Тут нема іншого пояснення: співає їхня душа - душа нашого українського народу.

Сьогодні питання українського культурного та інтелектуального продукту, а отже, захист української книги, кіновиробництва, музики, тощо, стає питанням національної безпеки.

В період Януковича під приводом «двомовності» були згорнуті всі державні програми підтримки українського національного культурного виробника. Зараз знову задекларовано намір сприяти розвитку українського духовного продукту.

Видавництво «Наш Формат» – український проект, що друкує і найкращі світові бестселери, і твори українських авторів. Серед останніх: біографія Нельсона Мандели «Довгий шлях до свободи», збірка «(R)Еволюція духу» - спогади учасників подій на Майдані, «Величні за власним вибором» - культовий бестселер ділової літератури Джима Коллінза, «Жлобологія» та інші.

Поговорити про те, що відбувається в українському книговидавництві, якої підтримки від держави та споживачів потребує українська книга, я запросила директора видавництва Антона Мартинова.

Музичну збірку “Світло моєї душі” подарував поціновувачам пісенної творчості, виконаних гарними голосами, в оздобі красивої музики та змісту, веб-портал “Жінка-українка”. Погодьтеся, коли заходить мова про сучасні пісні, що їх крутять у радіо- і телепросторі, у більшості випадків це не те, чим можна розрадити душу. І річ не в тім, що на теренах нашої благодатної землі бракує талановитих авторів чи виконавців. Швидше навпаки. Проте, керуючись не зрозумілими для більшості, проте завченими, як “Отче наш”, законами шоу-бізнесу, нам нав’язують “продукт”, що “падає на вуха”, не обтяжений занадто складним словесним змістом, та й виконують його безголосі хлопчики-дівчатка чи особи невизначеної статі.