Головна

Слово – зброя!

«Він щойно прийшов на Майдан...»

Він щойно прийшов на Майдан,
Ледь успів барикади відчути.
А на нього вже снайпер чекав,
Один постріл. І впав без муки.

Він щойно 17 сповнив.
Ледь сонце торкнулося скроні.
А як Україну безмежно любив,
Хотів щоб не жила в неволі.

А снайпер зачохлив у груди.
І юнак закривавлений впав.
- Не бійтеся ворога, люди, -
Помираючи ледь прошептав.

Кулі свистіли навколо,
Ранковий стелився туман,
Рвалося серце від болю
У тих, хто убитих складав.

- Закрийте хопцеві очі, -
Крізь сльози кричав побратим.
- Люди, він бачити світ ще хоче,
Він вмирає за нас молодим.

Весна’14

Весна чотирнадцятого почалася так болісно.
Був замість птахів – глухий поминальний дзвін.
Сходять сніги, з’являються перші проліски
Над головами тих, хто сам не розцвів.

І дивляться мовчки – дуже красиві і рідні.
І шану ніяк їм не віддаси сповна.
У когось – перша щетина на підборідді,
У когось – втомлений погляд і сивина.

Вони не зникають і сниться мирна весна їм.
Між ними і нами – хиткий, але є місток.
Та дихати важно, бо кожен із нас тепер знає,
Що іноді сотня – більше, ніж рівно сто.

Яничара вбий у собі

Ще не скаране Зло. Й тому 
Не припинимо боротьби!
Якщо куля в лоб – не йому,
То убиймо його в собі!

Себто чесними будьмо скрізь
І привітними вдома й десь.
І відтак, о ясній порі,
Щасна доля до нас прийде.

Щоб убити його в собі,
Не засмічуй оселю й парк.
Дай дорогу новій добі.
Скелю підлости бий, лупай!

Яничарові віри не йму!
Раджу діяти так і тобі!
Якщо куля в лоб – не йому,
То убиймо його в собі!

Не кури, не пий, не злослов,
Май здоровий спосіб життя!

Поза…

Оживає пташина пристань,
по-весняному тануть межі…
Тільки присмак війни – 
як присуд,
як присутність
поза
мережею,
як приступність
висот соборних – 
це роззброєння 
до наготи,
коли волю здають без бою,
бо до себе – 
іще рости…

Анна Багряна

Кроваве Благовіщення в Криму…

Кров знову наша пролилась –
Це «брат» пішов на брата…
Чим завинив же він йому?
Тим що душа не ката…

Тому, що він любив народ
І дбав про Україну,
Тим що хотів добра сім’ї
І щастя для родини.

В церквах звучали молитви
Бо Свято наступало, 
Та сатанинське кодло знов
В крові омило жало…

Це Благовіщення  в крові
Окроплене підступно
Та знову плаче дітвора,
Осиротіла згубно…

Не повернути батька їм,
Що забере могила,
А Україні не вернуть
Й цього Героя-сина.

Марш українських солдатів

Браві хлопці, хлопці молодії
Україна вся на вас в надії,
Що вночі спокійно може спати, - 
На сторожі ж бо її солдати. 
Примножайте козацькую славу.
Пам'ятайте матінку ласкаву
І дівчину, що вас проводжала,
Щоб вірненько вона вас чекала.

ПРИСПІВ

Раз,два, український воїн.
Раз, два, стерегти готовий.
Раз, два, і кордон, і море,
Раз, два, сушу, небо й гори.

«Нашим героям». Леся Горова

Леся Горова — виступ на Майдані 30 березня 2014 року під час концерту-реквієму, присвяченому 40 дням з дня загибелі «Небесної сотні».

Політична казка про любов несамовиту

Пісня 3

Новий день, то й свіжа казка.
Сядьте зручно всі будь-ласка,
Щоб не впасти зі стільця.
Янук втік, слуги лишились,
Від сатрапа відхрестились.
Стара пісня, як нова.

Допа й Гепа придобрились,
Аж слізьми, бідаки, вмились:
"То не ми били Майдан..."
Ганка, та що без лиця,
Знову бреше без кінця.
Й Нестор - вічний інтриган.

Ох, лишилось їх до біса.
Дайте ми якого кріса,
Пальну, навіть без жалю.
Свині звикли до корита,
Пхають рило в людське жито,
То й живуть, як у раю.

Небесна сотня: питання, про які ми не хочемо думати

Після надцятого прохання СКИНУТИ ТЕРМІНОВО СПИСОК "НЕБЕСНОЇ СОТНІ", бо "треба для книжки"/"треба на ефір"/"треба меморіал жертвам в Межигір’ї споруджувати" і т.д. пишу цей крик душі.

Друзі, а що таке "Небесна сотня"?

Чи хтось колись думав над тим, а за якими критеріями, власне, туди відносять тих чи інших загиблих?

Об'єднати вміст