Жінка-УКРАЇНКА

Вони боролись за Україну. І віддали за її незалежність своє життя. їх поховають на батьківщині, посмертно нарікши героями. Можливо, навіть пам'ятатимуть і колись згадають, що вони боронили рідну землю. Але ж ніхто не поверне матері сина, дружині коханого, а дітям батька. І як би не намагалися всевладні чиновники, держава не зможе їм відшкодувати найдорожче. Адже життя рідної людини є найвищою цінністю! І що тепер робити згорьованій матері, раптово овдовілій коханій і маленьким сиріткам, які ще не пізнавши усієї краси навколишнього світу, у своєму досить юному віці уже знають, що означає страшне слово «війна», і на на власній шкірі відчули смерть рідної людини?

Іде війна. І кращі гинуть
Задля загального добра:
Бійці боронять Україну –
Не віддають шахтарський край!

А скільки їх – тих зайд триклятих 
І тих, хто зрадив рідний стяг
Та ладен край шахтарський здати
В полон непроханим гостям!

І убивають – сіють горе.
А де ж відважні шахтарі?
Як миші ті, принишкли в норах,
І ані носа – за поріг!

Як мудро – в погребі чекати,
Чия візьме, й тим – на поклін.
Західняки пішли в солдати,
А з шахтарів – хоч би один!

Такі у нас настали будні -
Людей вбивають день у день.
Політики слова облудні
Вкладають людям до кишень.
Бо скільки б не минало часу -
усе повториться не раз;
І знову сіпають Тараса,
Щоб він розказував за нас.
А краще б кулі говорили -
Їх розуміють поготів!
Бо лиш коли країна в силі,
То дослухаються до слів!

Коли нас хтось спитає, якої барви травень,
Ми скажемо – зелений, бо вкрилася земля
Густими килимами, і в вирі різнотрав’я,
Неначе в хвилях моря, купаються поля.

Ми можемо сказати, що він – рожево-білий,
Бо в цвіт такий прекрасний вдягнулися сади.
І пахощі весняні вітрець на повну силу
Розносить над землею, мов крапельки води.

Та в рік, коли минуло уже літ чотирнадцять
Новітнього століття, і між зелених трав
Землею України, мов змії, потяглася
Смертельная тривога , багряним травень став.

Cтрічка "20".  Двадцять свідчень про переломний день протистоянь на Майдані", про події ранку 20 лютого на вул. Інститутській, створена спільними зусиллями Євромайдан SOS, Ukrlife.tv, Української Гельсінської спілки з прав людини, а також численних свідків подій на Майдані, які зафіксували цей драматичний момент на мобільні пристрої з`явилася в мережі.