Слово – зброя!

«Боже, гріхів без ліку, виявилась слабкою...»

Боже, гріхів без ліку, виявилась слабкою,
Стільки дурниць робила я за своє життя...
Але дозволь, Всевишній, погомоніть з Тобою,
Вислухай, дуже прошу, грішниці каяття.
Щиро шкодую, знаю, важко усе простити,
І розумію, Боже, я не одна така.
Стільки щодня проходить через дрібненьке сито,
Стільки прохань щоднини в грішного жебрака...
Я не для себе прошу, Господи милосердний,
Скільки мені там треба, вдячна за те що є.
Хай у народу мого віра у себе твердне,
Хай Україна в мирі долю свою снує. 

«Ще кілька днів - і закінчиться гроза...»

Ще кілька днів - і закінчиться гроза.
Припиниться призов до небесного батальйону,
І вже не загубиться жодна зірка,
І жодна куля не долетить
до середини Дніпра...
Тільки краплі крові густішатимуть,
вигранюючи святе
ймення України.

І материнські сльози
ще довго шукатимуть
запасних аеродромів...

Сергій Пантюк

Дорога додому — нова пісня Юрія Старчевода

Хай все хороше, у що вірять захисники України, все, про що вони мріють, якомога скоріше втілиться у життя! Хай скоріше усі повертаються додому, повертаються живими і здоровими! Хай війни не знає Україна моя!

Дорога додому

Дорога додому з війни – мила серцю дорога.
У мріях про дім біль зникає і тане тривога.
І думка про рідних людей хвилює так душу.
Він чесно служив, він клятву свою не порушив!

Як хочеться цілому світові серце відкрити!
Любити як хочеться всіх, як хочеться жити!
Він ціну людського життя дуже добре вже знає…
Герої житимуть вічно… Вони не вмирають…

«Мій пане, який нерозумний світ!..»

Мій пане, який нерозумний світ!..
Яка на румовище сходить журба!
Під небом, чорним, ніби графіт,
конаю в піску. І грифон з герба.

З дерев погаслих кричать граки.
Я впав з коня і програв турнір.
Тепер крізь мене ростуть гілки,
пробивши в панцирі триста дір.

Непотрібна війна

Від автора: 

Вірш «Непотрібна війна» був написаний ще 2008 року під час окупації Росією Грузії. Він не типовий для мене, бо, зазвичай, я пишу на позитивну тематику, а якщо і зачіпаю якесь проблемне питання, то на противагу проблемі завжди залишаю місце для надії і віри у краще. А цей вірш закінчується запитанням і засторогою.

НЕПОТРІБНА ВІЙНА

Мародери гуляють по місту,
Все грабують, їм все до вподоби…
«Миротворці» стріляють навмисне,
За межею людської подоби…

Лист на фронт

Лист 1

Нічка малює зірки на віконному склі,
Лист, що пишу, не відправлю у звичнім конверті.
Ви зупиніться, прошу, за півкроку до смерті,
Люто розтяжки чигають уздовж бур"янів.

Стогнуть ракети і міни летять звідусіль,
Літо вистуджує кров у натруджених жилах. 
Ангел - Хранитель розправить над вами хай крила,
Щоб кулі ворога не улучали у ціль.

Ще один день кулеметним вогнем відгримів,
Вітер обвіює мокру від поту чуприну.
Ви бережіть, козаки, і себе, і Вкраїну, 
Ви поверніться живими до рідних домів.

 

Лист 2

Голгофа України

Хай би навіть не було
Ні загарбання в нас Криму,
Ні на схід не привело
Росіян та іже з ними…      
 
Хай би навіть не згорів
Малайзійський збитий "Боїнг"
Й не понищено бійців
Стільки вже на полі бою…
 
Хай би мирних громадян
Не розстрілювали зайди 
І в кремлівського вождя 
Просвітліли мізки завтра, 
 
Все одно ганьби не змить,
Бо зуміли прихистити
Тих, що мали ми судить:
Втікачів – убивць-бандитів. 
 
Ще й чинили з ними зло. 
Не спростуєш: схід – як доказ.
Як же скажеш не було,
Якщо ллється кров і досі? 

Портрет сепаратиста

Шевелюра кольору кострища –
Попелу, що тихо затухає…
Вітер у кленовім листі свище:
«Широка страна моя родная!..»

Пролетарій Коля – із мітлою,
І совок – ну, як же тут без нього?..
І гарує він без перебою:
Падолистом мощена дорога…

Крепдешин небес – у синю смужку,
У блакитний хмарковий горошок…
Чарка не лікує і не глушить:
Палена горілка, нехороша…

Східний Фронт

Музиканти гурту Механічний Апельсин нещодавно презентували свою нову пісню Східний Фронт, яку вони присвятили всім українським військовим, що в цей час беруть  участь у бойових діях на Сході країни. Ідея пісні виникла не просто від бажання підтримати хлопців, а через особисті переживання, бо у музикантів групи є багато знайомих, які зараз перебувають у зоні АТО і деякі з цих знайомих і друзів, на жаль, уже загинули.

Наказ побратиму

Копай, побратиме, для мене могилу,
Додому вертаю в дубовій труні.
А ще заспівай мені пісню ту милу,
Про землю святу, де вода й солов'ї.

Живи, побратиме, бо мусиш за мене
Садок посадити й зростити синів.
Дивись, яке жито зійшло в нас зелене,
Ти тільки сюди не пускай ворогів.

Коктейль сьогодення

Немов у видінні страшному,
Коктейль сьогодення – до дна:
Розваги, відпустки, ток-шоу,
А десь недалеко – війна.

Хтось їде на море чи в гори,
У когось вечеря смачна...
А поруч – пронизливе горе,
Висмикує кращих війна.

Як буде терзатися кожен,
Згортати безсоння в сувій:
Чим корисним бути він може
Країні стражденній своїй,

Забуде про розкіш і свято,
Пожертвує щиро сповна, -
Тоді захлинеться проклята
Подолана спільно війна.

Валентина Попелюшка

Панахида

Запаліть-но свічки від своїх сигарет,
є за кого молитися, є що згадати.
Все ж знайомим ім`ям на труні ґлазет.
Ех, якби звідти міг він устати!

Напівтемний храм, відчайдушний дриж, 
панотець, панахида і сльози Бога. 
Сестро, чом мовчиш? Сестро, чом мовчиш? 
Та невже ж тобі не болить нічого?

Запаліть-но свічки від своїх сигарет. 
Пам`ять, хлопці, то зброя. Страшна і грізна. 
Побратимові “слава!”, а нам — “вперед!”, 
здобувати утрачену йдемо Вітчизну.

Об'єднати вміст