Жінка-УКРАЇНКА

Боже, гріхів без ліку, виявилась слабкою,
Стільки дурниць робила я за своє життя...
Але дозволь, Всевишній, погомоніть з Тобою,
Вислухай, дуже прошу, грішниці каяття.
Щиро шкодую, знаю, важко усе простити,
І розумію, Боже, я не одна така.
Стільки щодня проходить через дрібненьке сито,
Стільки прохань щоднини в грішного жебрака...
Я не для себе прошу, Господи милосердний,
Скільки мені там треба, вдячна за те що є.
Хай у народу мого віра у себе твердне,
Хай Україна в мирі долю свою снує. 

Хай все хороше, у що вірять захисники України, все, про що вони мріють, якомога скоріше втілиться у життя! Хай скоріше усі повертаються додому, повертаються живими і здоровими! Хай війни не знає Україна моя!

Дорога додому

Дорога додому з війни – мила серцю дорога.
У мріях про дім біль зникає і тане тривога.
І думка про рідних людей хвилює так душу.
Він чесно служив, він клятву свою не порушив!

Як хочеться цілому світові серце відкрити!
Любити як хочеться всіх, як хочеться жити!
Він ціну людського життя дуже добре вже знає…
Герої житимуть вічно… Вони не вмирають…

Від автора: 

Вірш «Непотрібна війна» був написаний ще 2008 року під час окупації Росією Грузії. Він не типовий для мене, бо, зазвичай, я пишу на позитивну тематику, а якщо і зачіпаю якесь проблемне питання, то на противагу проблемі завжди залишаю місце для надії і віри у краще. А цей вірш закінчується запитанням і засторогою.

НЕПОТРІБНА ВІЙНА

Мародери гуляють по місту,
Все грабують, їм все до вподоби…
«Миротворці» стріляють навмисне,
За межею людської подоби…

Хай би навіть не було
Ні загарбання в нас Криму,
Ні на схід не привело
Росіян та іже з ними…      
 
Хай би навіть не згорів
Малайзійський збитий "Боїнг"
Й не понищено бійців
Стільки вже на полі бою…
 
Хай би мирних громадян
Не розстрілювали зайди 
І в кремлівського вождя 
Просвітліли мізки завтра, 
 
Все одно ганьби не змить,
Бо зуміли прихистити
Тих, що мали ми судить:
Втікачів – убивць-бандитів. 
 
Ще й чинили з ними зло. 
Не спростуєш: схід – як доказ.
Як же скажеш не було,
Якщо ллється кров і досі? 

Музиканти гурту Механічний Апельсин нещодавно презентували свою нову пісню Східний Фронт, яку вони присвятили всім українським військовим, що в цей час беруть  участь у бойових діях на Сході країни. Ідея пісні виникла не просто від бажання підтримати хлопців, а через особисті переживання, бо у музикантів групи є багато знайомих, які зараз перебувають у зоні АТО і деякі з цих знайомих і друзів, на жаль, уже загинули.