Слово – зброя!

Непотрібна війна

Від автора: 

Вірш «Непотрібна війна» був написаний ще 2008 року під час окупації Росією Грузії. Він не типовий для мене, бо, зазвичай, я пишу на позитивну тематику, а якщо і зачіпаю якесь проблемне питання, то на противагу проблемі завжди залишаю місце для надії і віри у краще. А цей вірш закінчується запитанням і засторогою.

НЕПОТРІБНА ВІЙНА

Мародери гуляють по місту,
Все грабують, їм все до вподоби…
«Миротворці» стріляють навмисне,
За межею людської подоби…

Лист на фронт

Лист 1

Нічка малює зірки на віконному склі,
Лист, що пишу, не відправлю у звичнім конверті.
Ви зупиніться, прошу, за півкроку до смерті,
Люто розтяжки чигають уздовж бур"янів.

Стогнуть ракети і міни летять звідусіль,
Літо вистуджує кров у натруджених жилах. 
Ангел - Хранитель розправить над вами хай крила,
Щоб кулі ворога не улучали у ціль.

Ще один день кулеметним вогнем відгримів,
Вітер обвіює мокру від поту чуприну.
Ви бережіть, козаки, і себе, і Вкраїну, 
Ви поверніться живими до рідних домів.

 

Лист 2

Голгофа України

Хай би навіть не було
Ні загарбання в нас Криму,
Ні на схід не привело
Росіян та іже з ними…      
 
Хай би навіть не згорів
Малайзійський збитий "Боїнг"
Й не понищено бійців
Стільки вже на полі бою…
 
Хай би мирних громадян
Не розстрілювали зайди 
І в кремлівського вождя 
Просвітліли мізки завтра, 
 
Все одно ганьби не змить,
Бо зуміли прихистити
Тих, що мали ми судить:
Втікачів – убивць-бандитів. 
 
Ще й чинили з ними зло. 
Не спростуєш: схід – як доказ.
Як же скажеш не було,
Якщо ллється кров і досі? 

Портрет сепаратиста

Шевелюра кольору кострища –
Попелу, що тихо затухає…
Вітер у кленовім листі свище:
«Широка страна моя родная!..»

Пролетарій Коля – із мітлою,
І совок – ну, як же тут без нього?..
І гарує він без перебою:
Падолистом мощена дорога…

Крепдешин небес – у синю смужку,
У блакитний хмарковий горошок…
Чарка не лікує і не глушить:
Палена горілка, нехороша…

Східний Фронт

Музиканти гурту Механічний Апельсин нещодавно презентували свою нову пісню Східний Фронт, яку вони присвятили всім українським військовим, що в цей час беруть  участь у бойових діях на Сході країни. Ідея пісні виникла не просто від бажання підтримати хлопців, а через особисті переживання, бо у музикантів групи є багато знайомих, які зараз перебувають у зоні АТО і деякі з цих знайомих і друзів, на жаль, уже загинули.

Наказ побратиму

Копай, побратиме, для мене могилу,
Додому вертаю в дубовій труні.
А ще заспівай мені пісню ту милу,
Про землю святу, де вода й солов'ї.

Живи, побратиме, бо мусиш за мене
Садок посадити й зростити синів.
Дивись, яке жито зійшло в нас зелене,
Ти тільки сюди не пускай ворогів.

Коктейль сьогодення

Немов у видінні страшному,
Коктейль сьогодення – до дна:
Розваги, відпустки, ток-шоу,
А десь недалеко – війна.

Хтось їде на море чи в гори,
У когось вечеря смачна...
А поруч – пронизливе горе,
Висмикує кращих війна.

Як буде терзатися кожен,
Згортати безсоння в сувій:
Чим корисним бути він може
Країні стражденній своїй,

Забуде про розкіш і свято,
Пожертвує щиро сповна, -
Тоді захлинеться проклята
Подолана спільно війна.

Валентина Попелюшка

Панахида

Запаліть-но свічки від своїх сигарет,
є за кого молитися, є що згадати.
Все ж знайомим ім`ям на труні ґлазет.
Ех, якби звідти міг він устати!

Напівтемний храм, відчайдушний дриж, 
панотець, панахида і сльози Бога. 
Сестро, чом мовчиш? Сестро, чом мовчиш? 
Та невже ж тобі не болить нічого?

Запаліть-но свічки від своїх сигарет. 
Пам`ять, хлопці, то зброя. Страшна і грізна. 
Побратимові “слава!”, а нам — “вперед!”, 
здобувати утрачену йдемо Вітчизну.

Вставай, Україно!

ВСТАВАЙ, УКРАЇНО ! Ти мусиш здолати
Усіх вороженьків, що нищать нам хату
І душу калічать, що волею диха...
У Господа молим: врятуй нас від лиха !

БОРИСЬ, УКРАЇНО! За щастя і долю,
За небо безхмарне і усміх дитячий,
Щоб постріл гармат не відлунював болем
У серденьку мами, що кровію плаче...

ЖИВИ, УКРАЇНО ! Я - СИН ТВІЙ ДО ЗГИНУ !!

Наталія Крісман

Вам не зламати нашої НАДІЇ

За підлі і безчесні ваші дії
Кипітимете вічність у смолі.
Вам не зламати нашої НАДІЇ,
Нікчемні жалюгідні москалі.

Ви сієте в полях сусідських війни,
Та вам не їсти хліба з тих полів.
Коли такі є доньки в України,
Їй не страшні потуги москалів.

Валентина Попелюшка

Українцям!

Видатний казахський письменник, перекладач, академік, головний редактор журналу «Тамыр», лауреат багатьох міжнародних і національних премій Ауезхан Кодар надіслав свого прекрасного вірша, в якому щиро підтримує український народ. 

Століттями в ярмі
Облуди, рабства й крові
Ви не були німі,
Плекали дух і мову.

Моливсь святий Тарас
За Батьківщину-матір – 
Ніхто й ніколи вас
Не зміг завоювати!

Об'єднати вміст