В Мінську білоруською мовою побачила світ книжка вибраних віршів відомих українських поетів із Чернігова. Свою білоруську збірку Тетяна і Сергій Дзюби назвали «Місто Зима». Книжку українців чудово переклав Михась Пазняков – знаменитий білоруський поет, очільник Мінської організації Спілки письменників Білорусі, академік, лауреат багатьох літературних нагород, зокрема Національної літературної премії Білорусі. Книга вийшла дуже ошатна, у престижному видавництві «Коларград».Пропонуємо читачам відгук на книжку українців знаного поета, головного редактора популярного мінського журналу «Новая Немига литературная», лауреата Національної літературної премії Білорусі Анатолія Аврутіна.
Саломея української лірики
У творчому дуеті– СергійіТетяна Дзюби – вона,Тетяна,–така ніжна, тендітна, чуйна… Об’єкт не просто кохання, а поклоніння, – прекрасно неземна, близька навіть до Богородиці, – настільки чарівні та проникливі адресовані їй поетичні образи і почуття Сергія. Недарма він усі свої книги присвячує виключно дружині, а книжок цих – понад сімдесят, і видані вони на 65-ти мовах світу...
У місті Дніпрі, в Будинку мистецтв, урочисто нагородили володарів Відзнаки імені Івана Багряного 2017 року.
Іван Багряний, видатний письменник і політичний діяч, автор книг поезії і прози «Золотий бумеранг», «Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Буйний вітер», «Огненне коло», «Людина біжить над прірвою» та ін.
Відомо, що внаслідок московсько-більшовицької окупації письменник був змушений виїхати за кордон, але й там, в еміграції, до останнього подихуборовся за незалежність рідної України, соціальний захист знедолених, розкріпачення кожної людської особистості. Художні й публіцистичні твори І. Багряного видавалися іншими мовами не тільки в Європі, а й у США та Канаді.
З метою популяризації ідей, творчості та життєвої державницької настанови визначного українця, Фундація Івана Багряного (США) та Всеукраїнський щомісячник «Бористен» (представництво Фундації Івана Багряного на Січеславщині) заснували Відзнаку імені Івана Багряного.
У 2017 році лауреатами почесної нагороди стали:
Письменник, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, заступник головного редактора газети «Деснянська правда» Сергій Дзюба та поетеса, перекладач, літературознавець, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Тетяна Дзюба нещодавно побували в Казахстані. Як і торік, їх запросив Казахський національний університет імені аль-Фарабі – найбільший та найпрестижніший вуз у цій державі. Чернігівці взяли участь у трьох міжнародних наукових конференціях, презентували свої нові книжки. Тетяна читала лекції, Сергій проводив майстер-класи. Звісно, були незабутні творчі зустрічі та захоплюючі мандри.
Отож Тетяна Дзюба стала академіком Національної Академії наук вищої школи Казахстану. А Сергія Дзюбу нагородили срібною медаллю аль-Фарабі – почесною відзнакою КазНУ. Аль-Фарабі – один із найвидатніших східних мудреців, шанований у всьому мусульманському світі. Такою нагородою там відзначають нечасто – тільки найдостойніших. Медаль виготовлена зі срібла найвищої проби.
Відомі українські письменники Тетяна і Сергій Дзюби стали лауреатами Міжнародної літературної премії імені Гомера в Греції. Журі розглянуло їхні збірки поезій «Вибрані вірші» (м. Нью-Йорк, США; перекладачі – Богдан Бойчук і Люба Гавур) та «Остання кочівля любові» (м. Алмати, Казахстан; перекладач – Ауезхан Кодар), чотиритомник «Вірші 60-ма мовами світу» (м. Торонто, Канада), а також – ошатно видану в Канаді книжку віршів Тетяни Дзюби «Танок Саломеї», дуже гарно перекладену Євгенією Більченко (збірка вийшла в серії лауреатів премії імені Ернеста Хемінгуея в м. Торонто і вже отримала значний резонанс).
Коментуючи таку приємну подію, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергій Дзюба подякував усім перекладачам, які взяли участь у цьому міжнародному проекті, на високому професійному рівні виконали свою роботу. Дуже важливо, що саме зараз українські письменники здобувають усе більше визнання в світі!
До речі, нещодавно вірші Тетяни і Сергія переклали: чеченською мовою – Тамара Сангарієва (раніше вона переклала Гімн України) та кхмерською – відомий громадський діяч Ук Дара Чан, родом із Камбоджі. Отож на сьогодні твори знаних поетів із Чернігова перекладені 63-ма мовами і надруковані в 40-ка країнах світу.
Відомі українські письменники та журналісти Тетяна і Сергій Дзюби стали днями переможцями загальнаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» (талановиті чернігівці посіли перше місце). Їх відзначено за ошатну книжку віршів болгарською та українською мовами «На сріблястій долоні вічності», яка успішно вийшла в Болгарії. Поезії українців – Тетяни і Сергія – переклав відомий болгарський поет Димитр Христов (редактор та консультант – Анна Багряна, рецензент збірки – голова Спілки болгарських письменників Боян Ангелов, – ця дійсно неординарна книжка побачила світ у його видавництві «Богіанна»). До речі, нещодавно, в серпні, Сергій і Тетяна Дзюби здійснили цікаву творчу поїздку до Польщі, Німеччини та Чехії (вони побували в Кракові, Дрездені і Празі), відвідавши й гостинний Львів, одне зі своїх найулюбленіших міст.
У журналі № 2 (78) 2017 представлено поетичні добірки Володимира Гільчука, Світлани Ілляшенко. Ірини Карпенко, Ігоря Фарини, Петра Остап’юка, Володимира Сенцовського, Любові Матузок та В’ячеслава Щербача.
Вікно у світ шанувальників прози відкривається циклом новел Володимира Сапона «Пшениця на Хрещатику», оповіданнями Тетяни Сидоренко «Про що мовчала стара світлина», Михася Ткача «Мандри Мишка» та «Переляк від рудого кота», Володимира Фриза «Галицька Каліфорнія», Віталія Леуса «Катамаран», Леоніда Луцюка «Танго галактик», Леоніда Кнорозка «Життя стариці Десни».
У розділі «Літературознавство» читачі дізнаються про есе Володимира Кузьменка «Українська русистика сьогодні: від реалій до ідеалу» і наукову статтю Тетяни Дзюби «Катастрофізм художнього простору оповідання Роллана Сейсенбаєва «День, коли обвалився світ». 70-річчю професора Ніжинського університету Олександра Ковальчука присвячена стаття Оксани Капленко. Подається дослідження Зігріда Ріхтера «Гоголь і католицька церква» у перекладі з німецької Анатолія Роліка.
З нагоди професійного свята журналістів, а також у зв’язку з відкриттям курортного сезону в Бердянську відбувся всеукраїнський фестиваль журналістів «Азовське літо», на який завітало майже 100 представників медіа-спільноти з різних куточків України: Львова, Одеси, Рівного, Кропивницького... Хоча, звісно, найчисленнішою виявилася місцева делегація – запорізьких репортерів.
Цьогоріч приморське місто відзначає 190-ліття від дня заснування, тож захід проводився особливо врочисто. Головним гаслом фестивалю стали слова «Бердянськ – серце Азова». Організатори події – виконавчий комітет Бердянської міської ради, Національна спілка журналістів України, Бердянська міська первинна організація НСЖУ та редакції місцевих ЗМІ. У святкуванні взяли участь і чернігівські журналісти – доктор наук із соціальних комунікацій, професор Тетяна Дзюба й заступник головного редактора «Деснянської правди» Сергій Дзюба. Про фестиваль розповідає Тетяна Дзюба.
Знані українські поети з Чернігова Тетяна та Сергій Дзюби нещодавно стали лауреатами Міжнародної літературної премії імені Олексія Жданова в Білорусі. Напрочуд цікавий поет та художник Олексій Васильович Жданов (1948-1993) фактично не мав державного визнання за радянських часів. Він закінчив відділення філософії Білоруського державного університету. І був учасником різних неформальних арт-груп та перших резонансних виставок «неофіційного мистецтва» – в Білорусі, Росії, Польщі… Нонконформістські погляди митця, його глибокі філософські асоціації, зрозуміло, ніяк не могли сподобатися тодішній владі та оспівувачам «комуністичного раю». Тому поет відійшов у вічність невизнаним…
Однак тепер неординарна, колоритна творчість загадкового мінського «самітника» – Олексія Жданова – привертає все більшу увагу шанувальників поезії та живопису – і в рідній Білорусі, й за кордоном. Тож на його честь створена почесна міжнародна премія, якою в Мінську щороку нагороджують талановитих письменників із різних держав світу. Головний організатор такої престижної нагороди – популярний літературно-мистецький журнал «Новая Немига литературная», що видається у Білорусі, в Мінську, де в № 2 цього року успішно вийшли поетичні добірки Сергія і Тетяни. Підпис головного редактора цього популярного часопису, відомого поета Анатолія Аврутіна стоїть і на лауреатських дипломах.
Відомі українські письменники Тетяна та Сергій Дзюби нещодавно нагороджені почесною міжнародною медаллю Франческо Петрарки в Італії – за визначну творчість, а доктор наук із соціальних комунікацій, професор Тетяна Дзюба – і за подвижницьку наукову діяльність.
Чернігівці стали переможцями Міжнародного літературно-мистецького фестивалю (Італія – Німеччина – Україна) та Міжнародного літературного конкурсу «Пушкін і Гоголь в Італії». Яскраві поетичні фестивалі проводяться там щороку, а відтепер організатор чудового дійства – Міжнародна Академія «ЛIК» – діячів літератури, мистецтв та комунікацій (Німеччина – Україна; президент – письменниця, мистецтвознавець, журналіст і громадський діяч Олена Ананьєва), котра об’єднує талановитих людей із різних держав світу. Академія швидко розвивається, адже до неї увійшли знані письменники та науковці.
У престижному міжнародному гоголівському конкурсі взяли участь поети і прозаїки з дев’яти держав. Сергій і Тетяна здобули найвищу відзнаку – «Діамантовий Дюк у Римі» – водночас у двох номінаціях. Тетяна Дзюба – за нову книжку віршів «Танок Саломеї» (Канада, Торонто) і численні наукові статті про Миколу Гоголя, Пантелеймона Куліша, Михайла Коцюбинського й інших видатних наших класиків в українських та зарубіжних виданнях. А Сергія Дзюбу нагороджено за поетичний цикл «Українець Микола Гоголь в Італії» та його есеї і рецензії.
Українська письменниця, літературознавець, перекладач, журналістка, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Тетяна Дзюба стала нещодавно лауреатом Міжнародного рейтингу популярності «Золота Фортуна», який щороку визначає Міжнародна Академія рейтингових технологій і соціології. Пані Тетяну нагороджено медаллю «Трудова Слава», з чим ми її і вітаємо!
Тетяна Дзюба – член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, а також закордонних академій і спілок. Автор численних поетичних та літературознавчих творів. Її поезія перекладена багатьма іноземними мовами. Вона – лауреат премій імені Івана Франка, Михайла Коцюбинського та інших всеукраїнських і зарубіжних нагород.
Названо нових лауреатів Міжнародної літературно-мистецької премії «Світ Пограниччя». Ця почесна відзнака заснована 2015 року громадськими організаціями «Пам’ять без кордонів» та «Чумацький віз» – із метою відзначення українських і зарубіжних письменників, науковців, перекладачів, митців та людей, які сприяють розвитку національних мистецтв і взаємному обміну культурними цінностями, роблячи їх загальнолюдським набутком.
Серед лауреатів попередніх років – українські письменники, перекладачі Анна Багряна та Віктор Мельник; письменники Димитр Христов (Болгарія), Кшиштоф Савіцкі і Войцех Пестка (Польща) та перекладач Рита Кіндлерова (Чехія).
Отже, цьогорічними лауреатами стали:
1. Письменники, перекладачі Тетяна і Сергій Дзюби (Україна, Чернігів) – за визначну перекладацьку діяльність;
Відоме видавництво «Арка», одне з найпопулярніших у Сербії, святкує нині своє 25-ліття. І саме на ювілей тут урочисто відзначили найкращі книги року. Взагалі, свої міжнародні літературні премії «Арка» традиційно вручає щороку талановитим письменникам із різних країн, книжки яких надруковані в Сербії й отримали значний резонанс. Отож кожного року вручається лише кілька таких почесних нагород.
У 2017-му лауреатами «Арки» стали поети з України – Тетяна та Сергій Дзюби. Їхня ошатна, чудова книжка «На острові, далекому, мов сльози Єви» сербською та українською мовами побачила світ у видавництві «Арка» торік. Вірші знаних українців блискуче переклав видатний сербський письменник, академік Рісто Василевскі. А цікаву, проникливу передмову до книги написав відомий поет, перекладач, головний редактор популярної газети «Књижевне новине» (сербської літературної газети), доктор філологічних наук, професор Мічо Цв’єтіч.