Ще грудень не прийшов, ще листопад триває,
А вже лапатий сніг стежки позамітав.
Вуалями зими прийдешній день кружляє,
І знову білий світ іще білішим став.

Ще осінь у думках не стихла, не згоріла,
А вже сади стоять у срібному вбранні.
Калина на снігу вогнем запломеніла,
Немов гарячий слід, що скреснув у мені.

Слово про збірку поезії Лариси Ткач «Кришталева роса»

Як нива до землі хилиться важким колосом в жнива, так і з роками життя людське зазвичай набуває осмисленої ваги. Тоді падає зерно-думка в землю, щоб прорости гострим, мов спис, спомином. Або віршем.

Збірку таких віршів зараз тримаю в руках. Книга-доня. Книга-доля. Книга-сповідь. Найменше в ній – претензії на оригінальність, “неподібність” та суперновочасну трендовість. Найбільше – щирості.

Коли світило пристрасті випалює юнацькі мрії, воно лишає на тілі свої відмітини – спомини (“Цілує сонце зморшку на руці” (“І знов весна, і знов летять лелеки”), “Хоч доля намережила поразки” (“Тобі”), “Твої вже скроні – білі крила, і густо зоране чоло”)). Пережите – красиве, чесне, вкарбоване в шкіру –– можна виспівати журавлиним “курли” (у Лариси Ткач улюблений метафоричний образ – саме птаха, його крила підтримують її душу в життєву негоду, не дають впасти), й вишити гладдю-хрестиком (“У тебе вишита сорочка й задума синя у очах” (“Пам’ять”)), а чи й інтимним доторком – невидимим оку татуюванням (“Твій теплий дотик – як весна у квітні. Понад землею птахою кружляє твій ніжний погляд”).

Вийшла друком нова книжка для дітей відомої української письменниці Анни Багряної «Здійснені мрії» – оповідання про дитинство 20-ти видатних українців.

Багряна Анна. Здійснені мрії: оповідання для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / Київ: Видавець Багрянцев Ю. А., 2015.  с. 64, ISBN 978-966-8929-03-8.

– Я писала ці оповідання ще під час вагітності, а, отже, у співавторстві зі своєю донею – напевно, саме тому ця книжка для мене особлива… Окремі тексти вже публікувалися в журналі «Крилаті» та в газеті «Абетка казок», а також були відзначені на конкурсі від Мистецького порталу «Жінка-Українка». І ось тепер всі оповідання зібрані докупи під однією обкладинкою, за що я щиро вдячна своєму батьку – видавцеві Юрію Багрянцеву, а також редактору збірки Тетяні Череп-Пероганич, - говорить авторка.

28 листопада у Рівному, в приміщенні обласної універсальної наукової бібліотеки, відбулася презентація короткометражних фільмів від заслуженого артиста України, режисера і сценариста Олексія Заворотнього та його творчої команди.

Кожна з картин викликала масу емоцій у глядачів: сльози, сміх і неодмінно -  гучні оплески.

Головний герой вечора був цього разу небагатослівним. За нього говорили його роботи, про нього - його друзі, колеги та однодумці, соратники по аграрній партії.

Десять років тому відійшла у Вічність найдорожча, найрідніша для мене людина – моя бабуся. Шевченко Анастасія Пилипівна (дівоче – Чередніченко) народилася в 20 роках минулого століття на Київщині, в одному із сіл Сквирського району. Про те, які жахіття їй пришлося пережити, розповідала мало. А може, це я мало що розумів, бо був ще малим.

Вижила в страшний 33 рік. Вийшла заміж і війну застала в далекій Бесарабії. Там з чоловіком працювали залізничниками. Чоловік загинув у перші дні війни, а моя бабуся з немовлям на руках окупованою територією добиралася в Рокитне, на Київщину. Чоловікова рідня прийняла до себе молоду вдову, яка і так була сиротою.

Газета «Деснянська правда» – одне з видань, з яким співпрацює Прилуцька районна бібліотека. А тому для нашої книгозбірні стало ще одним приємним сюрпризом, що, завдяки газеті «Деснянська правда», на зустріч до бібліотеки приїхали чернігівські письменники Сергій Дзюба та Іван Просяник.   

На зустріч з відомими майстрами літературного слова нашого Придесення завітали найактивніші читачі бібліотеки, поети й прозаїки, творча інтелігенція. І вечір вийшов по-особливому теплим і домашнім, здавалося, ми опинилися в родинному колі, а тому спілкувалися з творчими гостями про різне…

П’ять останніх картоплин

Моя мама – Круцько Олена Калениківна, в дівоцтві Дзегалюк – померла в серпні 2007 року, а народилася у 1922-му в селі Шарлаївка Теофіпольського району Хмельницької області. Там і застав її родину – батька Каленика, маму Лукерію (Лікору) та молодшу сестру Надійку – голод 32-33-х років.

«Це свято запам’ятається нам назавжди. Дуже раді, що познайомитися з прекрасними та гостинними людьми», – так відгукнулися про літературно-мистецький захід в Ічнянській районній бібліотеці відомий громадський діяч Юрій Пероганич та його дружина – письменниця Тетяна Череп-Пероганич. Юрій і Тетяна – родом із Придесення,  співзасновники популярного порталу «Жінка-Українка». А завітали наші земляки на дійсно яскраве, чудове свято – в Ічні вшанували видатного українського письменника Олексу Стороженка.

Вітаю Вас, дорога пані Еліно, та запрошую до розмови, посередництвом модерних комунікацій – інтернету. Перш за все: хочу подякувати Вам, що згодилися на це унікальне інтерв’ю, обіцяю – лише десять запитань.

1. ЮВІЛЕЙ – це особлива ДАТА! Навіть у Біблії, в Старому Завіті (Левіт, гл.25) записано: «И освятите пятидесятьІй год, и бьявите свободу на земле всем жителям ее, да и будет ето у вас юбилей...Ибо ето юбилей, священньІм да будет он для вас».

Як же почувається знана українська журналіст, письменниця (адже належите до НСПУ і НСЖУ) і громадський діяч – ЕЛІНА ЗАРЖИЦЬКА, в переддень свого ЮВІЛЕЮ?

27 листопада 2015 року о 16.00 відбудеться концерт Олександри Стецюк, учениці 5 класу КДМШ № 29. клас викладача Алтухової О.М.

Місце: Київ, Святошинський район, проспект Леся Курбаса, 7-г.