Слова Галини Фесюк
Музика Галина Мороз
Виконання Галини Дорош
Автор відео Галина Химочка

      «Мені важко зрозуміти для себе, чим є мої вірші – результатом кількахвилинного натхнення чи враження, або ж я їх виношую, як дітей, а потім вони собі з’являються. Я направду не завжди знаю, звідки беруться мої тексти – але дякую Богу, що вони є».

Іванна Стеф’юк (Чернівці)

***

музика з серця…
живи – як живеться,
тільки потихо, потихо лишень.
Бог любить тишу.
на квітах колишніх
все плодоносить. а хочеш вишень?

У Чернігівській центральній бібліотеці імені Михайла Коцюбинського започаткували цікаві творчі імпрези в новому форматі – саме патріотичних зустрічей. Відкрила їх письменниця та бібліотекар Олена Печорна з селища Михайло-Коцюбинське Чернігівського району. Вона – вже відома широкому загалу читачів, адже три її романи побачили світ у популярному видавництві «Клуб сімейного дозвілля». Молода талановита літераторка – лауреат премій імені Михайла Коцюбинського та Олеся Гончара.

29 квітня в Івано-Франківській обласній універсальній бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація колективної збірки патріотичної лірики «Осінь у камуфляжі». Книга побачила світ минулого року, до неї увійшли вірші тридцять одного поета з різних регіонів України. До співавторства долучилися і семеро івано-франківчан, які вирішили презентувати «Осінь у камуфляжі» у себе на Прикарпатті.

Почну з історії. Так, за даними 4 кварталу 2009 російську Вікіпедію з України переглядали в 5,2 рази частіше ніж українську, відповідно 70,5% і 13,8%., див. слайд 11 тут.

В четвертому кварталі 2010 становище покращилося — число переглядів сторінок російської Вікіпедії було більшим у порівнянні з Українською «лише» в 4,4 рази, див. слайд 11 там само.

Сьогодні з приємністю виявив, що у грудні 2014, а це останні, наявні на статистичному сервері ФВМ дані, з території України російську Вікіпедію дивилися частіше ніж українську лише в 1,9 рази (менш ніж удвічі) — відповідно 55,5% і 28,4%.

Отже ще трохи наполегливої роботи над поліпшенням Вікіпедії, і частка переглядів російської Вікіпедії з України стане менше 50%. А з часом і наша візьме гору!

P.S. Не забудьте у налаштуваннях Google вибрати українську. Для цього:

Зовсім поруч із райцентром Ічня, в оточенні краєвидів приміських лісових угідь та мальовничого плеса ставка, заховався невеликий хутір із ліричною назвою Софіївка, що сьогодні став частиною нашого міста. А коли хутірець, всього до півсотні дворів, був окремою адміністративною одиницею, тоді, 7 травня 1925 року, у звичайній сільській хаті й з¢явилася на світ Віра Любимова. В ті роки войовничий атеїзм ще не встиг розправити свої чорні крила, отруїти серця людей. Літньої пори у вихідні та релігійні свята сусіди разом з дітьми збиралися біля двору Любимових, всідалися на лавку, лузали насіння, обговорювали останні новини і, звичайно, співали пісні, які чули від своїх дідів, прадідів. До народних пісень та свят батьків прилучалися й хуторські діти. І вже тоді Віра найкраще співала в Софіївці.

Дівчину вражали не тільки народні пісні, але й казкові краєвиди поліських лісів та лугів, шелест колосу хлібних ланів, співи птахів.

28 квітня у Центрі Української Культури та Мистецтва запідтримки Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна» відбулося відкриття виставки художниці з міста Ніжина Чернігівської області Оксани Грек під назвою «Мамині казки».

Це перша презентація робіт талановитої молодої жінки, яка вирішила одного разу пов’язати свою долю з мистецтвом.

Слова Олексія Тичка, музика і виконання Миколи Шевченка

Володимир Сапон. «Мама Ніна із Ніневії». Лірика недавніх і минулих літ. — Чернігів: Десна-Поліграф, 2015.- 72 с.

Переді мною – чергова книжка поета Володимира Сапона під назвою «Мама Ніна із Ніневії». Невеличка за обсягом та багата за змістом. Переконаний, що будь-якого читача не залишать байдужими і поезії, написані в останні роки та взяті з попередніх збірок, і паліндроми – віршовані рядки, що однаково читаються зліва направо і справа наліво, а також переспіви поезії скальдів.

Як справжній шевченкознавець і невтомний літературний дослідник, Володимир Сапон і в цьому виданні не може не згадати творчість Кобзаря, історію придеснянського краю. Коли читаєш його поетичні рядки, то відразу ж думкою поринаєш у світ минувшини, пов’язаної із Сіверщиною, у світ мудрої поезії, яка обіймає теплом і добротою, водночас пронизуючи душу світлою щирістю. І згадуються тоді рядки:

26 квітня в рамках «Мистецького Арсеналу» відбулася презентація нового роману письменника з Івано-Франківська, автора більше двох десятків книг Степана Процюка. 

Суспільно-історичний твір торкається подій Євромайдану. Але в ньому написано не тільки про це, як зазначає сам автор, а взагалі про життя.

Письменник був щирим, і розповідаючи про роботу над новою книгою, і відповідаючи на запитання.

До уваги читачів матеріал Ніни Головченко.