Див тут

У середу 14 січня 2015 року о 17.00 у конференц-залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України в рамках літературно-музичного проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї» відбудеться концерт «Let’s Dance» за участю лауреатів міжнародних конкурсів Олександри Зайцевої і Дмитра Таванця (фортепіанний ансамбль «Kiev Piano Duo»).

Під час концерту експонуватимуться деякі документи з фондів ЦДАМЛМ України, які представлять фрагменти історії балетного мистецтва в Україні. У програмі – твори Йоганнеса Брамса, Едварда Гріга, Антоніна Дворжака, Моріца Мошковського, Сергія Прокоф’єва, Євгена Станковича, Джона Франдсена, Роберта Шумана та ін.

Вхід вільний.

Мода на вітальні святкові листівки прийшла в Україну на межі ХІХ та ХХ століть. Цей період у світі називають «золотою ерою» для листівок, які було прийнято надсилати своїм рідним та близьким на найбільші свята у році.

Різдвяно-новорічні листівки друкувалися в нас найчастіше з трьома видами написів: «З Різдвом Христовим!», «З Різдвом Христовим і Новим роком!», «З Новим роком!». Революція 1918 та встановлення комуністичного режиму стерли релігійний аспект вітальних листівок, який пізніше був знайдений лише серед листівок УПА. Після цього святкові листівки друкувалися переважно лише на Новий рік.

Запрошуємо авторів до «Антології сучасної новелістики та лірики України»
(Проза, поезії, есеї, написані у 2014 році.)
Наразі ми готуємо 12-й випуск.

Книга побачить світ у лютому 2015 року.
Антологія видається із залученням коштів авторів.

Умови: прозові та поетичні тексти написані у 2014 році
Термін надсилання творів: до 6 лютого 2015 року.

Фестиваль соціальної відеореклами Molodiya festival спільно з проектом «Сильніші разом» продовжують приймати роботи на конкурс соціальної відеореклами на тему євроінтеграції. Дедлайн відтерміновано на два тижні: до 31 січня 2015 року.

За словами організаторів, метою конкурсу є ознайомлення людей з європейськими цінностями та утвердження необхідності євроінтеграції України.

В день народження Василя Симоненка, восьмого січня 2015 року, відбулося свято, де було нагороджено лауреатів однойменної премії.

Голова комісії з присудження премії Володимир Поліщук зазначив, що Симоненківська премія вже відзначає 20-річчя. А цього разу вона стала всеукраїнською.

Нагородний фонд складав 15 тисяч гривень кожному лауреату.

Я прийшов до тями на вокзалі. На першому пероні. До від’їзду готувався фірмовий поїзд, столичний. Я любив ним їздити, бо переважно хвилина сідання у нього була наче відривом, якимось очікуванням несподіванок, ледь чутним мотивом свободи, який чуєш у житті нечасто. Але зараз я не розумів, що я тут роблю. Я розумів лише те, що був бридко п’яний. Провідники і провідниці зустрічали біля входів нечисленних пасажирів, брали у них на перевірку квитки і кивали їм, якщо все сходилося (а зазвичай все сходилося) і пасажири заходили всередину, несучи перед собою торби чи валізи. Тільки у мене не було ані квитка, ані торби чи валізи. Я мав тільки важкого целофанового мішка, який висів у мене на руці, запханій до кишені куртки. 

Відеоряд відзнято у 1995 році Першим каналом українського телебачення... Історія!

Слова: Василь Симоненко
Музика: Леся Тельнюк
Виконують Тельнюк: сестри

Саме в такій послідовності праукраїнці справіків відзначали ці свята. З атрибутами колядників (зірка, маски Чорта, Смерти, Солдата, Кози, Діда, Баби) ходили селом ватаги молоді, вітаючи з Різдвом. Християни пов’язали це свято з народженням Христа і назвали Різдвом Господнім. А в давнину це було святом народження нового сонця, світла, довшого дня і тому називали Різдвом Світла, Нового Сонечка. Саме народження молодого сонця, довшого світлового дня відзначали люди на Різдво ще задовго до народження Христа.