Без перебільшення грандіозне патріотичне свято відбулося в Ічні. Таке я бачив лише в сонячній Болгарії, у Варні, де день святих Кирила і Мефодія тепло відзначала вся громада, незалежно від віку, професій та політичних уподобань. Мальовничі вулиці, площі і сквери приморського болгарського міста враз заполонили тисячі людей в болгарських національних костюмах, крокували військові та цивільні, зокрема й шкільні оркестри. Все було дуже красиво, шляхетно й незабутньо!
Програма АРТ-ВРОЖАЙ триватиме з 11:00 до 21:00 у Сквері Небесної сотні. Це локація останнього дня фестивалю обрана не випадково: Сквер — один з найвідоміших міських проектів, саме у Сквері створено перший громадський город в центрі міста, саме у Сквері зіркою стріт-арту Алешандре Фарту ака Vhils створено монументальний барельєф Сергія Нігояна.
Робота в рамках заключного дня Другого Київського урбан фесту буде вестися по двох темах:
Саме ці дві теми є надзвичайно актуальними саме зараз, коли європейська мода на міські городи дійшла до України, і коли місто Київ активно заповнюється муралами.
Увага! Увага! Увага! Розпочато ІІ Всеукраїнський літературний конкурс ім. Леся Мартовича, приурочений 100-річчя пам’яті Леся Мартовича.
Організатори: Жовківська благодійна організація творчих та активних жовківчан "Розточани", Відділ культури і туризму Жовківської РДА, Районнна бібліотечна система Львівська організація Національної спілки письменників України, Українська асоціація письменників Західного регіону
Сьогодні у приміщенні Львівської обласної організації Національної Спілки Письменників України відбулась зустріч голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Сенютки з творчою елітою Львівщини.
Як наголосив голова Ігор Гургула, "це перша ініційована зустріч очільника влади з письменниками за роки Незалежної України, керівника, який прийшов до творців нетлінного слова у літературі, щоб почути їх проблеми і хоч якимось чином їх вирішити".
Степан Процюк. Руйнування ляльки. – К.:Ярославів Вал, 2010. – 280 с.
Степан Процюк – автор, котрий практично в кожному творі намагається дослідити у свій спосіб тяжку і болючу тему формування/деформації архетипу сучасного українця. Не є винятком і текст «Руйнування ляльки», на прикладі якого спробуємо віднайти уявлення Свого – уявлення про національний imagе (образ) − в інтерпретації Степана Процюка.
***
Імагологічний аналіз як галузь літературознавчої компаративістики, де досліджуються «літературні образи (іміджі) інших країн та іноземців, що створюються в певній національній чи регіональній свідомості й відбиваються в літературі», визначився і набув поширення у другій половині ХХ ст. Образи Свого й Чужого, що є предметом дослідження в цій галузі, належать до найдавніших архетипних уявлень, «а їх опозиція є однією із засадничих у структурі людської свідомості від часу її появи…» [4, с. 91]
Відгук на збірку поезій Інни Ковальчук «Воскресле сонце» (Житомир - 2015 р. 107 стор.).
Життя подарувало мені нових, цікавих, обдарованих, щирих і талановитих друзів. Інна Ковальчук – чи не найперша з них. Така не по-сучасному інтелігентна, з проясненим поглядом, який заглядає прямо в душу, з манерами світської леді, добрим серцем і щирою, теплою усмішкою.
Коли наприкінці минулого року дитяча книжка київської поетеси та прозаїка Тетяни Череп-Пероганич «Теплі мамині казки» вийшла друком у канівському видавництві «Склянка часу», її одразу захотілося потримати і прочитати малечі. Тому, не вагаючись, я замовив у видавництві цю книжечку, а коли отримав поштою, - зрозумів, що це не книжка, а мистецький витвір!
Чудові «теплі» котики у виконанні художниці з Ніжина Оксани Грек зробили «Теплі мамині казки» Тетяни Череп-Пероганич неймовірно ніжними і улюбленими для моїх хлопців.І от подія, яку просто неможливо було проґавити, - письменниця Тетяна Череп-Пероганич та художниця Оксана Грек в рамках дитячої програми щорічного мистецького фестивалю «ГОГОЛЬFEST» презентували для всіх охочих, дорослих і дітей, книжечку поезій «Теплі мамині казки».
Київський гурт VLASne випустив нову композицію «Що мені дано», текстом до якої став вірш поетки з Хмельниччини Оксани Радушинської. Днями у радіопрограмі «Пора Року» Андрія Куликова відбулася прем'єра пісні, яку автори називають надзвичайно актуальною за нинішньої ситуації в Україні.
– Цей текст з'явився в час Майдану. Вже згодом, коли почалися події на Сході країни, мені самій зробилося моторошно від того, що вірш написався наче про майбутні події, – розповідає Оксана Радушинська. – Він став присвятою усім незламним і всім тим, хто чекає на героїв вдома. А коли текст отримав музичну і голосову оздобу, він зазвучав, як балада, почав перегукуватися не лише з нещодавнім минулим, а з віками, коли чоловіки йшли на війну, аби захищати рідну землю, а їхні дружини чекали повернення коханих. Часом – усе життя. Часом – знаючи, що вороття не буде...
24-25 вересня 2015 року за підтримки Міністерства культури України в Національній спілці письменників України відбудеться науково-практичний семінар «Українська література за роки незалежності: тенденції, проблеми, підсумки (1991 – 2015 рр.)». У семінарі візьмуть участь науковці, письменники, критики.
Під час семінару будуть проаналізовані здобутки української поезії, прози, драматургії, літературознавства, критики, художнього перекладу за роки незалежності.
Протягом дводенного семінару будуть заслухані такі доповіді:
24 вересня, четвер (11.00 – 17.00)
конференц-зала, 2 поверх
Українська поезія за роки незалежності.
Українська проза за роки незалежності.