23 квітня 2017 року члени спілки жінок м. Києва разом з дітьми та онуками (всього 20 чоловік) прийняли участь у заході "Відзначення в Україні 500-річчя Реформації", який проходив у Київському палаці дітей та юнацтва. Після цікавих ігор та концертів, діти отримали подарунки.

3 травня в Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара" відкрита виставка «Символи безкрайнього степу», яка є другим етапом міжмузейного проекту «Чумацький шлях».

Організатором проекту виступило видання «In-Art», куратор Георгій Браіловський.

Поєднання предметів трипільської кераміки з приватної колекції музею Олександра Фельдмана та творів сучасних художників в мистецькій галереї Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» демонструє безперервний зв'язок між архаїкою та сьогоденням, а також ілюструє відображення стародавніх символів у сучасному мистецтві.

Спільний унікальний проект, який створили у співпраці «Edulocation» - освітньо-комунікативний простір та Центр розвитку навичок людини майбутнього "Покоління Z".

Старт 1-ої зміни - 29 травня та заїзд щотижня. Організаторм приготували велику кількість цікавого та корисного, а саме: розвиток універсальних компетенцій (soft skills), заняття з англійської мови кожного дня, ексклюзивні екскурсії та майстер-класи, авторські фізичні активності, тематичні дні та зміни, а також здорове харчування!

Переходьте за посиланням та бронюйте місце для вашої дитини. Не зволікайте! http://lp.edulocation.com.ua/urban-camp

Українського кіно, кажуть, нема. Колись було, а тепер його нема. Ще у шістдесяті-сімдесяті воно було. Його знімали Сергій Параджанов, Леонід Биков та Іван Миколайчук. А тепер за ці двадцять років зникло… А ще щось промайнуло майже зовсім непомітним для широкого загалу на початку дев'яностих в творчих потугах у Олега Бійми у телесеріалах «Злочин з багатьма невідомими», «Пасткою», «Островом любові» та іншими. Та зникло щоб час від часу з'являтися у творіннях короткого метра фестивалю «Відкрита ніч».

У середині ж 2000-х, після «Помаранчевої» революції теж зажевріло і завмерло наче дитина в утробі матері. З'являлись поодинокі рухи «Нескорений», «Украдене щастя», «Штольня», фільми Оксани Байрак та інші: не вельми відомі широкому загалу творіння. Та це тільки провісники народин нового українського кіно. І як тільки 2000-чні перетнули дев'ятий рік потуги посилилися. Україна потребувала нового рівновеликого зі світовим кіно нашого, українського. Вистріл відбувся відразу шедеврами світового рівня Михайла Іллєнка у 2012 році «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» та у 2013-му «Хайтарма» Ахтема Сеїтаблаєва.

27 квітня 2017 року в Києві учасниці Жіночого товариства ім. Ольги Басараб та Олени Теліги провели літературні читання, присвячені публіцистиці та літературній критиці Олени Теліги.

Зі вступним словом і загальною характеристикою публіцистичної та літературно-критичної творчості видатної поетеси на зібранні виступили голова Жіночого товариства ім. Ольги Басараб та Олени Теліги Надія Стрішенець.
 

Партачі життя (до проблеми цивільної відваги)

Науковий співробітник Музею книги і друкарства України Марія Гринько проаналізувала відому статтю О. Теліги «Партачі життя: До проблеми цивільної відваги».

«Усе почалося з маленької ідеї двох люблячих сердець у теплому місті... Щоб зробити щось гарне для цього міста, об’єднати людей – різних і чужих, котрі розмовляють єдиною мовою – мовою серця, музики і любові»...

Маленький ліричний початок, котрий став єдиною великою метою.

Фестиваль витримав ідею популяризації поетичного слова та авторських пісень про кохання, створення щорічного літмайданчика для авторів з усієї України та відкриття нових імен у сучасній літературі.

Фестиваль «Мовою серця» – це добрий старт для усіх причетних до його створення та проведення.

Більше сотні авторів із 20 областей України зголосилися на участь і наприкінці серпня 2016 року влаштували у Івано-Франківську свято лірики та пісні на тему вічного – кохання.

У важкий час, коли точиться неоголошена російсько-українська війна, хочеться підтримати українських воїнів – бодай чимось. Довкола цієї ідеї згуртувалася «поетична сотня» – автори, які присвячують свої твори захисникам України. Особисто я взяла участь у чотирьох волонтерських літературних проектах: «Воїнам світла» (Мукачеве, 2014 р.), «Живи, Надіє!» (Мукачеве, 2015), «Осінь у камуфляжі» (Кременчук, 2014) і «Він, вона і війна» (Кременчук, 2016). Все це – колективні поетичні збірки, організаторами і співавторами яких є волонтери з різних куточків України. Книги видані коштом самих авторів та меценатів з народу, які побажали підтримати проекти.

У Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відкрилася персональна виставка вишитих картин «Душевна настроєвість Галини Корицької».

На численні прохання потенційних учасників всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Зірки Дніпра-2017» та їхньою зайнятістю (як творчих колективів, так і окремих виконавців) у проведенні мистецьких акцій у травні у Києві у фан-зонах «Євробачення» оргкомітет та журі фестивалю «Зірки Дніпра-2017» прийняли рішення про перенесення фестивалю на осінній період. Про дату буде повідомлено пізніше.

На Байковому кладовищі невідомі пограбували могилу видатної української поетеси Лесі Українки. Про це з посиланням на теелканал Еспресо повідомляє сайт zaxid.net.

Вандали викрали бронзові елементи з пам’ятника Лесі Українки. Зараз на місці події працює слідчо-оперативна група.

Могила поетеси Лесі Українки — пам’ятка історії національного значення, зведена 1913 року, розташована в Києві на Байковому кладовищі (старому), дільниці № 3.

У 1939 на могилі встановлений надгробний бронзовий пам'ятник на гранітному постаменті, скульптором є Галина Петрашевич.

До слова, наприкінці березня в Києві невідомі облили червоною фарбою пам’ятник князю Володимиру та пам’ятник поетесі і громадській діячці Олені Телізі, який встановили наприкінці лютого на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у Києві.