Наталя Федько,
м. Вінниця 

 Еліна Заржицька. Легенди про козаків. – Харків: Юнісофт, 2016. – 64 с.:(Серія «Читаю сам», 3 рівень, 9+)

Справіку в українців казка була способом пізнання світу. А ще – «інструментом», який допомагає людині примиритися зі світом. Можна стверджувати, що жанр казки ніколи себе не вичерпає. Просто він обростатиме новими – інколи несподівано-авантюрними – варіантами.

Беручи до рук нову книгу Еліни Заржицької «Легенди про козаків», я відчуваю, що несподіванок буде немало. Щоб оповідання були цікаві маленьким читачам і водночас – відображали автентику української минувшини, автор повинен не тільки знати історію, любити її, а і… бути трохи авантюристом! «Легенди про козаків» – це приклад авантюрного і мрійливо-казкового начал. Така книжка налаштує дітей від 9 років на пізнання  світу, історії своєї країни, а там і підштовхне до краєзнавчих досліджень.

До завтра я перетерплю,
А завтра знову встану й
Одразу, перше, що зроблю, -
Почую голос мами.

Давно, як телефонував,
Чекаючи нагоди.
Я неправий, я не сказав.
Мамуль, прости за шкоду.

Дорослу шкоду, чуєш, мам, -
Прохання твого сина -
Дорослий жаль своїм батькам
Дорослої дитини.

У Видавничо-друкарському комплексі Університету «Україна» наприкінці 2016 року побачила світ збірка творів випускників Університету «Україна» «Люблю життя!».

Організаторами проекту є Імідж-центр Університету «Україна» та літературна студія «Горлиця» за підтримки Університету «Україна».

До видання увійшли твори Геннадія ГОРОВОГО, Лілії ЗАВОЙСЬКОЇ, Альони ЗАГРЕБЕЛЬНОЇ, Анни КРЮКОВОЇ, Світлани ПАТРИ, Світлани ПРОНІНОЇ, Оксани РАДУШИНСЬКОЇ, Олександра ЧОРНОГО.

Пропонуємо ознайомитися із творами Світлани Патри, що увійшли до збірки.

Час ще не дав оцінки цій добі – суботі четвертого лютого 2017-го…

Її історичну значущість та духовну цінність згодом оцінить людність нашого краю. А поки що сюди збирався народ. Мов у повноводну ріку вливалися живі потоки прибулих мирян  з Міжгірщини, Рахівщини, Тящівщини, Хустщини, Іршавщини, Мукачівщини, Ужгородщини…

Люди безперервно прямували до унікальної і величної споруди Божого маєстату – храму Покрови Пресвятої Богородиці. Мов складені у молитві до Всевишнього людські долоні він підносився до небес, гордо оглядаючи всю Приборжавську долину. Ця будова – ровесниця незалежної України. Вона розповідає новому часові про недалеку минувшину, яка й досі нуртує, напуває людей живильною благодаттю, вгамовує духовну спрагу, зцілює душу, надає сили і здоров’я, наснаги до життя.

Забава

Товариство «Бойківщина» у Львові та громадська організація «Підкова» запрошують львів'ян та гостей міста файно відпочити перед Великим постом та долучитися до відродження традиційних обрядів українців-горян, під час заходу “БОЙКІВСЬКА ЗАБАВА”

Ой, піду я межи гори, там, де жиют бойки,
Там музика дрібно грає, скачут по-легойки.

На Вас чекають:

Цьогоріч, 10 лютого, поетично-музичний фестиваль «Віршень» та його засновник, ідейний натхненник і ведучий Сергій Пантюк удвадцятьперше зібрав у приміщенні Видавництва «Смолоскип» друзів – поетів, бардів і усіх, хто цікавиться сучасною українською літературою та цінує художнє слово. Не кожен сучасний український фестиваль може похвалитися такою солідною і водночас молодою датою, а також постійно переповненими залами. 

«Віршню», який за час свого існування змінив кілька назв – «Під знаков Володія», «Сліва-фест» –  це вдається постійно. Ось, і двадцять перший фестиваль, здається, зібрав більше фанатів і прихильників, ніж минулорічний ювілейний. Думається, що секретів такого успіху декілька – харизма поета і громадського діяча Сергія Пантюка, який вміє згуртовувати довкола себе талановитих і яскравих людей, невимушена і трохи розбишацька атмосфера дійства та видавничі та творчі новинки, презентовані під час виступів.

Наприкінці 2016 року у Видавничо-поліграфічному комплексі Університету «Україна» в рамках серії «Випускники Університету «Україна» побачила світ збірка творів «Люблю життя!». До книги увійшли найліпші зразки поетичної та прозової творчості випускників Університету «Україна». Колишніх студентів об’єднує не лише спільна «Альма-матер», а й щира любов до творчості та літератури: дехто з них присвятив своє життя красному письменству, а для декого поезія і проза стали розрадою, острівцем світла серед життєвих негараздів. Кожен з авторів збірки вартий стати героєм власної книги Життя. Серед них є люди різних професій – і юристи, і журналісти, і вчителі. Певна частина авторів мають інвалідність. Проте ні порушення зору, ні потреба в інвалідній колясці не стають на заваді творчості та активній життєвій позиції.

Цю нагороду заснували МГО Літературна спілка «Чернігів» та журнал «Літературний Чернігів» 2002 року. Премія присуджується  авторам за кращі твори, видані не пізніше, як за три попередні роки, в день народження класика української літератури Леоніда Глібова в таких номінаціях: «Поезія», «Проза», «Літературознавство», «Краєзнавство», «Мистецтво», «Благодійна та громадська діяльність».  

Серед лауреатів минулих років – письменники Василь Слапчук, Тетяна Дзюба, Василь Струтинській, Володимир Сапон, Сергій Дзюба, Олександр Забарний, Віталій Леус, Іван Корсак, Микола Максимець, Анна Багряна, директор музею М. Коцюбинського Ігор Коцюбинський, головний редактор газети «Деснянська правда», поетеса Людмила Пархоменко, професори Григорій Самойленко та Володимир Кузьменко, Чернігівський академічний народний хор, капела бандуристів імені Остапа Вересая, актор Олексій Биш.

Щойно відбулося засідання журі, яке назвало цьогорічних лауреатів.  Ними стали:

З нагоди 75-річчя з дня народження і за визначну творчу та наукову діяльність нагороджується міжнародною патріотичною медаллю Івана Мазепи (рішення № 5) відомий український письменник, професор Микола Ткач (м. Київ).

Микола Михайлович народився на Чернігівщині. Він – автор багатьох книжок. Брат знаного письменника, очільника Літературної спілки «Чернігів» та журналу «Літературний Чернігів» Михася Ткача.

Микола Ткач – член Національної спілки письменників України. Лауреат багатьох міжнародних, всеукраїнських премій, зокрема Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» та Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша.