Жінка-УКРАЇНКА

Хто ж з нас не любить отримувати добрі вісті?! Ми їх теж любимо. Більше того, часто отримуємо, завдяки вам, наші друзі і шанувальники порталу «Жінка-УКРАЇНКА». Ось і цей тиждень почався гарно. Юрію Багрянцев (тато письменниць Анни Багряної і Олени Багрянцевої), презентував нам примірник журналу «Українка в світі» - пресовий орган СФУЖО (Світової Федерації Українських Жіночих Організацій) №3-4 і несподівано та неочікувано побачили там інформацію про нашу «Материнську молитву», яка побачила світ майже рік тому, але й нині актуальна і дуже нам дорога.

Окрім інформації про збірку, в журналі розміщено й поезії Наталії Крісман, Галинки Верховинки та Оксани Маковець.

Вдячні за промоцію нашої «Материнської молитви» за межами України редакційній колегії цього числа Олександрі Фаримі, Мирославі Маличок, радактору Орисі Сушко та всім добрим людям, які мають до цього стосунок.

Також вже декілька днів маємо можливість читати новий, коронований у цьому році роман письменниці з Хмельниччини Оксани Радушинської «...Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва», який надруковано у №44 Всеамериканської української незалежної газети «Час і Події». Він про кохання, війну із загарбниками та амулет волхва.

Юрій і Тетяна Пероганичі

У Старокостянтинові, що на Хмельниччині відбувся благодійний концерт на підтримку 7-го батальйону Добровольчого Українського корпусу Хмельницької області. Концертну програму для городян подарували професійні співаки, музиканти, літератори з волонтерського об’єднання «Мистецька подільська сотня». А організатором акції виступив місцевий осередок громадської організації «Правий сектор» і його керівник Павло Слободенюк.

Звісно, кожен з нас у різний спосіб вже долучався до схожих акцій, бо їх організовується не мало. І ще не раз доведеться долучитися. Просто тому, що своїх на війні не кидають. Просто тому, що чужих там немає. І в нас не буде другого шансу не віддати ворогу свою країну.

Вливаюся в Бистрінь
Водою в воду
У сльози радості і смутку
У срібні роси
В слово, що криничне
Й впадаю в море берегам незнане
Здається так впадає кров у серце.

У цьому вірші – весь Сашко Букатюк, його суть, місія, яку сам собі визначив: разом з словом, одержимий словом, залюблений в слово. В інших віршах вичитуємо його життєві принципи: впевнений, що «треба бути достойним високого звання – людина», йому добре «без ницості і підлотності», він «романтик без обмантики», у спадок дід заповів йому «кров чисту отченашну щоб такою ж доніс її внукам не піддавши відбіленню днів…», а його Граалем, символом життя є «біла райдуга…. Біле полум»я серця, що ніхто не погасить».

У четвер, 18 грудня, у Львові відбудеться захоронення останків українського першодрукаря Івана Федоровича (Федорова) у стіну храму Св. Онуфрія, що на вулиці Б.Хмельницького.

Заходи розпочнуться о 10:00 з перевезення ракій з останками Івана Федоровича з приміщення музею мистецтва давньої української книги Львівської національної галереї мистецтв до храму Успіння Пресвятої Богородиці (вул. Руська), де об 11:00 відбудеться панахида, йдеться в повідомленні прес-служби Львівської ОДА.

У Дніпропетровську відбулось нагородження переможців інтерактивного конкурсу Дніпро-бук 2014

Повернути цікавість до книги – таке завдання стоїть на сьогодні перед усіма бібліотеками світу.

Така ж задача стоїть і перед Центральною міською бібліотекою Дніпропетровська. Для цього наш Палац книги вживає найрізноманітніших заходів. Адже часто, щоб привернути увагу до продукту потрібно зробити гарну рекламу.