12 листопада 2016 року в Національній опері України відбулася ІХ церемонія нагородження Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття». У номінації «Рейтинг» було відзначено випускницю Університету «Україна», телеведучу, срібну призерку Чемпіонату світу з пара-карате Уляну ПЧОЛКІНУ.
Уляна Пчолкіна, як і всі жінки, лауреатки премії «Жінка ІІІ тисячоліття», є прикладом незламності, краси та впевненості; вона отримала нагороду в категорії «Рейтинг». У цій номінації відзначаються найліпші представниці промисловості, медицини, бізнесу, підприємництва, мистецтва, культури, спорту та інших галузей.
Кінопроект режисера Ярослава Ладигіна «Ворошиловград», що став лідером Дев'ятого конкурсного відбору Держкіно, отримав нагороду Best Pitch Аward на найбільшому ринку копродукції Східної та Західної Європи Connecting Cottbus 2016.
Цьогоріч на форум було подано рекордну кількість заявок на участь. 10 найкращих кінопроектів було обрано зі 120.
Перемогу здобув копродукційний українсько-швейцарський проект режисера Ярослава Ладигіна «Ворошиловград», отримавши нагороду розміром 1.500 € та акредитацію на Producers Network у рамках Каннського міжнародного кінофестивалю 2017. Фільм створюється за однойменним романом Сергія Жадана.
Названо лауреатів XVIII Чернігівського обласного конкурсу молодих журналістів та працівників ЗМІ «Золоте перо»
Такий конкурс традиційно проводять Департамент сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації, Міжнародна літературно-мистецька Академія України, ГО «Чернігівський інтелектуальний центр» і Чернігівська обласна організація Національної спілки журналістів України.
За цей час конкурс здобув визнання не лише на Придесенні, адже його переможці працюють зараз у багатьох чернігівських і столичних виданнях, а також на телебаченні та радіо.
Нинішніх лауреатів назвало авторитетне журі, до складу якого входять відомі журналісти. Переможцями цьогорічного конкурсу стали співробітники газети «Деснянська правда» – журналіст Ігор Гільов та завідувач відділом реклами Христина Лаврищева. Щиро вітаємо колег з успіхом і зичимо нових творчих вершин!
10 листопада музично-поетичний квартет поетів Тетяни Череп-Пероганич, Лілії Батюк-Нечипоренко (Київ), Іванни Стеф'юк (Чернівці), та поетеси, композитора, виконавиці пісень Юлії Качули (Крим-Польща) зігрів усіх бажаючих теплом і щирістю українського слова та пісні в Центральній районній бібліотеці імені Ф. М. Достоєвського (м. Київ).
Модерувала захід бібліотекар Світлана Соловей.
2 листопада 2016 року в кафе "Перлина" (м. Обухів Київської обл.) відбувся фінал всеукраїнського фестивалю-конкурсу поезії для людей з інвалідністю "Поетичний рушник". Організаторами заходу виступили спільно поет, журналіст, член Національної спілки письменників України, випускник Університету "Україна" Геннадій Горовий, а також ГО "Народна академія творчості інвалідів" та Обухівська міська рада. Сам конкурс зібрав сотні учасників з багатьох куточків України. Про деталі конкурсу та фіналу розповідає один з організаторів конкурсу та голова журі Геннадій ГОРОВИЙ.
Василь Слапчук. Поміж світів і сяяння світил : Роман. – Київ: Український пріоритет, 2016. – 280 с.
Можливо, ця книжка про мене?.. Читаючи її, неодноразово ловив себе на думці, що все це – наче трапилося і продовжує відбуватися зі мною. Маю на увазі не суто сюжетну канву, а думки, переживання та страждання головного героя. Шекспірівські пристрасті! Адже, мабуть, просто не може бути інакше, якщо все своє життя по-справжньому кохаєш лише одну жінку, яка для тебе – водночас сонце і місяць, земля та небо… Так і живеш поміж її нерозгаданих, неймовірних, парадоксальних, магічних світів та вічного сяяння дивовижних світил. І ви почуваєтеся тисячолітніми Адамом та Євою – не тією, що з твого ребра. Бо як може з ребра такого звичайного чоловіка народитися богиня та твоя повелителька?! Тому на її запитання: «Хто там?..», просто відповідаєш потойбіч дверей: «Це – ти». Авжеж, ваші тіла інколи існують окремо, а душі сплелися так, що вже й не розчепиш. І найбільша розкіш – чути, як б’ється в твоєму тілі серце коханої людини!
Вечір пам’яті поета, члена Конгресу літераторів України Віктора Невського
В останній день осені – 30 жовтня 2016 р. – в Центральній міській бібліотеці м. Дніпра відбувся вечорі пам’яті ветерана терцентру, екс-офіцера-підводника, дитини бло-кадного Ленінграду, відомого поета Віктора Яковича Ковриженка (літературний псев-донім – Віктор Невський).
Член Конгресу літераторів України, редколегії міжнародного літературного альманаху «Форум», оргкомітету Міжнародного фестивалю літературних видань «Рідкісний птах». Автор 2х книг поезії, багаточисельних публікацій в збірках і ЗМІ. Лауреат літературних премій ім. М. Матусовського (МСПУ, 2009), ім. М.Селезньова (обласна рада ветеранів м. Дніпропетровська, 2012), міського конкурсу «Чарівній мій Дніпропетровськ» (2012), інтернет-конкурсів. Поеми, лірика, вірші для дітей і юнацтва, байки. І це – лише поетична складова Віктора Яковича Ковриженка (літературний псевдонім – Віктор Невський), роки життя 30.05.1931, Ленінград – 19.05.2016, Дніпропетровськ (нині Дніпро).
Після феєричного виступу українських паралімпійців 2016 року в Ріо-Де-Жанейро, спортсмени з інвалідністю продовжують переможні традиції на змаганнях європейського та світового рівнів. Наприкінці жовтня у м. Кошице (Словаччина) відбувся Чемпіонат Європи зі спортивних танців на колясках. Австрійське місто Лінц, у свою чергу, приймало Чемпіонат світу з карате, в рамках якого вдруге поспіль відбувся турнір з пара-карате (карате на інвалідних колясках). Обидва Чемпіонати були дуже врожайними для представників України, серед яких - випускниці Університету "Україна".
Унікальний досвід подорожі людини з інвалідністю за кордон – у дорожньому щоденнику Світлани Патри «Щоденник європейки або Брюссель. Мрії здійснюються». Створення цієї книги почалося у травні 2016 року, коли авторка взяла участь у спецпроекті #BeEuropean, що був організований низкою українських та європейських інституцій, а також українських ЗМІ. Переможці (а їх було двоє) отримали приз – подорож до Брюсселю з можливістю відвідати Європарламент та інші європейські інституції.
Створення цієї книги почалося у травні, коли авторка – Світлана Патра – взяла участь у спецпроекті #BeEuropean, що був організований низкою українських та європейських інституцій, а також українських ЗМІ. Переможці (а їх було двоє) отримали приз – подорож до Брюсселю з можливістю відвідати Європарламент та інші європейські інституції.
Минулої суботи в столичному літ-пабі «КрапкаКома», під тиху мелодію осіннього дощу за вікном, вдесяте відбувся «Sevama fest», зібравши своїх творчих друзів – поетів та виконавців авторської пісні.
Творці «Sevamu» Оксана Яблонська та Іван Кушнір зробили багато для того, щоб всі ці роки літературне об’єднання не жевріло, а жило повноцінним мистецьким життям, об’єднувало словом людей близьких по духу, поповнювало свої творчі ряди цікавими особистостями.
Конкурси, презентації, фестивалі – біографія різноманітна, цікава. Тому під час ювілею було що пригадати, про що поговорити.
Міжнародна літературно-мистецька Академія України для відзначення заслуг громадян України, а також іноземних громадяни та осіб без громадянства, які проявили себе у сфері мистецтва і науки, як видатні творці, організатори та меценати, рішенням Правління Академії заснувала медаль «Олександра Довженка».
Згідно з «Положенням про нагородження» почесною медаллю «Олександра Довженка» відзначаються талановиті люди творчих професій: письменники, літературознавці, перекладачі, художники, композитори, музиканти, – за видатні творчі здобутки, а також особи з інших сфер діяльності, котрі внесли вагомий внесок у розбудову національної культури та відродження духовності, виводячи їх до рівня загальнолюдських надбань.
Кобзар, лірник Олександр Тріус – один з небагатьох в нашій країні, хто володіє кобзарськими традиціями і працює над збереженням їх самобутності. Уродженець міста Ромни, прийняв посвяту у братчики Київського кобзарського цеху, мандрує Україною і поширює автентичну музичну традицію XVI-XIX століття. Володіє грою на лірі, старосвітській бандурі та кобзі. Брав участь у зйомках фільму «Поводир». До Чернівців 30 жовтня прибув уперше.
У розмові кобзар зізнався: ще дуже багато потрібно працювати, аби втримати кобзарське мистецтво на тому рівні, на якому воно було багато століть тому.
- Чим забезпечується безперервність традиції? Адже скільки поколінь має передавати пісню в оригіналі, якщо їй – 200 чи 300 років…