Важко визначитись, чого більше у цій людині – журналістики чи поезії? Олег Вістовський, уродженець села Іване-Золоте, Заліщицького району, поєднує в собі багато талантів: працює у поетичному жанрі, творить публіцистичні полотна, пробує себе на перекладацькій ниві, і то досить успішно. У його творчому пуделку багато всілякого добра: співпраця в альманахах «Вітрила», «Подільська толока», журналах «Літературний Тернопіль», «Золота Пектораль», «Бористен», газетах «Молода гвардія», «Вільне життя плюс», «Літературна Україна», «Ровесник», «Свобода» (Тернопіль), «Молодий Буковинець» (Чернівці), «Колос» (Заліщики). Поетична збірка «У стремені Дністра», книга «З людьми і для людей» (співавтор), редагував видання КУНу «За променем сонця». А ще – крайова літературно-мистецька премія імені Петра Ковальчука у номінації «Літературна та публіцистична творчість», лауреат цьогорічного Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича.
Наприкінці літа Творче об'єднання дитячих письменників КО НСПУ закликало освітян міста та бібліотекарів провести 1-го вересня спільну акцію "Українська мова – запорука нашого миру". Ці слова висловив у День української мови та писемності боєць 54-го розвідувального батальйону Олег Волков. Основна ідея заходу полягала в тому, щоб сучасні українські письменники проговорили на відкритих зустрічах з дітьми, батьками: про роль мови у зміцненні нації; про вплив слів на свідомість людини; про перехід від однієї мови до іншої, як зміну одного світогляду на інший (за Гумбольдтом); про мову як інструмент миру та ін.
Відомі українські письменники з Чернігова Тетяна та Сергій Дзюби щойно перемогли на престижному Міжнародному літературному конкурсі імені де Рішельє, в Одесі, в якому взяли участь більше 200 письменників із понад 20-ти держав: України, США, Великобританії, Франції, Італії, Іспанії, Росії, Білорусі, Австралії, Японії, Китаю, Індії, Ізраїлю, Естонії, Казахстану, Узбекистану, Вірменії...
Чернігівці здобули найвищі нагороди – водночас три «Діамантових Дюки»: у номінації «Поезія», одній із найпрестижніших (відзначені Тетяна і Сергій); а поет, прозаїк, публіцист, автор творів для дітей , радіодраматург, перекладач, критик, пародист Сергій Дзюба виграв літературні Олімпійські ігри (літературне багатоборство, де змагалися письменники, які працюють у різних жанрах), тобто став першим Олімпійським чемпіоном із літератури.
Під час Всесвітнього форуму українців, що проходив наприкінці серпня, мав нагоду познайомитися з надзвичайно цікавим чоловіком, українцем з Балкан Андрієм Гевкою.
Андрій Гевка народився 1958 року в Боснії-Герцоговині, вже в дитинстві шанував написане слово і був пристрасний слухач різних історій людей похилого віку. Відтоді і дотепер не байдужий до історії рідного краю, свого коріння, України та українців. Закінчив Педагогічну академію і філософський факультет в м. Любляна (Словенія). Професор сербської, хорватської і словенської мов. Секретар товариства українців «Карпати» в Республіці Словенія.
Київ 3–4 вересня зустрічав редакторів Вікіпедії – вільної інтернет-енциклопедії. У приміщенні музею Національного університету «Києво-Могилянська академія», що розміщується у найдавнішій збереженій цивільній будівлі Києва – будинку Галшки Гулевичівни, пройшла шоста українська Вікіконференція.
У програмі конференції – виступи редакторів Вікіпедії та інших вікіпроектів, як-от Вікіновини, Вікіцитати, Вікісховище тощо; обговорення поточних тенденцій у спільноті; пошук найкращих шляхів її розвитку. Зокрема, говорили про залучення новачків і користь у цьому від соціальних мереж; конкурси статей у Вікіпедії; фотоконкурси «Вікі любить пам’ятки», «Вікі любить Землю» та наукових зображень; «Вікіекспедиції»; освітню програму Вікіпедії; співпрацю з бібліотеками, галереями, музеями, архівами (проект «БоГеМА»); тематичні тижні написання статей тощо.
Завжди із задоволенням спілкуюся з талановитими людьми. Ще більше задоволення отримую, коли це – молоді талановиті люди, які прагнуть реалізувати свої знання та вміння. Саме з такими у рамках проекту «Поетичний простір» і була організована зустріч у Корюківському районному історичному музеї з ініціативи його директора Людмили Бабич. Послухати поетів прийшли їхні друзі, знайомі та ті, хто просто кохається в поезії. Познайомлю з ними й вас, шановні читачі.
26-річний Андрій Барабаш та 22-річна Євгенія Дуденко (на фото) народилися в Корюківці. Обоє навчалися в міській гімназії, де відвідували літературну студію «Дивослово» (керівник – Віра Мірошниченко). Вірші пишуть з дитинства.
А тепер про кожного окремо.
Двісті сорок діб у зоні бойових дій АТО. Сумарно сто двадцять діб за лінією розмежування – від двох до двадцяти кілометрів у глибину окупованої території України. Сімдесят виходів на розвідувально-диверсійні завдання. Він знає, як годинами перебувати у засідці, як не спати упродовж доби, безперервно даючи бій ворожому війську, а потім засинати на двадцятисантиметровому льоду, накрившись шматком старої шпалери; як використовувати все, що потрапить під руку, аби розвести вогонь чи зробити вибухівку; власним досвідом спростував те, що боєць окопується з допомогою саперської лопатки за шість хвилин – коли зверху криє смертельним вогнем, окоп риється голими руками – камінці, глина – всього лише за чотири хвилини. Він – Олександр СЕМЕНЮК, сержант, командир розвідувального відділення 58 окремої мотопіхотної бригади, якого знають за позивими «Циркач» і «Контра».
Тетяна та Сергій Дзюби – відомі далеко за межами рідної Чернігівщини та України. Щойно вони стали лауреатами Міжнародної літературної премії імені Веніаміна Блаженного в Білорусі. Цього видатного поета практично не друкували за радянських часів, бо він був віруючим і писав високодуховні вірші. Тепер добродія Веніаміна справедливо вважають класиком у Білорусі. Він уже відійшов у Вічність. Тож на його честь створили почесну відзнаку, якою щороку нагороджують талановитих письменників із різних держав. Головний організатор цієї престижної нагороди – популярний літературно-мистецький журнал «Новая Немига литературная», що видається у Білорусі, в Мінську, де в № 4 цього року успішно вийшли поетичні добірки Сергія і Тетяни. Підпис головного редактора цього популярного часопису, відомого поета Анатолія Аврутіна стоїть і на лауреатських дипломах.
У видавництві «Discursus» вийшла у світ нова поетична збірка лірики члена нашої Міжнародної літературно-мистецької академії України, поета з Прикарпаття Ярослава Савчина «Живиця». Як акцентує в передмові колега автора, відомий поет, головний редактор літературно-мистецького журналу «Перевал» Ярослав Ткачівський: «Книжка «Живиця» – символічна – десята, з якої струменить життєдайне джерельце добірної лірики вже зрілого автора. Освіжаючий ковток із поетичної кринички Ярослава Савчина не завадить і Тобі, шановний читачу! Адже поетичне слово споконвіку має цілющу силу».
У трьох розділах збірки – «Серцевий дотик», «Стремена вічності», «Ранковий вибух вишень» – струмениться лірична пісня душі автора, який тонко відчуває довколишній гармонійний і дисгармонійний світ.
Національна рада реформ схвалила законопроект про створення Культурного фонду України, що виділятиме кошти на підтримку культурних проектів.
Згідно з повідомленням прес-служби Міністерства культури, відповідний законопроект був презентований на засіданні Нацради 29 серпня міністром культури України Євгеном Ніщуком і заступником голови Адміністрації президента Дмитром Шимківим.
"Створення Фонду має сприяти модернізації та підтримці українського мистецтва, відповідних умов для розвитку інтелектуального і духовного потенціалу особистості й суспільства, забезпечення широкого доступу до культурних надбань, підтримки культурного різноманіття та інтеграції української культури у світовий культурний простір", - зазначено в повідомленні.
У рамках міжнародних проектів відбулася зустріч Київської організації НСПУ з делегацією Союзу українців Румунії (СУР).
У зустрічі від румунської сторони взяли участь голова Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький, радник Міністерства освіти Румунії, відповідальна за українську меншину Віра Кодря, представники керівної ланки СУРу Михайло Трайста, Мирослав Петрецький, Іван Лібер, Віктор Сенчук, Любов Горват, Віктор Григорчук, Василь Бучута, Тереза Шиндрою, Степан Бучута, Василь Пасинчук, Анна Самбор, Іван Гербіль, Дмитро Черненко. Від української сторони в зустрічі взяли участь голова Київської організації НСПУ Володимир Даниленко, редактор журналу «Київ» Теодозія Зарівна, перекладач з румунської мови Сергій Лучканин, письменники Галина Тарасюк, Вано Крюгер, Наталя Куліш, Марина Єщенко.
«Діаспора завжди виконувала роль посла своєї культури у країні проживання, – сказав голова КО НСПУ, письменник Володимир Даниленко, – тому наша зустрічі повинна стати постійним діалогом між Україною та Румунією, в результаті якого українська література завдяки вашим перекладам румунською мовою має стати відомою в Румунії, а українські письменники Румунії – інтегрованими в літературу материкової України».
Катерина Бабкіна - авторка поетичних книг "Вогні святого Ельма", "Гірчиця" та "Знеболювальне і снодійне", збірки оповідань "Лілу після тебе" та "Щасливі голі люди", роману "Соня" і дитячих повістей "Гарбузовий рік" та "Шапочка і кит". Співпрацювала і співпрацює як колумніст та журналіст з такими виданнями в Украні та закордоном як Esquire, Le Monde, Harpers Bazaar, Buro24/7, Українська Правда, Бізнес, Фокус, Платформа тощо.
Вона мандрує світом і любить Життя. Вона сміливо і легко перетворює свої мрії на цілі. Вона – справжня, харизматична, сильна і вразлива водночас. Вона викликає захоплення і заздрощі, але попри усе – завжди – йде вперед!
У четвер, 08 веренся о 19:00 у клубі "Наш Формат" Катя розповість нам про талант і досягнення, віру в себе і незламність, щастя і мрії, а також прочитає для нас кілька своїх віршів, разом ми переглянемо короткометражний фільм «Жовта коробочка», з яким Катя дебютувала як режисер, також авторка підпише кілька книжок, відповість на запитання, розповість про цікаві та важливі проекти за її участю.
Модератор зустрічі: Слава Світова