Новини

«Навчальна книга - Богдан» випускає друком розмальовку-антистрес — «Про головне»

C_bB-CU5uYs«Навчальна книга - Богдан» випускає друком чудову власне українську розмальовку-антистрес — «Про головне», яку намалювала  хужожниця та авторка Ганна Осадко. Тут кожна ілюстрація доповнена невеликим поетичним текстом про те, що життя насправді яскраве і все на Землі – однаково важливе.

Осадко Ганна. Про головне: розмальовка-антистрес / Ганна Осадко. — Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2016. — 24 с.

На Форумі видавців презентують книжку «Полон»

Polon-siteНа Форумі видавців презентують книжку «Полон» або Гіперреалістина новинка від «Кальварії»

Під час Форуму видавців у Львові, 15 вересня, відбудеться перша презентація гіперреалістичної повісті київської письменниці й сценаристки Марії Сидорчук «ПОЛОН». Це — історія 12 полонених і двох охоронців. Від їх окремих довоєнних історій й до однієї спільної доби, доби між життям і смертю. Історія про любов, яка приводить на війну і перетворює людину на ката... або героя. І ким ти станеш, не знаєш до самого кінця. Адже у кожного є свій внутрішній полон, який сильніший й, іноді страшніший за фізичну неволю.

«Салют Парижу» у Полтавському літературно-меморіальному музеї В.Г.Короленка

36583157_cd118bd311 серпня у Полтавському літературно-меморіальному музеї В.Г.Короленка відкрилася виставка живописних робіт Тетяни Кобзар, професійної художниці та народної майстрині із Полтавщини.

Це вже друга персональна виставка авторки у залах короленківського музею. Перша була у стилі народного лубка, друга – у стилі імпресіонізму, що доводить різнобічність таланту Тетяни.

«Вогнесміх серед стріх…»

Уже двадцятий рік виходить міжнародний літературно-публіцистичний журнал українських письменників «Соборність», заснований відомим прозаїком Олександром Деко ще в Києві, і який він сьогодні незмінно редагує та видає в Ізраїлі.

Олександром Деко — наш земляк, автор художніх книжок «Солов’ї співають на світанні» — про поета-романтика, побратима Тараса Шевченка Віктора Забілу, та «Журливий заспів» —про Леоніда Глібова, а також унікальної наукової книжки «Леонід Глібов. Дослідження і матеріали», публіцистичної збірки «Майстри чарівних звуків» — про чернігівську музичну фабрику… Тому не випадково в часописі час від часу знаходять прописку чернігівські автори. Тільки за останні роки тут представлено поетів Анатолія Мойсієнка, Олександра Олійника, Тетяну Череп-Пероганич, автора цих рядків, надруковано спогади про поета Кузьму Журбу, а торік один з часописів повністю віддано творчості письменників нашої області. Чимало наших краян удостоєні міжнародної премії  журналу «Соборність», що носить ім’я літературознавця Івана Кошелівця, також нашого земляка.

«Усе ж зберу по світу черепки...»

(Олег Гончаренко. «Астрофізми Вічної Гончарні», в-во «Люкс», Мелітополь, 2016 р.)

Збірка відомого українського поета Олега Гончаренка «Астрофізми  Вічної  Гончарні» – книга дивна… Я би сказав навіть – дивовижна. Дивна і дивовижна за задумом, за ідеєю написання, за способом втілення цієї ідеї в життя. Погодьмося, сучасна література, в якійсь мірі, є продуктом сучасного поспіху буття. Легкість і швидкість (при наявності коштів, звичайно) переходу текстів з іпостасі рукопису в іпостась книги, визначена сучасними технологіями, привчила і авторів, і читачів мало звертати увагу на таку цінну рису справжньої творчості, як естетизм.  Від «Астрофізмів» же віє навіть не естетизмом, а якоюсь вистражданою аристократичністю. В авторській передмові Олега Гончаренка читаємо: «… Гончарний Круг буття продовжував крутитися, руки аж злітали над роботою, серце аж співало…» А ще далі: «Отак поволі ставав я Гончарем. А глеків ставало все більше».

Замовте своїм дітям нову книгу письменника Сергія Пантюка та художниці Світлани Сови від "Фонтану казок"

Сезон сюрпризів від "Фонтану казок" триває, друзі! Зустрічайте ще одну нашу передфорумну новинку - нею ми відкриваємо нову серію "Добрі капості!"

ТИМКО І ҐЕЛҐОТУНЧИК ШКОДА
Пригодницька повість 
Автор: Сергій Пантюк
Художник: Світлана Сова
Серія: «Добрі капості»
Обкладинка: Тверда палітурка
Вік: Для дітей молодшого шкільного віку
Кількість сторінок: 56
ISBN 978-617-7262-35-9

Зворушлива історія дружби кмітливого хлопчика Тимка і кумедного розби­шакуватого гусеняти з влучним прізвиськом Шкода не залишить байдужим не лише Вашу дитину, а й Вас. Адже в цій історії усе справжнє — і ферма, і люди, і птахи, свійські й дикі, а головне — справжні емоції і справжні пригоди.

Євген Букет презентував у Фастові свою нову книгу "Швачка - фенікс українського духу"

14 серпня 2016 року в Фастівському державному краєзнавчому музеї відбулася презентація книги відомого краєзнавця, журналіста та громадського діяча Євгена Букета "Швачка - фенікс українського духу".

Це вже друга презентація Євгена в ФДКМ. У 2014 році побачила світ його монографія, яка по-новому відкриває повстання 1768 року - "Іван Бондаренко - останній полковник Коліївщини". Книга "Швачка - фенікс українського духу" є продовженням дослідження автором гайдамацького руху ХVІІІ століття, в якій молодий краєзнавець переконливо доводить, що герої Коліївщини діють за тими ж канонами козацьких воєн кінця ХVІ - середини ХVІІ століть. Що переслідували вони ті ж цілі, що і їхні попередники-полковники славного гетьмана Богдана Хмельницького.

"Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва" - двадцять шоста книга письменниці Оксани Радушинської

Радушинська Оксана. …Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва : роман­-фентезі / О. П. Радушинська. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2016. – 452 с.

Лише за один рік – від дня весняного сонцестояння до дня весняного сонцестояння – юній Любаві належить зрости від звичайної дівчинки-знайди, котру принесла стрімка ріка, до воїтельки, означеної долею на спасіння рідної землі. Проти­стояння чорній чаклунській силі та людській злобі, сумніви і страхи, зради і заборони, зневіра, втрати, відкриття й полон… І все це – аби об’єднати людей на боротьбу із заво­йовниками, знайти свій рід і пізнати кохання. Події роману «…Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва» відбуваються у прадавні часи, і під попелом століть вже й не розібрати, що з того могло статися насправді, а чого ніколи б не було. Лише тоненька ниточка народних традицій та звичаїв, вплетена в сюжетну канву, веде читача до першоджерел і нагадує про щось кревне, дивовижно перегукуючись із подями в сучасній Україні, котра протистоїть ворожій агресії.

Проект «Світова класика українською» — перший в рейтингу

Музичний конкурс виконавців «Світова класика українською», поданий на конкурс мистецько-культурних програм на 2017 рік ВГО «Спілка музикантів України» отримав найвищий рейтинг - 217 балів. Друге місце у рейтингу - також музичний проект від Спілки музикатнів - IX Всеукраїнський конкурс-фестиваль класичної гітарної музики «Осінні фарби» у Рівному (209 балів). Наступні у рейтингу йдуть проекти присвячені єврейській та грузинській культурам. 

Невтомні і милосердні

Бібліотекарі Солом'янського району міста Києва минулої неділі, як і всі позаминулі, розпочинаючи з нового року, - на бойовому посту. Цього разу у Бібліотеці на Кавказькій готували страви, формували індивідуальні смачні пакуночки бійцям війни на Сході України, які, отримавши поранення, зараз перебувають у шпиталі на лікуванні. І це, незважаючи на те, що літо, час відпусток і просто звичайний вихідний...

Вони неймовірні, невтомні, милосердні.

- Ми не скаржимося на життя, не говоримо, що все погано і що країна переживає нелегкий час, а разом з небайдужими серцями йдемо вперед і віримо, що змінюємо майбутнє!!! - отак говорять і вже обмірковують, що смачного привезуть захисникам наступної неділі.

Приєднатися до громадської ініціативи можуть всі бажаючі. Слідкуйте за новинами у групі "Недільний обід у шпиталі": https://www.facebook.com/groups/217293841949267/?fref=ts

Під «Відкритими небесами»

6 серпня на галявині Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського відбувся Всеукраїнський фестиваль сучасної поезії та авторської пісні «Відкриті небеса»

Співорганізатори-ведучі Оксана Яблонська та Едуард Драч.

Серед учасників відомі сучасні поети та виконавці: гурт «ТЕЛЕРІ», Тетяна Шептицька, Василь Лютий, Олег Короташ, Анатель Клименко, Володимир Осипенко, Костянтин Мордатенко, Лілія Батюк-Нечипоренко, Тетяна Череп-Пероганич, Оксана Яблонська,  Ігор Жук та Ірен Роздобудько, Неля Франчук, Олександр Ігнатуша, Валентина Заха-Бура, Тата Рівна та багато-багато інших. 

Підготовка до Міжнародного фестивалю «Литаври» виходить на фінішну пряму: меценатам саме час долучитися і допомогти

Наприкінці вересня на Чернігівщині залунають «литаври» однойменного Міжнародного фестивалю інтеграції слова у сучасному арт-просторі. Їх відгомін почують не тільки в Україні, а й далеко за її межами, адже серед учасників – митці з різних країн світу. Ідея проведення фестивалю належить письменниці, громадській діячці з Ніжина, очільниці громадської організації «Центр новітніх ініціатив та комунікації»  Тетяні Винник. Рішуча, мудра не пороках, талановита жінка не побоялася у такий нелегкий час взятися за організацію цього масштабного заходу, бо впевнена, що державу треба прославляти не словами, а конкретними справами. З нею і веду розмову:

- Тетяно, цікаво, а як виникла ідея проведення фестивалю?

- Зробити такий фестиваль я мріяла ще з 2011 року. В Україні є кілька фестивалей, які мають пристойний рівень. Але на Чернігівщині подібного ноу-хау не було. Звісно, були і є фестивалі хороші, але хотілося чогось бомбезного, нового, щоб об’єднало би творчих людей різних видів мистецтва спільною ідеєю і роботою. У перспективі маю багато ідей, які сподіваюся реалізувати.

Об'єднати вміст