«Навчальна книга - Богдан» випускає друком чудову власне українську розмальовку-антистрес — «Про головне», яку намалювала хужожниця та авторка Ганна Осадко. Тут кожна ілюстрація доповнена невеликим поетичним текстом про те, що життя насправді яскраве і все на Землі – однаково важливе.
Осадко Ганна. Про головне: розмальовка-антистрес / Ганна Осадко. — Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2016. — 24 с.
На Форумі видавців презентують книжку «Полон» або Гіперреалістина новинка від «Кальварії»
Під час Форуму видавців у Львові, 15 вересня, відбудеться перша презентація гіперреалістичної повісті київської письменниці й сценаристки Марії Сидорчук «ПОЛОН». Це — історія 12 полонених і двох охоронців. Від їх окремих довоєнних історій й до однієї спільної доби, доби між життям і смертю. Історія про любов, яка приводить на війну і перетворює людину на ката... або героя. І ким ти станеш, не знаєш до самого кінця. Адже у кожного є свій внутрішній полон, який сильніший й, іноді страшніший за фізичну неволю.
11 серпня у Полтавському літературно-меморіальному музеї В.Г.Короленка відкрилася виставка живописних робіт Тетяни Кобзар, професійної художниці та народної майстрині із Полтавщини.
Це вже друга персональна виставка авторки у залах короленківського музею. Перша була у стилі народного лубка, друга – у стилі імпресіонізму, що доводить різнобічність таланту Тетяни.
Уже двадцятий рік виходить міжнародний літературно-публіцистичний журнал українських письменників «Соборність», заснований відомим прозаїком Олександром Деко ще в Києві, і який він сьогодні незмінно редагує та видає в Ізраїлі.
Олександром Деко — наш земляк, автор художніх книжок «Солов’ї співають на світанні» — про поета-романтика, побратима Тараса Шевченка Віктора Забілу, та «Журливий заспів» —про Леоніда Глібова, а також унікальної наукової книжки «Леонід Глібов. Дослідження і матеріали», публіцистичної збірки «Майстри чарівних звуків» — про чернігівську музичну фабрику… Тому не випадково в часописі час від часу знаходять прописку чернігівські автори. Тільки за останні роки тут представлено поетів Анатолія Мойсієнка, Олександра Олійника, Тетяну Череп-Пероганич, автора цих рядків, надруковано спогади про поета Кузьму Журбу, а торік один з часописів повністю віддано творчості письменників нашої області. Чимало наших краян удостоєні міжнародної премії журналу «Соборність», що носить ім’я літературознавця Івана Кошелівця, також нашого земляка.
(Олег Гончаренко. «Астрофізми Вічної Гончарні», в-во «Люкс», Мелітополь, 2016 р.)
Збірка відомого українського поета Олега Гончаренка «Астрофізми Вічної Гончарні» – книга дивна… Я би сказав навіть – дивовижна. Дивна і дивовижна за задумом, за ідеєю написання, за способом втілення цієї ідеї в життя. Погодьмося, сучасна література, в якійсь мірі, є продуктом сучасного поспіху буття. Легкість і швидкість (при наявності коштів, звичайно) переходу текстів з іпостасі рукопису в іпостась книги, визначена сучасними технологіями, привчила і авторів, і читачів мало звертати увагу на таку цінну рису справжньої творчості, як естетизм. Від «Астрофізмів» же віє навіть не естетизмом, а якоюсь вистражданою аристократичністю. В авторській передмові Олега Гончаренка читаємо: «… Гончарний Круг буття продовжував крутитися, руки аж злітали над роботою, серце аж співало…» А ще далі: «Отак поволі ставав я Гончарем. А глеків ставало все більше».
Сезон сюрпризів від "Фонтану казок" триває, друзі! Зустрічайте ще одну нашу передфорумну новинку - нею ми відкриваємо нову серію "Добрі капості!"
ТИМКО І ҐЕЛҐОТУНЧИК ШКОДА
Пригодницька повість
Автор: Сергій Пантюк
Художник: Світлана Сова
Серія: «Добрі капості»
Обкладинка: Тверда палітурка
Вік: Для дітей молодшого шкільного віку
Кількість сторінок: 56
ISBN 978-617-7262-35-9
Зворушлива історія дружби кмітливого хлопчика Тимка і кумедного розбишакуватого гусеняти з влучним прізвиськом Шкода не залишить байдужим не лише Вашу дитину, а й Вас. Адже в цій історії усе справжнє — і ферма, і люди, і птахи, свійські й дикі, а головне — справжні емоції і справжні пригоди.
14 серпня 2016 року в Фастівському державному краєзнавчому музеї відбулася презентація книги відомого краєзнавця, журналіста та громадського діяча Євгена Букета "Швачка - фенікс українського духу".
Це вже друга презентація Євгена в ФДКМ. У 2014 році побачила світ його монографія, яка по-новому відкриває повстання 1768 року - "Іван Бондаренко - останній полковник Коліївщини". Книга "Швачка - фенікс українського духу" є продовженням дослідження автором гайдамацького руху ХVІІІ століття, в якій молодий краєзнавець переконливо доводить, що герої Коліївщини діють за тими ж канонами козацьких воєн кінця ХVІ - середини ХVІІ століть. Що переслідували вони ті ж цілі, що і їхні попередники-полковники славного гетьмана Богдана Хмельницького.
Радушинська Оксана. …Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва : роман-фентезі / О. П. Радушинська. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2016. – 452 с.
Лише за один рік – від дня весняного сонцестояння до дня весняного сонцестояння – юній Любаві належить зрости від звичайної дівчинки-знайди, котру принесла стрімка ріка, до воїтельки, означеної долею на спасіння рідної землі. Протистояння чорній чаклунській силі та людській злобі, сумніви і страхи, зради і заборони, зневіра, втрати, відкриття й полон… І все це – аби об’єднати людей на боротьбу із завойовниками, знайти свій рід і пізнати кохання. Події роману «…Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва» відбуваються у прадавні часи, і під попелом століть вже й не розібрати, що з того могло статися насправді, а чого ніколи б не було. Лише тоненька ниточка народних традицій та звичаїв, вплетена в сюжетну канву, веде читача до першоджерел і нагадує про щось кревне, дивовижно перегукуючись із подями в сучасній Україні, котра протистоїть ворожій агресії.
Музичний конкурс виконавців «Світова класика українською», поданий на конкурс мистецько-культурних програм на 2017 рік ВГО «Спілка музикантів України» отримав найвищий рейтинг - 217 балів. Друге місце у рейтингу - також музичний проект від Спілки музикатнів - IX Всеукраїнський конкурс-фестиваль класичної гітарної музики «Осінні фарби» у Рівному (209 балів). Наступні у рейтингу йдуть проекти присвячені єврейській та грузинській культурам.
Бібліотекарі Солом'янського району міста Києва минулої неділі, як і всі позаминулі, розпочинаючи з нового року, - на бойовому посту. Цього разу у Бібліотеці на Кавказькій готували страви, формували індивідуальні смачні пакуночки бійцям війни на Сході України, які, отримавши поранення, зараз перебувають у шпиталі на лікуванні. І це, незважаючи на те, що літо, час відпусток і просто звичайний вихідний...
Вони неймовірні, невтомні, милосердні.
- Ми не скаржимося на життя, не говоримо, що все погано і що країна переживає нелегкий час, а разом з небайдужими серцями йдемо вперед і віримо, що змінюємо майбутнє!!! - отак говорять і вже обмірковують, що смачного привезуть захисникам наступної неділі.
Приєднатися до громадської ініціативи можуть всі бажаючі. Слідкуйте за новинами у групі "Недільний обід у шпиталі": https://www.facebook.com/groups/217293841949267/?fref=ts
6 серпня на галявині Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського відбувся Всеукраїнський фестиваль сучасної поезії та авторської пісні «Відкриті небеса»
Співорганізатори-ведучі Оксана Яблонська та Едуард Драч.
Серед учасників відомі сучасні поети та виконавці: гурт «ТЕЛЕРІ», Тетяна Шептицька, Василь Лютий, Олег Короташ, Анатель Клименко, Володимир Осипенко, Костянтин Мордатенко, Лілія Батюк-Нечипоренко, Тетяна Череп-Пероганич, Оксана Яблонська, Ігор Жук та Ірен Роздобудько, Неля Франчук, Олександр Ігнатуша, Валентина Заха-Бура, Тата Рівна та багато-багато інших.
Наприкінці вересня на Чернігівщині залунають «литаври» однойменного Міжнародного фестивалю інтеграції слова у сучасному арт-просторі. Їх відгомін почують не тільки в Україні, а й далеко за її межами, адже серед учасників – митці з різних країн світу. Ідея проведення фестивалю належить письменниці, громадській діячці з Ніжина, очільниці громадської організації «Центр новітніх ініціатив та комунікації» Тетяні Винник. Рішуча, мудра не пороках, талановита жінка не побоялася у такий нелегкий час взятися за організацію цього масштабного заходу, бо впевнена, що державу треба прославляти не словами, а конкретними справами. З нею і веду розмову:
- Тетяно, цікаво, а як виникла ідея проведення фестивалю?
- Зробити такий фестиваль я мріяла ще з 2011 року. В Україні є кілька фестивалей, які мають пристойний рівень. Але на Чернігівщині подібного ноу-хау не було. Звісно, були і є фестивалі хороші, але хотілося чогось бомбезного, нового, щоб об’єднало би творчих людей різних видів мистецтва спільною ідеєю і роботою. У перспективі маю багато ідей, які сподіваюся реалізувати.