Новини

Положення про номінацію «Коротка проза»та літературний конкурс «Як тебе не любити…» в рамках Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова»

1. Загальні положення

1.1. Номінація «Коротка проза» заснована з метою організації літературного конкурсу «Як тебе не любити…» для відбору та видання однойменної збірки. Номінація заснована Департаментом суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і проводиться в рамках Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».

1.2. Мета:

Відгуки про творчість Володимира Германова

Анна Багряна, письменниця, драматург, перекладач:

Десь свого часу читала, що нонконформісти  не тільки мають своє особливе світосприйняття, а й свою волю для того, щоб не просто щось РОБИТИ, а щоб робити те, що вважають гідним, в ім'я того, що їм дороге. Чому про це зараз веду мову? А тому, що оповідання талановитого сучасного українського прозаїка Володимира Германова, на які випадково натрапила на сайті «Жінка-УКРАЇНКА», наштовхнули мене на ці думки. Його творчість сміливо можна віднести саме до нонконформістського напрямку в літературі.

Відбувся V-й міжнародний поетичний конкурс "Чатує в століттях Чернеча Гора"

Він проводився міжнародним літературно-мистецьким журналом «Склянка Часу*Zeitglas».
Це літературне змагання поетів відбувалося відповідно темі  ліричного віршу «Хто жив із книгою, той двічі жив».

У визначений термін  (із 5 січня по 31 травня 2016 року) до редакції журналу "Склянка часу*Zeitglas"
надійшло загалом  1022 твори сучасних авторів з України та зарубіжжя. До конкурсного розгляду було узято
105.

Твори було оприлюднено у спец-випуску «Вісника конкурсу», на сторінках  журналу "Склянка часу*Zeitglas" (№№ 77 та 78) та в альманасі «Скіфія-2015-Весна».

Переможцем конкурсу визнано поета Володимира Утки-Отки (м. Маріуполь, Донецька область.) за твір «Бібліотека».

Друге місце: Матузок Любов ( м.Ромни, Сумської область.) за вірш «Шафа книжкова – світлина з дитячих років».

Українці – серед лауреатів казахської нагороди!

Письменники з України, Канади та Німеччини стали лауреатами премії «Золотий асик» у Казахстані. Нині відзначено відомого українського поета, прозаїка, критика, науковця, Шевченківського лауреата Василя Слапчука, письменницю, кіносценариста, головного редактора журналу «Новий Світ» Олену Жукову (нині вона мешкає в Канаді, а родом – з України), головного редактора газети «Перекрёсток Виннипег», заступника головного редактора журналу «Новий Світ», письменника та публіциста Михайла Співака (Канада) і знаного верхньолужицького, німецького поета, громадського діяча Бенедикта Дирліха.

Дипломати з Сіверського краю

Ошатно видана книжка «Служити народу – найвища честь!» — унікальне  історико-художнє видання, якому може позаздрити будь яка область України, та й не тільки України. Адже в ній йде мова про дипломатів і послів, котрі народилися на Чернігівщині.

Нариси охопили період від Козаччини до сьогодення. Читачі з неослабним  інтересом прочитають нариси про Івана Гирю і Романа Катіржного — послів гетьмана Богдана Хмельницького на перемовинах з Річчю Посполитою та Івана Биховця — дипломата часів Івана Мазепи, посла Російської імперії в Неаполітанському королівстві, Данії, Швеції та Австрії  Андрія Розумовського, посла УНР у Румунії і Угорщині Миколу Ґалагана, Віце-консула у Косово-Митровиці Григорія Щербину, убитого фанатиком і урочисто похованого в Чернігові, Голову Надзвичайної Дипломатичної Місії України в Франції у 1918 році Миколу Могилянського, Надзвичайного і Повноважного Посла СРСР у Румунії Василя Дрозденка та сучасних дипломатів України — Володимира Желібу, Михайла Дашкевича, Левка Лук’яненка, Івана Майдана, Анатолія Дроня, Віталія Бойка Миколу Селівона, Георгія Ільченка та інших. Всього про 32 послів і генеральних консулів.

Підтримайте молодого воїна і поета!

Видавець і письменник Сергій Пантюк закликає громадськість підтримати молодого поета і героя російсько-української війни Ярослава Платміра.

Ярослав 1991 р.н. служив у лавах ЗСУ в 81 окремій аеромобільній бригаді. Воював під Донецьким аеропортом, де 31 січня 2015 року й отримав важке поранення у ліву ногу. З того часу перебуває на лікуванні та проходить реабілітацію. 

Воїн і поет пише вірші – щирі, з глибини душі. Мав свою експозицію на відомій виставці «Ні, наші Музи не мовчать!», яка діяла в Національному музеї літератури України. Тепер хлопець мріє про власну збірку.

Коли зацвітає липа....

Біля памятника Яну СмолеруНещодавно у Німеччині відбувся 38 Міжнародний фестиваль лужицької поезії. У ньому взяли участь та отримали відзнаки і письменники з Чернігова – Тетяна та Сергій Дзюби. Пропонуємо вашій увазі розповідь Тетяни Дзюби про подію.

Сьогодні важко сказати напевно, склалося так випадково чи ні, але фестиваль у Будишині відбувається зазвичай, коли липи вкриваються духмяними суцвіттями. Один з організаторів літературного свята  – Альфонс Вічас зриває запорошену медовим пилком китицю і простягає мені:  – Липа. Це дерево для лужичан є таким же символом, як для українців калина. Триколірний (у барвах лужицького стягу) листок липи зображують на авто, спорудах, сувенірах. Він – маркер, знак приналежності до лужицької спільноти. Дерево липи з корінням намальоване на гербі серболужичан. Утім, шанобливо, як до національної емблеми, до липи ставляться не лише лужицькі серби. Вона наявна у символіці й інших західних слов’ян: чехів, моравів, словаків.

Відзнака за патріотизм

Міжнародна літературно-мистецька Академія України втретє назвала відомих патріотів (письменників, журналістів, видавців, громадських діячів, меценатів), удостоєних щойно міжнародної почесної відзнаки – медалі Івана Мазепи. Нагороджені:

1. Грузинський та український поет, перекладач, літературознавець (доктор філологічних наук, професор), дипломат, державний та громадський діяч Рауль Чілачава;

2. Поет, головний редактор газети «Літературна Україна» Станіслав Бондаренко;

3. Літературознавець, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України Євген Баран;

4. Письменник, голова Літературної спілки «Чернігів», головний редактор журналу «Літературний Чернігів» Михась Ткач;

5. Заступник голови «Чернігівського земляцтва в місті Києві», керівник Ічнянського відділення Микола Вощевський;

6. Письменник, перекладач, дипломат Сергій Борщевський;

У Козак Валентини Спиридонівни ювілей!

Голова Київської письменницької організації Володимир Даниленко і його заступник Валерій Герасимчук 1 липня 2016 року привітали ювілярку у рідних стінах КО НСПУ.
З роси і води Вам, шановна Валентино Спиридонівно. Хай примножується Вашим Словом українська література. Доброго здоров'я і гумору, який допомагає бороти всі негаразди!

Народилась 1 липня 1946 р. у с. Нові Безрадичі Обухівського району Київської області. Працювала на Кіровоградській кондитерській фабриці, в редакції Вінницької обласної молодіжної газети «Комсомольське плем'я» (від 1966 р.). Після заочного закінчення Вінницький педагогічного інституту (1971) була звинувачена у націоналізмі і вимушена перейти на посаду завідуючої корпунктом радіогазетної реклами.

"Дивлюсь я на небо" вперше перекладено удмуртською

Лідія НянькінаЗа сприяння Міжнародної літературно-мистецької академії України і особисто її Президента Сергія Дзюби вірш поета-романтика зі Слов'янська Михайла Петренка "Дивлюсь я на небо", написаний 175 років тому, було вперше перекладено удмуртською мовою.

Перекладач - Лідія Нянькіна народилася 23 вересня 1965 р. в селі Серп Алнашського району Удмуртської Республіки. Закінчила Літературний інститут імені Максима Горького. Нині мешкає і працює в Удмуртії, в журналі «Кенеш». З дитинства пише поезію та прозу. Автор книжок. Перекладач. Журналіст. Член Спілки письменників Росії. Лауреат літературних премій Удмуртії та Естонії. Заслужений працівник культури Удмуртської Республіки.

«Я люблю вас, мої земляки»

26 червня о 16:00  у село Степові Хутори Носівського району Чернігівської області  приїхав відомий співак, заслужений артист України Віталій Свирид.

Разом зі своїми друзями – колегами по сцені – ювіляр подарував землякам двогодинний концерт, який відбувся в сільському Будинку культури. Жарти, пісні супроводжувалися гучними оплесками вдячних глядачів.

Поздоровити Віталія Свирида з ювілейним виступом на рідній землі приїхали до Степових Хуторів  представники Носівського відділення Чернігівського земляцтва в м. Києві.

- Я люблю вас, мої земляки! - зі сцени від співака на завершення пролунала проста, на перший погляд,  фраза. Але яка в ній глибина! Як люди в залі раділи рукостисканням із заслуженим артистом! Отчі пороги завжди чекають на повернення своїх дочок і синів!

У зоні АТО загинув оперний співак Василь Сліпак

Перед війною українець майже 20 років прожив у Франції.

Сьогодні, 29 червня, під Донецьком загинув Василь Сліпак, оперний співак, який воював у лавах Добровольчого українського корпусу "Правого сектору".

Василь Сліпак 19 років жив та працював у Франції в Паризькій опері, але з початком російської агресії пішов добровольцем на війну на Донбасі.

Як повідомлялося, позаминулої доби від снайперського обстрілу в авдіївській промзоні загинув один український військовослужбовець, шестеро військових отримали поранення.

Об'єднати вміст