Новини

Лауреати польської премії імені Юзефа Лободовського

Видатний польський поет, друг України і невтомний перекладач української літератури Юзеф Лободовський (1909–1988) став патроном нагороди, яка присуджується перекладачам із країн Центральної та Східної Європи і популяризаторам ідеї єднання народів.

Вже в 30-х роках минулого століття Юзеф Лободовський сміливо й пристрасно пропагував польсько-українську співпрацю. Публікаціями молодого автора зацікавився волинський воєвода Генріх Юзевський, який запросив енергійного публіциста до Луцька і доручив йому редакцію тижневика «Волинь». Редакторська робота Лободовського була спрямованою на пом’якшення польсько-українських конфліктів на Волині. Після війни, в еміграції Лободовський-перекладач цікавився творчістю тих авторів, чиє слово допомагало у боротьбі за свободу Вітчизни. Митець апелював до осередків української еміграції, наголошуючи на важливості поширення забороненої в Україні літератури і публіцистики. У перекладацькому доробку співця польсько-українського єднання – поетичні, прозові твори, літературна критика, науково-публіцистичні статті, що охоплюють широкий історичний діапазон – від епохи Київської Русі до сучасності.

Творчість без обмежень

Про літературно-поетичні майстер-класи, що відбулися 3-4 вересня 2016 року в санаторії «Пуща-Водиця» — Геннадій Горовий, поет, член Національної спілки письменників України, голова КОО ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», випускник Університету «Україна».

Ми всі приходимо у цей світ із зернинкою якогось таланту в душі. І це достеменно. Неталановитих людей не існує в принципі. Хтось здатен проявити себе у мистецтві, хтось у науці. Тільки от комусь байдуже до свого таланту, а хтось понад усе прагне його зростити. Безумовно, ті, що вибрали непростий шлях вдосконалення, заслуговують на підтримку своїх більш досвідчених колег. І таку підтримку вони мають. Існує чимало різноманітних творчих гуртків, студій, щорічних мистецьких заходів, на яких, як то кажуть, тільки серце розкривай.

Програма заходів Міжнародного фестивалю "Литаври" (23 вересня, м. Ніжин)

 
13920306_1228863337145775_8045532537304808833_o9.50 – 11.00 “Віслава Шимборська в дзеркалах перекладів: “Радість писання…”. Свої переклади українською і білоруською читають учасники конкурсу на найкращий переклад поезії Віслави Шимборської (Konkurs na najlepsze tłumaczenia poezji Wisławy Szymborskiej na język rosyjski, białoruski, ukraiński, Wrocław, 2015) Наталія Бельченко, Олег Коцарев, Сяргей Прылуцкі, Юлія Стахівська (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 215 аудиторія).
 
9.50-11.00 Дмитро Лазуткін: літературний проект «Цілісність». Презентація книжки білоруського прозаїка Сергія Прилуцького: «У гостях у дегенерата», “Гоголіана та інші радості”: презентація книжки поезій Олени Степаненко (Ні́жинський держа́вний університе́т і́мені Мико́ли Го́голя, 212 аудиторія).

 
11.20-12.40 Зустріч із представниками літературного угруповання «Бу-Ба-Бу» Віктором Небораком (презентація літературознавчої книги Віктора Неборака “Іван Франко: вершини і низини”: проблеми перцепції української класики) та Олександром Ірванцем (прочитання “З двох останніх книг вибраного”) (Ні́жинський держа́вний університе́т і́мені Мико́ли Го́голя, 212 аудиторія).

Літературно-поетичний семінар для поетів з інвалідністю - на теренах мальовничої Пущі-Водиці

З 3 по 4 вересня 2016 року в мальовничому санаторії «Пуща-Водиця», що у Києві, відбувся Творчий літературно-поетичний семінар «Кастальський ключ». До організації та участі у семінарі долучилися випускники Університету «Україна». Поет, член Національної спілки письменників України Геннадій ГОРОВИЙ став одним з організаторів заходу, Світлана ПАТРА Руслан ІЩЕНКО та Світлана ПРОНІНА стали учасниками семінару.

Організаторами заходу виступили ГО «Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», відокремлений підрозділ «Київська обласна організація ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», за фінансової підтримки Міністерства соціальної політики». Деталі - у матеріалі Тіни ОВДІЙ.

У його творчому пуделку багато всілякого добра. А тепер – ще й відзнака

vistovskiyВажко визначитись, чого більше у цій людині – журналістики чи поезії? Олег Вістовський,  уродженець села Іване-Золоте, Заліщицького району, поєднує в собі багато талантів:  працює у поетичному жанрі, творить публіцистичні полотна, пробує себе на перекладацькій ниві, і то досить успішно. У його творчому пуделку багато всілякого добра: співпраця в альманахах «Вітрила», «Подільська толока», журналах «Літературний Тернопіль», «Золота Пектораль», «Бористен», газетах «Молода гвардія», «Вільне життя плюс», «Літературна Україна», «Ровесник», «Свобода» (Тернопіль), «Молодий Буковинець» (Чернівці), «Колос» (Заліщики).  Поетична збірка «У стремені Дністра», книга «З людьми і для людей» (співавтор), редагував видання КУНу «За променем сонця». А ще – крайова літературно-мистецька премія імені Петра Ковальчука у номінації «Літературна та публіцистична творчість», лауреат цьогорічного Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича.

Розмова про мову

Наприкінці літа Творче об'єднання дитячих письменників КО НСПУ закликало освітян міста та бібліотекарів провести 1-го вересня спільну акцію "Українська мова – запорука нашого миру". Ці слова висловив у День української мови та писемності боєць 54-го розвідувального батальйону Олег Волков. Основна ідея заходу полягала в тому, щоб сучасні українські письменники проговорили на відкритих зустрічах з дітьми, батьками: про роль мови у зміцненні нації; про вплив слів на свідомість людини; про перехід від однієї мови до іншої, як зміну одного світогляду на інший (за Гумбольдтом); про мову як інструмент миру та ін.

Три «Діамантових Дюки» – вже в Чернігові!

%d0%b4%d0%b5-%d1%80%d1%96%d1%88%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d1%94Відомі українські письменники з Чернігова Тетяна та Сергій Дзюби  щойно перемогли на престижному Міжнародному літературному конкурсі імені де Рішельє, в Одесі, в якому взяли участь більше 200 письменників із понад 20-ти держав: України, США, Великобританії, Франції, Італії, Іспанії, Росії, Білорусі, Австралії, Японії, Китаю, Індії, Ізраїлю, Естонії, Казахстану, Узбекистану, Вірменії...

Чернігівці здобули найвищі нагороди – водночас три «Діамантових Дюки»: у номінації «Поезія», одній із найпрестижніших (відзначені Тетяна і Сергій); а поет, прозаїк, публіцист, автор творів для дітей , радіодраматург, перекладач, критик, пародист Сергій Дзюба виграв літературні Олімпійські ігри (літературне багатоборство, де змагалися письменники, які працюють у різних жанрах), тобто став першим Олімпійським чемпіоном із літератури.

«Дивлюсь я на небо» в перекладі словенською звучить з 2010 року

img194_cr Під час Всесвітнього форуму українців, що проходив наприкінці серпня, мав нагоду познайомитися з надзвичайно цікавим чоловіком, українцем з Балкан Андрієм Гевкою.

Андрій Гевка народився 1958 року в Боснії-Герцоговині, вже в дитинстві шанував написане слово і був пристрасний слухач різних історій людей похилого віку. Відтоді і дотепер не байдужий до історії рідного краю, свого коріння, України та українців. Закінчив Педагогічну академію і філософський факультет в м. Любляна (Словенія). Професор сербської, хорватської і словенської мов. Секретар товариства українців «Карпати» в Республіці Словенія.

Об’єднані створенням вільних знань

kyiv_wikiconference_2016_var6a-svgКиїв 3–4 вересня зустрічав редакторів Вікіпедії – вільної інтернет-енциклопедії. У приміщенні музею Національного університету «Києво-Могилянська академія», що розміщується у найдавнішій збереженій цивільній будівлі Києва – будинку Галшки Гулевичівни, пройшла шоста українська Вікіконференція.

У програмі конференції – виступи редакторів Вікіпедії та інших вікіпроектів, як-от Вікіновини, Вікіцитати, Вікісховище тощо; обговорення поточних тенденцій у спільноті; пошук найкращих шляхів її розвитку. Зокрема, говорили про залучення новачків і користь у цьому від соціальних мереж; конкурси статей у Вікіпедії; фотоконкурси «Вікі любить пам’ятки», «Вікі любить Землю» та наукових зображень; «Вікіекспедиції»; освітню програму Вікіпедії; співпрацю з бібліотеками, галереями, музеями, архівами (проект «БоГеМА»); тематичні тижні написання статей тощо.

Талант і молодість, та хист до віршосплетіння…

Завжди із задоволенням спілкуюся з талановитими людьми. Ще більше задоволення отримую, коли це – молоді талановиті люди, які прагнуть реалізувати свої знання та вміння. Саме з такими у рамках проекту «Поетичний простір» і була організована зустріч у Корюківському районному історичному музеї з ініціативи його директора Людмили Бабич. Послухати поетів прийшли їхні друзі, знайомі та ті, хто просто кохається в поезії. Познайомлю з ними й вас, шановні читачі.  

26-річний Андрій Барабаш та 22-річна Євгенія Дуденко (на фото) народилися в Корюківці. Обоє навчалися в міській гімназії, де відвідували літературну студію «Дивослово» (керівник – Віра Мірошниченко). Вірші пишуть з дитинства.

А тепер про кожного окремо. 

Олександр Семенюк: «На війні страшно не те, що можуть вбити. Страшно, що можуть покалічити»

СеменюкДвісті сорок діб у зоні бойових дій АТО. Сумарно сто двадцять діб за лінією розмежування – від двох до двадцяти кілометрів у глибину окупованої території України. Сімдесят виходів на розвідувально-диверсійні завдання. Він знає, як годинами перебувати у засідці, як не спати упродовж доби, безперервно даючи бій ворожому війську, а потім засинати на двадцятисантиметровому льоду, накрившись шматком старої шпалери; як використовувати все, що потрапить під руку, аби розвести вогонь чи зробити вибухівку; власним досвідом спростував те, що боєць окопується з допомогою саперської лопатки за шість хвилин – коли зверху криє смертельним вогнем, окоп риється голими руками – камінці, глина – всього лише за чотири хвилини. Він – Олександр СЕМЕНЮК, сержант, командир розвідувального відділення 58 окремої мотопіхотної бригади, якого знають за позивими «Циркач» і «Контра».

Об'єднати вміст