На вулиці Богдана Хмельницького, 3Б, в книжковому магазині "Буква" презентовано новий простір для ідей, творчості, читання, дискусій, презентацій та зустрічей!
В чудовій атмосфері зустрілися люди мистецтва - творчі і креативні. BOOKVAпростір зустрічав гостей "божевільним" чаюванням, розвагами, дегустацією шоколаду, подарунками.
Море вражень, знайомства, спілкування - це те чого завжди потребує культурна еліта. Організаторам заходу вдалося вразити і розважити. Тож багатьом із присутніх неодмінно захочеться повернутися у "Букву" ще не раз - вже зі своїми задумами, презентаціями.
Ось і відлунали «Українські Передзвони» – 8. Дякуємо всім учасникам і гостям фестивалю, які, не зважаючи на відстань, погоду, сімейні обставини, кордон спецпризначенців на вулиці Банковій по дорозі до СПУ, все ж прибули на наше мистецько-поетичне свято.
Цього разу «Українські Передзвони» вже вдруге відбулися у стінах Національної спілки письменників України у дні вшанування перепоховання Тараса Шевченка на українській землі. Традиційно розпочав фестиваль його засновник – народний декламатор Олександр Ліщенко. У своєму вступному слові Олександр Володимирович згадав про перші роки «Передзвонів», зокрема знаменну творчу зустріч під відкритим небом на сцені Музею голодоморів в Україні 17 травня 2014 року. Відтоді митці слова збиралися сім разів і восьмим заходом відзначили дворічну «позначку» в історії «Українських Передзвонів».
Привітавши гостей і учасників фестивалю, Олександр Ліщенко задекламував поему «Кавказ» Тараса Шевченка.
Колосальну роботу в межах громадської ініціативи «Дивлюсь я на небо», ініційованої газетою «Культура і життя», робить голова Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергій Дзюба. І от знову на його прохання відомий чеський поет Мілан Грабал та доктор культурології, україніст із Чехії Петр Каліна переклали чеською мовою наш шедевр «Дивлюсь я на небо» (вірш Михайла Петренка, який згодом став знаменитою українською піснею). Вийшло чудово! Мілан Грабал і Петр Каліна – члени Міжнародної літературно-мистецької Академії України. Велика їм, а також Сергієві Дзюбі, подяка за таку чудову роботу!
Осташ В. В. О-76 ВИЖИТИ / В. В. Осташ — К.: Просвіта, 2016. — 76 с.: іл. ISBN 978-617-7201-02-0
Автор висловлює сердечну подяку своїм друзям —
Олегові Копейкіну та Людмилі Кондрії
за сприяння виданню цієї книжки
На фронтисписі, шмуцтитулах – фото-поезії автора
на основі світлин диякона Олександра Глазєйкіна
Книжка поезій Вікторії Осташ «ВИЖИТИ» репрезентує вибрані твори поета за ближчі десять років (2006–2016). Як і в попередній період творчості, природніми для В. Осташ є філософські роздуми, органічне співіснування промовистої деталі та найширших узагальнень, тонкий психологізм. Традиційно поєднуючи суто технічні пошуки з пошуками духовними й естетичними, автор вдається до перекладу мовою поезії емоційних та інтелектуальних «потрясінь» (власних і ліричного героя), викликаних внутрішніми (інтимними) і зовнішніми подіями, до художнього оприявнення «стилів» виживання — емоційного, психологічного, духовного. У сакральній площині — це історія сучасної людини, й історія міста (чи й Міста), історія, що висновується із життів і «житій» його мешканців і свідків, їхніх розмислів, спогадів і сповідей.
У Патріаршому Соборі Воскресіння Христового (м. Київ) відбулася презентація чергової книги талановитого поета, члена Національної спілки письменників України Юрія Тітова. Привітати його з виходом збірки "Необірвані струни терпіння" прийшли друзі, знайомі, шанувальники творчості.
Лада Мирна
Ольга Ілюк. «Диваруки». Чернівці. «Місто». 2015
«Диваруки» перший прозовий твір Ольги Ілюк.
Роман цікавий насамперед тим, що розповідає про двох сильних особистостей з різних соціальних ліфтів. Художник, який зростає в елітних колах, та не стає снобом. І поетеса, яка ще не усвідомлює себе творчою особистістю, прагне жити буденним життям, але події в її житті демонструють непривабливість її вибору – і в сердечних справах також. Щоб виправити своє становище, вона змінює себе: розриває невдалий шлюб, залишає неуспішну роботу і обирає новий шлях життя.
Доля зводить її з багатим художником не для того, щоб розслабитися і насолоджуватися лаврами, а для того, щоб пізнати кохання та ціну щастю. Проте інтриги і заздрощі призводять до несподіваного розриву. Вони залишаються у полоні власних ілюзій та образ.
22 травня – важлива дата для кожного українця. У цей день прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, було перепоховано в Україні.
22 травня – важлива дата для кожного українця. У цей день прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, було перепоховано в Україні.
Тяжкою була для Тараса Григоровича зима 1861 року. Перебуваючи далеко вiд батькiвщини, в Санк-Петербурзі, він все частіше хворів, усе бiльше вiдчував свою самотнiсть. 9 березня, в день його народження, до нього завiтало кiлька знайомих. В розмовi з близьким другом художником Григорiєм Честахiвським поет висловив бажання, щоб в разі смерті, яку він передчував, поховали його в Каневi. Вранцi 10 березня Тараса Григоровича не стало.
Вчора світова спільнота відзначила Міжнародний день музеїв. З цієї нагоди Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського провів резонансні та дуже цікаві святкові імпрези. Причому розпочалися вони ще 14 травня й тривали до 18-го. Це – презентації нових музейних видань та екскурсії, концерти молодіжних колективів, відкриття літературного кафе, літературні вечори і зустрічі з непересічними людьми, майстер-класи та багато іншого.
Вшанували Юлія Коцюбинського
Першого дня тут влаштували дивовижні майстер-класи від провідних майстрів народної творчості Чернігівщини. Велику увагу привернула й нова театралізована екскурсія у меморіальному будинку. Далі були прекрасний концерт під відкритим небом за участю студентів Чернігівського училища імені Левка Ревуцького та фаєр-шоу.
18 травня відбулася загальна аудієнція Папи Франциска на площі святого Петра у Ватикані, під час якої українська делегація на чолі з Почесним консулом Угорщини в м. Івано-Франківськ та Івано-Франківської області Василем Вишиванюком, Президентом БО «Фонд «Відродження Прикарпаття» Катериною Бужинською, представником Книги рекордів України Ганною Крисюк, мали можливість презентувати карту миру Ватикану в рамках міжнародного соціального проекту «Діти за мир у всьому світі». Також до складу української делегації увійшли представники з інших країн: президент самоврядування українців в Угорщині Юрій Кравченко, Президент «24h-Help», волонтер із Швейцарії Ірина фон Бург, бізнесмен і меценат із Болгарії Дімітар Стойчев та 80 дітей з різних куточків України.
Завершилося "Євробачення-2016".
За підсумками голосування переможцем стала Джамала. Вона набрала 534 бали.
День перемоги над нацизмом в Другій світовій війні в територіальному центрі ветеранів м. Дніпропетровська
Напередодні свята Перемоги над нацизмом, 4 травня 2016 р., ветеранів територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківської районної у місті Дніпропетровську ради привітали керівництво терцентру, поважні гості та вихованці «Центру позашкільної роботи №1» Шевченківського району міста і учні СЗШ №80.
Десять років тому римокатоликам Виноградова була повернута унікальна культова споруда. В центрі міста задіяв костел монахів – францисканців, що носить ім’я свого засновника Святого Івана Капістрана. Цілющим джерелом духовності тут забило життя. Співпала ця подія вшанування відродження костелу ще з однією. За підтримки депутата обласної ради Владислава Поляка та міського голови Степана Бочкая тут відбувся благодійний концерт Заслуженого Закарпатського Народного Хору, його камерного оркестру, які повернулись з небуття відроджений духовний твір «Misso» заслуженого діяча мистецтв України, члена спілок композиторів України та Угорщини, відомого громадського діяча та педагога, талановитого музиканта, автора рідкісних творів для хору, органу та камерного оркестру Іштвана Ференцовича Мартона. Композитор мав усього 24 роки, коли його написав. Вперше він прозвучав в Мукачівському костелі на свято Христового Воскресіння у 1947. Та підійшли інші часи. Почалося гоніння на духовність, закриття храмів, переслідування за віру і цей твір канув у забуття.